Ухвала суду № 62799750, 15.11.2016, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 154/1033/14-к

Провадження № 1-кп/163/49/16

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

15 листопада 2016 року Любомльський районний суд Волинської області

у складі: головуючої - судді Гайдук А.Л.,

суддів: Чишія С.С., Павлуся О.С.,

за участі секретаря - Горпинко К.О.,

прокурора - Лісовецького О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Любомль клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22014030000000008 від 28.02.2014 року, про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, у вигляді тримання під вартою, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Любомльського районного суду з 28.04.2016 року перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України.

Попередньо, з 04.04.2014 року зазначене кримінальне провадження перебувало на розгляді Володимир-Волинського міського суду Волинської області, яким 16.04.2014 року постановлено ухвалу про розшук обвинуваченого ОСОБА_1 та судове провадження зупинено.

Ухвалою Любомльського районного суду від 11.05.2016 року за клопотанням прокурора надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_1 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В силу п.2 ч.3 ст.190 КПК України, термін дії зазначеної ухвали закінчився 11.11.2016 року.

10.11.2016 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке обґрунтував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, за які передбачено покарання від 10 до 12 років позбавлення волі, порушив умови виконання попередньо обраної йому міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про місце свого перебування суд не повідомив та ухилявся від явки до суду, відповідно й переховувався, внаслідок чого судом його оголошено в розшук, а Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу МВС України з 08.10.2015 року - у міжнародний розшук, що у своїй сукупності вказує на наявність ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, а тому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам. Зважаючи, що обвинуваченого оголошено у міжнародний розшук, розгляд даного клопотання можливий у відповідності до положень ч.6 ст.193 КПК України, тобто за відсутності обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши прокурора, перевіривши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання підставне та підлягає задоволенню.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні 28.02.2014 року, о 02 годині 50 хвилин, контрабанди особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 3,4 - метилендіоксиметамфетамін (МДМА), в особливо великих розмірах - 80,3092 г., а також у незаконному зберіганні і перевезенні вказаної психотропної речовини в особливо великому розмірі з метою подальшого незаконного збуту на території України невстановленій особі.

Під час досудового розслідування даного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.03.2014 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці - до 14 год. 00 хв. 05 травня 2014 року та покладено на нього обов'язок цілодобово не залишати без дозволу слідчого, прокурора або суду місце постійного фактичного проживання.

Обвинувачений ОСОБА_1 умов та обов'язків домашнього арешту не виконував, що об'єктивно підтверджується рапортом заступника начальника ВБКОЗ УСБУ у Волинській області, з якого вбачається, що останній порушив покладені на нього судом зобов'язання, за місцем проживання відсутній та ухиляється від явки до суду.

В підготовче судове засідання по даному кримінальному провадженні, яке призначалось Володимир - Волинським міським судом на 10.04.2014 року, 16.04.2014 року, обвинувачений не з'являвся, у зв'язку із чим, ухвалою зазначеного суду від 16.04.2014 року ОСОБА_1 оголошено в розшук, а судове провадження в кримінальному провадженні № 22014030000000008 зупинено до його розшуку.

З копії повідомлення УМВС України у Волинській області від 15.10.2015 року за вих.№4/19-366 встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу МВС України з 08.10.2015 року оголошено у міжнародний розшук.

За змістом ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Отже, враховуючи перебування обвинуваченого ОСОБА_1 у міжнародному розшуку, що підтверджено належним доказом, з урахуванням положень ч.6 ст.193 КПК України, наявні підстави для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності обвинуваченого.

З огляду на вищевказані факти та обставини, доводи сторони обвинувачення, викладені у клопотанні про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, знайшли своє належне підтвердження та об'єктивно свідчать про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, при вирішенні даного клопотання судом враховується, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, які передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років, покладені на нього процесуальні обов'язки не виконував, порушив умови обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зник з місця проживання, не повідомивши ні сторону обвинувачення, ні суд про своє фактичне місце перебування, тобто наміру прибувати до суду він не має, що в своїй сукупності дає підстави для беззаперечного висновку про переховування обвинуваченого від судуз метою уникнення від відповідальності, яка йому загрожує.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Факт перебування ОСОБА_1 у міжнародному розшуку уже сам по собі виключає можливість застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, за ієрархією, що визначена у ст.176 КПК України.

Європейська конвенція про видачу правопорушників 1957 року використовує поняття «постанова про утримання під вартою» і визначає його як будь-яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі та проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього. Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року оперує аналогічним поняттям «постанова про взяття під варту», визначаючи процесуальне рішення, на підставі якого особа може бути взята під варту для екстрадиції.

Оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обирається без участі обвинуваченого, а законом не передбачено строку дії ухвали суду про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України, тому дана ухвала є підставою для затримання особи, оголошеної у міжнародний розшук, та тримання її під вартою до розгляду судом питання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що здійснюється не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки затриманої особи до суду.

Стосовно визначення застави ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зазначає, що даний запобіжний захід згідно ч.6 ст.193 КПК України обирається за відсутності обвинуваченого, та відповідно підлягає повторному розгляду не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки обвинуваченого до суду, а тому питання застави та визначення обов'язків буде вирішуватись після його доставки до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 183, ч.6 ст.193, 331 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

Клопотання прокурора задовольнити.

Обрати обвинуваченому у кримінальному провадженні №22014030000000008 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю та жителю АДРЕСА_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.305, ч.3 ст.307 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук

Суддя С.С. Чишій

Суддя О.С. Павлусь