Ухвала суду № 62806891, 14.07.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

14.07.2016 Справа № 482/70/16 к

Провадження № 1-кс/482/33/2016

У Х В А Л А

14 липня 2016 року

м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Баранкевич В.О.,

за участю секретаря Андрусенко В.А.,

прокурора Бабенка Ю.Р.,

захисника ОСОБА_1,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, представника потерпілих ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса кримінальне провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого водієм в ВАТ «Дружба», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України. 21.01.2016 року на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт від прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_5

26.05.2016 року ОСОБА_2 ухвалою суду було продовжено термін тримання під вартою до 27.07.2016 року включно.

13.07.2016 року в судовому засіданні на розгляд судом поставлено питання про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_2

Прокурор вказав на те, що строк тримання під вартою ОСОБА_2 спливає 27.07.2016 року, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не відпали, а саме ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вказав, що ОСОБА_2 зник з місця пригоди після вчинення злочину, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, що являється ризиком того, що останній в подальшому, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлюватиме проведення судових засідань за обвинувальним актом та свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів. Крім того, як зазначив прокурор дружина ОСОБА_2 на сьогоднішній день проживає за межами України, а саме в Російській Федерації, що також може свідчити про можливість переховування ОСОБА_2 з метою уникнення покарання.

Представник потерпілої ОСОБА_4 та потерпіла ОСОБА_3 вказали на те що вони підтримують думку проурора.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт. Вказав на те. що його дружина проживає в м.Нова Одеса, а він нікуди не збирається тікати.

Захисник в судовому засіданні вказав на те, що він просить встановити ОСОБА_2 заставу в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Гроші на заставу рідні ОСОБА_2 вже зібрали.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного спяніння. Строк покарання за вказаний злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України від 3 до 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.177 КПК України:

1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як в судовому засіданні показали свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2 зник з місця пригоди, залишивши на місці скоєння злочину автомобіль, яким керував, що вказує на те, що ОСОБА_2 вчинив дії, направлені на уникнення кримінальної відповідальності. На підставі цього у суду є всі наявні підстави вважати, що ОСОБА_2 може вчиняти дії, направлені на переховування від суду. Тому суд вважає, що на сьогоднішній день ризик, що ОСОБА_2 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду не відпав.

Щодо ризиків, що ОСОБА_2 буде незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення, то судом раніше вказувалося на те, що доказів вказаних ризиків суду не було надано на сьогоднішній день таких доказів не було прокурором надано також.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні було встановлено, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується самим обвинувальним актом, направленим прокурором до суду. На сьогоднішній день у суду є всі наявні підстави вважати, шо ризик переховування від суду не відпав та встановлено, що відносно ОСОБА_2 неможливо застосувати більш мякі запобіжні заходи для запобігання вказаного ризику, так як ОСОБА_2, перебуваючи на свободі може вчинити дії, направлені на переховування від суду, так як після вчинення злочину, він вчинив дії, направленні на уникнення кримінальної відповідальності та залишив місце пригоди, але був затриманий працівником поліції.

Відповідно доч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Щодо можливості призначити ОСОБА_2 заставу, то відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

У вказаному кримінальному провадженні загибла людина. Обвинувачений під час скоєння злочину знаходився в стані алкогольного спяніння, а тому суд не визначає обвинуваченому розмір застави.

На сьогоднішній день ризик, що ОСОБА_2, перебуваючи на свободі може вчинити дії, направлені на переховування від суду не зник, крім того судове провадження не завершено, а тому суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, ч.4 ст.183, 194, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В:

1.Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 продовжити строком на 60 днів до 25 вересня 2016 року включно.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий