Рішення № 62803304, 15.11.2016, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1365/16-ц

Провадження по справі 2/305/958/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2016 року. Рахівський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючої - судді Бліщ О.Б.

секретаря - Вербещука В.А.

з участю: позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з відповідачем по справі вони уклали шлюб 28.07.2012 року у виконкомі Великобичківської селищної ради, Рахівського району, Закарпатської області про що зроблений відповідний актовий запис №29. За час спільного проживання в них народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає з нею та перебуває на її повному утриманні і вихованні. Відповідач як батько дитини, не цікавиться нею та не надає жодної допомоги на її утримання. Позивачці одній важко забезпечити дитину всім необхідним, оскільки вона ніде не працює, проживає в будинку батьків. На підставі наведеного, просила суд винести рішення, за яким стягувати, щомісячно, з відповідача на її користь, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, в розмірі 1500 гривень, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, допустивши негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми платежу за один місяць.

Позивачка, ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що відповідач, будучи батьком малолітньої дитини, доборовільної допомоги на її утримання не надає. Вона знаходиться у декретній відпустці, отримує допомогу на дитину в розмірі 860 гривень, інших доходів не має, вказаних коштів не вистачає на забезпечення дитини найнеобхіднішим (харчами, одягом, лікарськими засобами), тому просить позовні вимоги задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та показав суду, що він хворіє на псоріаз та, періодично, перебуває на стацлікуванні. Звертає увагу суду, що він не покидав сім'ю, позивачка сама вигнала його з будинку та порушила норми ст. 55 Сімейного Кодексу України. Окрім того, аналізуючи таке відношення позивачки до нього та до сім'ї, він взагалі ставить під сумнів своє батьківство відносно дитини, однак судитися з цього приводу не бажає. Просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою ВР України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч.1 ст. 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Судом встановлено, що за час перебування сторін у шлюбі, який між ними було зареєстровано 28 липня 2012 року, у них народилася одна дитина - дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Наразі дитина є малолітньою, перебуває на утриманні матері, яка є позивачкою у справі. Також вставновлено, що позивачка власного житла не має, разом з малолітньою дочкою проживає в будинку батьків, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною та отримує мізерну державну допомогу. Відповідач, в порушення своїх батьківських обов'язків, матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Вказані обставини підтверджуються довідкою №4263 від 10.08.2016, та актом обстеження матеріально-побутових умов, виданими виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради, а також поясненнями поживачки, наданими у судовому засіданні. Зазначені обставини у судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не спростував.

Відповідно до частини другоїстатті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного Кодексу України,батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою(ч. 3ст. 51 Конституції України).

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в судовому порядку.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. 1ст. 184 СК України, та роз'яснень, викладених в п. 17Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд може визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

З цих підстав,суд погоджується із обраним позивачкою способом захисту права своєї малолітньої дитини, шляхом визначення аліментів на утримання її дитиниу твердій грошовій сумі.При цьому, підстави визначення розміру аліментів у твердій сумі визначаються з урахуванням як положеньст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

У ході судового засідання встановлено, що відповідач не надає регулярної допомоги для належного утримання малолітньої дочки, є працездатним, інших утриманців не має, однак, він непрацевлаштований, хворіє на псоріаз, про що надав належний та допустимий доказ, у зв'язку з чим потребує регулярного лікування. Тому, виходячи із принципу розумності та справедливості судового рішення, а також з обставин наведених вище, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають до часткового задоволення, в розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень.

Аліменти на утримання дитини згідно ст. 79 СК України присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви, в даному випадку з 22.08.2016.

Відповідно до ч.3 ст.5 ЗУ Про судовий збір від сплати судового збору звільняються позивачі за позовами про стягнення аліментів.

На підставі ст. 88 ЦПК України, з відповідача в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області слід стягнути 551.20 грн. судового збору.

В силу ч.1 ст.367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 88, 174, 209, 212-215, 218, 223, 294, 367 Цивільного процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати, щомісячно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, в твердій грошовій сумі, у розмірі 1 (одна тисяча ) гривень, починаючи з 22 серпня 2016 року, до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7 в спеціальний фонд Державного бюджету України в особі Рахівського районного суду Закарпатської області 551 гривню 20 копійок судового збору, № доходного рахунку 31212206700211, Код класифікації доходів бюджету 22030001.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до цивільної палати апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: Бліщ О.Б.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду: Бліщ О.Б.