Постанова № 62818496, 17.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2016 р.Справа № 916/4429/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Принцевської Н.М

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Міцура Д.В. (довіреність № 02-36/2489 від 02.10.2015)

від відповідача: Шаркова Н.Р. (довіреність № б/н від 21.10.2016)

від ОСОБА_3: не з'явився

від ОСОБА_4: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альбатрос"

на рішення господарського суду Одеської області від "02" березня 2015 року, повний текст якого складено та підписано "04" березня 2015 року

по справі № 916/4429/14

за позовом Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк"

до Публічного акціонерного товариства "Альбатрос"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

- ОСОБА_3;

- ОСОБА_4

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності

В С Т А Н О В И В :

05.11.2014 року до господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Альбатрос", відповідно до якої просив:

- звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А,Г,Д,Е,Е2,И,К,К1,Л,М1,О1,С, ворота №1 та належать ПАТ "Альбатрос" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі серії НОМЕР_1, виданого 07.12.2006 року виконавчим комітетом Одеської міської ради шляхом визнання права власності за ПАТ "Укрсоцбанк" в рахунок часткового погашення в рівних частинах заборгованості ОСОБА_3 за Договором кредиту № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007 року та ОСОБА_4 за Договором кредиту № 2007/13-2.06/134 від 07.03.2007 року в розмірі 6 208 653,00 грн.;

- визнати за ПАТ „Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А,Г,Д,Е,Е2,И,К,К1,Л,М1,О1,С ворота № 1 та розташовані за адресою : АДРЕСА_1.

В якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, місцевим господарським судом залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Позивач неодноразово відповідно до положень ст.22 ГПК подавав заяви про уточнення позовних вимог. Так, відповідно до останньої редакції від 02.03.2015, ПАТ „Укрсоцбанк" просив суд в рахунок часткового погашення в рівних частинах заборгованості ОСОБА_3 за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 13.06.2007 р. № 2007/13-2.06/369 (що станом на 09.10.2014 р. складає 288585,45 дол. США в гривневому еквіваленті на день винесення рішення) та ОСОБА_4 за договором кредиту від 07.03.2007 р. № 2007/13-2.06/134 (що станом на 09.10.2014 р. складає 288601,71 дол. США в гривневому еквіваленті на день винесення рішення), в розмірі, що відповідає ціні предмету іпотеки - 531108,04 дол. США (тобто по 265554,02 дол. США по кожному договору кредиту) в гривневому еквіваленті на день винесення рішення (з ПДВ): звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ПАТ „Альбатрос" на праві власності, шляхом визнання права власності за ПАТ „Укрсоцбанк"; визнати за ПАТ „Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.196)

Рішенням господарського суду Одеської області від 02.03.2015 року по справі № 916/4429/14 (головуючий суддя Лічман Л.В., судді: Зайцев Ю.О., Волков Р.В.) позов задоволений частково. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за Договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 13.06.2007 р. № 2007/13-2.06/369 в сумі 265554/двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири/ дол. США 02 центи та ОСОБА_4 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 07.03.2007 р. № 2007/13-2.06/134 в сумі 265554/двісті шістдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири/ дол. США 02 центи звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові будівлі загальною площею 1718,2 кв.м, вартістю 531108,04 дол. США, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать Публічному акціонерному товариству „Альбатрос" на праві власності, шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк". Визнано за Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" право власності на нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Альбатрос" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015 року скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ „Укрсоцбанк" до ПАТ "Альбатрос" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності, у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевим господарським судом не було враховано, що строк дії звіту про оцінку майна від 10.07.2014 складає шість місяців та сплинув на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Також скаржник зазначає, що судом було порушено вимоги ст.41 ГПК України, а саме судом було відхилено клопотання про проведення судової оціночної експертизи та судово-економічної експертизи, у зв'язку з тим, що для перевірки розрахунків банку спеціальні знання не потрібні.

В процесі апеляційного провадження 07.05.2015 від представника Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" надійшло клопотання про призначення судової-економічної експертизи та зупинення провадження у справі, яке колегією суддів задоволено та ухвалою суду від 07.05.2015 було призначено судово-економічну експертизу, провадження у дані справі зупинено до отримання експертного висновку та матеріали справи були направлені експертній установі.

