Ухвала суду № 62797293, 16.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2016 року м. Київ К/800/47620/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Бухтіярової І.О.

Суддів Веденяпіна О.А.

Приходько І.В.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013

у справі № 826/6072/13-а

за позовом Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради (далі - позивач, КП «ФРЦ «Дніпровський»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

КП «ФРЦ «Дніпровський» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.01.2013 № 0000232250.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013, позов задоволено, визнано протиправним і скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києві Державної податкової служби на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Крім того, від позивача до суду касаційної інстанції надійшла заява про заміну позивача з Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради на правонаступника - Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши подану заяву, дійшов висновку про її задоволення.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено з підтвердженням матеріалів справи, що за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2012, складено акт № 5968/22-521-34806193 від 14.12.2012, в якому зафіксовано порушення: пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України), що призвело до заниження податку на прибуток за 3 квартал 2012 року на загальну суму 880 811 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки 22.01.2013 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000232250 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності - 11020202» у розмірі 1 101 014 грн., в т.ч.: 880 811 грн. основного платежу та 220 203 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що позивачем до складу валового доходу не включені доходи з інших джерел у вигляді сум безнадійної заборгованості, оскільки згідно регістрів бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість КП «ФРЦ «Дніпровський» по зобов'язаннях, за якими минув строк позовної давності, або стягнення якої неможливе по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», що обліковується станом на 01.09.2012 в сумі 4 469 445,68 грн.

В судовому порядку встановлено відсутність у КП «ФРЦ «Дніпровський» зазначеної заборгованості станом на 01.09.2012, що підтверджено наявною у матеріалах справи копією оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за 01.09.2012.

В акті перевірки контролюючий орган посилався на те, що інформація про наявну безнадійну заборгованість наведена у додатку № 5.

У судовому засіданні представником відповідача було надано копію додатку № 5 до акту перевірки, який містить заголовок «Реєстр справ по яким закінчене судове провадження, та обліковується безнадійна кредиторська заборгованість».

Однак, судові справи, про які міститься інформація у вказаному документі, були відкриті/порушені за позовом КП «ФРЦ «Дніпровський» про стягнення з відповідних орендарів коштів.

Тобто, за вказаним списком у додатку № 5 до акту перевірки, фактично міститься інформація про третіх осіб які заборгували кошти позивачу, а відтак мова йде в такому разі про дебіторську заборгованість (заборгованість третіх осіб перед КП «ФРЦ «Дніпровський»).

Крім того, пояснити мотиви та документальні підстави відображення в акті перевірки висновків про наявність кредиторської заборгованості, податковий орган в суді не зміг, покликаючись на обставини звільнення податкового інспектора.

Таким чином, зазначені у додатку № 5 суми коштів є, насправді, дебіторською заборгованістю, а не кредиторською, як зазначено в акті перевірки.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 цього Кодексу інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи, у позивача відсутня безнадійна кредиторська заборгованість.

Відповідач, в свою чергу, згідно вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не обґрунтував належними доказами висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПК України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та правомірно скасоване судами попередніх інстанцій.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 55, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі позивача - Комунального підприємства «Фінансово-розрахунковий центр «Дніпровський» Дніпровської районної у м. Києві ради на правонаступника - Комунальне підприємство «Керуюча дирекція Дніпровського району м. Києва».

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2013 у справі № 826/6072/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.О. Бухтіярова Судді О.А. Веденяпін І.В. Приходько