Так, на вирішення експертизи колегією суддів за погодженням сторін були поставлені наступні питання:

- яка сума заборгованості становить у боржника ОСОБА_3 за Кредитним договором № 207/13-2.06-369 від 13.06.2007 року перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" по оплаті тіла кредиту, процентів по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 09.10.2014 року;

- яка сума заборгованості становить у боржника ОСОБА_4 за Кредитним договором № 207/13-2.06/134 від 07.03.2007 року перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" по оплаті тіла кредиту, процентів по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 09.10.2014 року.

30.06.2016 року від Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок судово-економічної експертизи № 2492/2493, з додатками до нього.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.2016 по справі № 916/4429/14 провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.

10.11.2016 від представника Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" надійшли додаткові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

16.11.2016 через канцелярію суду від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надійшли клопотання, відповідно до яких зазначено, що вони підтримують апеляційну скаргу та просять її розглянути без їх участі, яке колегією суддів задоволено.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, висновок судово-економічної експертизи, заслухавши в судових засіданнях пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 07.03.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", перейменованим в ПАТ „Укрсоцбанк" (Банк/Кредитор), та ОСОБА_4 (Позичальник) укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2007/13-2.06/134 (Договір кредиту-1), за умовами якого Кредитор надав Позичальнику 198000,00 дол. США під 12,85% річних зі стром повернення по червень 2017 (т.1 а.с.16-19).

В якості забезпечення виконання ОСОБА_4 зобов'язань за Договором кредиту, між Позивачем та ВАТ «Альбатрос», 07.03.2007 року було укладено Іпотечний договір №1160, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., згідно якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1718.2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А, Г, Д, Е, Е2, И, К, К1, Л, МІ, 01, С, ворота №1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності (а.с.23-25).

13.06.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк", перейменованим в ПАТ „Укрсоцбанк" (Банк/Кредитор), та ОСОБА_3 (Позичальник) укладено договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 2007/13-2.06/369 (Договір кредиту-2), за умовами якого Кредитор надав Позичальнику 176000,00 дол. США під 13% річних зі стром повернення по березень 2014 (т.1 а.с.13-15).

В якості забезпечення виконання ОСОБА_3 зобов'язань за Договором кредиту, між Позивачем та ВАТ «Альбатрос» (ПАТ «Альбатрос») 13.06.2007 року було укладено Іпотечний договір № 3194, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., згідно якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А, Г, Д, Е, Е2, И, К. К1, Л, МІ, 01. С, ворота№1 та належить іпотекодавцю на праві приватної власності (т.1 а.с.20-23).

Основне зобов'язання включає в т.ч. повернення кредиту, сплату процентів та пені, визначених Договорами кредиту-1,2 (п.1.4 Договорів іпотеки).

У разі невиконання або неналежного виконання Позичальником відповідного основного зобов'язання, Іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (п.4.1 Договорів іпотеки).

Іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один з наступних способів: шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України „Про іпотеку" (п.4.5.3 Договорів іпотеки).

25.07.2014 ПАТ „Укрсоцбанк" направив на адресу ПАТ «Альбатрос» лист-вимогу про усунення порушень зобов'язань, за вих. № 08.506-297/20847, відповідно до якого просив погасити заборгованість перед ПАТ „Укрсоцбанк" за Договорами про надання не відновлювальної кредитної лінії:

- № 2007/13-2.06/134 від 07.03.2007 у сумі 277 556,05 дол. США, що еквівалентно 3 242 650,47 грн.;

- № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007 у сумі 247 975,82 дол.CША, що еквівалентно 2 913 715,89 грн.

Також у листі Банк повідомив, що у випадку невиконання вимог у тридцяти денний строк з моменту одержання даної вимоги, Банком буде звернуто стягнення на предмет іпотеки у спосіб передбачений іпотечним договором та чинним законодавством, ЗУ «Про іпотеку» (т.1 а.с.33).

Дана вимога була отримана ПАТ «Альбатрос» 30.07.2014 року, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.34).

Між тим, такий лист-вимога залишений ПАТ «Альбатрос» без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення Банку до суду з відповідним позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевим господарським судом було зазначено, що наявними матеріалами справи підтверджується невиконання Позичальниками (ОСОБА_4 та ОСОБА_3.) взятих на себе зобов'язань за Договорами про надання відновлювальної кредитної лінії, у зв'язку з чим Банком звернуто стягнення на предмет іпотеки, відповідно до положень ст.33 ЗУ «Про іпотеку».

Призначаючи судово-економічну експертизу в процесі апеляційного провадження за клопотанням ПАТ «Альбатрос» по даній справі, на її вирішення були поставлені наступні питання:

- яка сума заборгованості становить у боржника ОСОБА_3 за Кредитним договором № 207/13-2.06-369 від 13.06.2007 року перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" по оплаті тіла кредиту, процентів по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 09.10.2014 року;

- яка сума заборгованості становить у боржника ОСОБА_4 за Кредитним договором № 207/13-2.06/134 від 07.03.2007 року перед Публічним акціонерним товариством „Укрсоцбанк" по оплаті тіла кредиту, процентів по кредиту, пені за несвоєчасне погашення кредиту станом на 09.10.2014 року.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 2492/2493 від 30.06.2016 стосовно проведеним дослідженням по поставленим питанням, експертом було зазначено, що по проведеними дослідженнями встановити відповідність розрахунку ПАТ «Укрсоцбанк» у зв'язку з неповерненням кредиту боржниками - не надається за можливе, оскільки в матеріалах справи та додатково наданих документах відсутні та на дослідження не надані первинні документи банку щодо нарахування та погашення відсотків, штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням наявних в матеріалах справи розрахунків вимог Банку у зв'язку з неповерненням кредитних коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, перевірений розрахунок ПАТ «Альбатрос» по сплаті процентів за кредитними договорами, з урахуванням викладених позивних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає зазначити наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом, у зв'язку з відсутністю належних доказів в підтвердження погашення кредитної заборгованості Боржниками на момент звернення до суду, Банк і звернувся до суду з зобов'язанням про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до положень ЗУ «Про іпотеку».

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язана на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 546 та статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володіння заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 Цивільного кодексу України).

Як було зазначено вище, в якості забезпечення кредитних зобов'язань, в іпотеку Банку ПАТ "Альбатрос", як власник на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі серії НОМЕР_1, передано нерухоме майно:

- нежитлові будівлі, загальною площею 1718,2 кв.м., що розташовані за адресою : АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежитлових будівель літ. А,Г,Д,Е,Е2,И,К,К1,Л,М1,О1,С, ворота №1.

З приписів частини 1 статті 7 Закону України «Про іпотеку» випливає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Як зазначено експертом у висновку судово-економічної експертизи (т.3 а.с.276), залишок заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007 станом на 15.04.2011 становить 150 197,18 дол. США та за Договором № 2007/13-2.06/369 від 13.06.2007 станом на 15.04.2011 - 33 001,95 дол. США, що відповідає здійсненому Банком розрахунку.

При цьому, частиною 5 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Як вбачається з Кредитних договорів, строк його дії до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань, що не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина 4 статті 631 Цивільного кодексу України).

У зв'язку з похідним характером іпотеки, факт заборгованості та сума боргу обов'язково повинна бути встановлена до заявлення вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень статей 33, 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до частини 2 статті 35 Закону України "Про іпотеку".

З матеріалів справи вбачається, що позивач 25.07.2014 звертався ПАТ „Альбатрос" з вимогою № 08.506-297/20847 про наявність у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за Кредитними договорами, відправлення якої підтверджується поштовим повідомленням. (т.1 а.с.33-34). Проте заборгованість на вимогу банку третьою особою погашена не була.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Так, частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Частинами 1,3 статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог' іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Разом з тим, порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачено лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій ідеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Отже, проаналізувавши положення статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України, можна зробити висновок, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення вимог кредитора на виконання забезпечених іпотекою зобов'язань шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку»).

З урахуванням викладеного, позивач мав звернутися до державного реєстратора з метою реєстрації права власності на іпотечне майно в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що не було зроблено останнім.

Дана обставина була підтверджена представником позивача в судовому засіданні, а тому підстави для визнання за позивачем права власності на предмет іпотеки - відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України у справі № 6-30900св11 від 08.02.2012 та також підтверджується у постановах Верховного суду України від 30.03.2016 та від 21.09.2016 у справі № 6-1685цс16.

В силу ст. 11128 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у постанові, має враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права, що знайшло своє підтвердження у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2016 у справі № 916/146/16.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 02.03.2015 року у справі № 916/4429/14 не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому воно підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Альбатрос"- задоволенню.

Керуючись статтями 49,99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „02" березня 2015 року по справі № 916/4429/14 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" - відмовити.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк" (01033 м.Київ, вул.Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) на користь Публічного акціонерного товариства "Альбатрос" (65014, м. Одеса, вул. Успенська,22, код ЄДРПОУ 00308258) 36540,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „18" листопада 2016 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Н.М. Принцевська