Ухвала суду № 62793957, 03.11.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 330/17/16 Головуючий у 1 інстанції: Нестеренко Т.В.

№ провадження 22-ц/778/2364/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„03 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року у справі за позовом Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_2 про стягнення одноразової адресної грошової допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2016 року ДВНЗ ««Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення одноразової адресної грошової допомоги.

У позові зазначав, що наказом ректора Запорізького національного університету від 10.08.2012 № 1130-с ОСОБА_2 було зараховано студенткою освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» на денну форму навчання на філологічний факультет на спеціальність 7.02030301 українська мова і література за держзамовленням, наказом від 20.06.2013 № 1064-с їй було присвоєно кваліфікацію філолога, викладача української мови і літератури.

Згідно п. 1, 2 «Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2013 році», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.06.2013 № 736, одноразова адресна грошова допомога у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати надається випускникам вищих навчальних закладів, які у 2012-2013 навчальному році здобули освіту за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю та уклали на строк не менш як три роки договір про роботу на посадах педагогічних працівників у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

Допомога надається випускникам денної форми навчання, які навчались за рахунок бюджетних коштів за державним замовленням у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації державної та комунальної форм власності незалежно від підпорядкування.

Відповідно до п. 7 Порядку, у разі відмови випускника без поважних причин приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років від початку роботи у загальноосвітньому та професійно-технічному навчальному закладі отримувач допомоги зобов'язаний повернути суму фактично одержаної допомоги у вищий навчальний заклад, де була здійснена виплата.

09.09.2013 між університетом, ОСОБА_2 та Департаментом освіти і науки, молоді та спорту України Запорізької міської ради (роботодавець) було укладено договір про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю, предметом якого являлося обов'язкове відпрацювання випускником вищого навчального закладу протягом трьох років з дня укладення угоди у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги у пятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

09.09.2013 року ОСОБА_2 було прийнято на посаду вчителя української мови та літератури Запорізького навчально-виховного комплексу «Основа», що підтверджується копією трудової книжки.

На підставі заяви ОСОБА_2 від 16.09.2013 та наказу ректора Запорізького національного університету від 18.11.2013 № 551, їй було виплачено одноразову адресну грошову допомогу у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме, 5 735 грн., що підтверджується копією платіжної відомості.

У підпункті 2.3.2 пункту 2.3 договору від 09.09.2013 року зазначено, що відповідач зобов'язаний відпрацювати у роботодавця на обраній посаді згідно з терміном, визначеним в договорі, а саме, протягом трьох років з дня укладання договору.

На підставі наказу від 20.04.2015 № 33 к/тр п.1 ОСОБА_2 було звільнено з посади вчителя української мови та літератури ЗНВК «Основа» за власним бажанням, відповідно до ст. 38 КЗпП України.

У зв»язку зі звільненням ОСОБА_2 адміністрацією університету на її адресу була направлена рекомендованим листом вимога щодо повернення одноразової адресної грошової допомоги , яка у добровільному порядку виконана відповідачем не була.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного вищогонавчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України отриману нею одноразову адресну грошову допомогу у сумі 5 735 грн. та судовий збір.

Заочним рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України отриману одноразову адресну грошову допомогу у сумі 5 735 грн. 00 коп..

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України суму сплаченого судового збору у розмірі 1218 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 160 грн. 00 коп.

Ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області від 23.03.2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

У засідання апеляційного суду належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи ОСОБА_2 не явилась, хоча повістку про виклик у судове засідання отримала особисто у суді 11.08.2016 року, а тому в порядку ч.2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута в її відсутності.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги Державного вищого навчального закладу «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України, суд виходив з правомірності вимог щодо повернення ОСОБА_2 отриманої нею одноразової грошової допомоги у сумі 5735 грн., оскільки відповідач зобов»язання за укладеним 09.09.2013 року між нею, Державним вищим навчальним закладом «Запорізький національний університет» та Департаментом освіти і науки, молоді та спорту України Запорізької міської ради трьохстороннім договором не виконала і не відпрацювала три роки у Запорізькому навчально-виховному комплексі «Основа» на посаді учителя української мови та літератури.

З вказаними висновками слід погодитися, оскільки вони ґрунтуються на досліджених судом доказах і відповідають вимогам закону.

Судом встановлено, що згідно наказу № 1064с від 20.06.2013 року ДВНЗ «Запорізький національний університет», 27.06.2013 року ОСОБА_2 стала випускницею зазначеного навчального закладу, яка здобула кваліфікацію філолога, викладача української мови і літератури(а.с.6).

09 вересня 2013 року між ОСОБА_2, ДВНЗ «Запорізький національний університет» та Департаментом освіти і науки, молоді та спорту України Запорізької міської ради (роботодавець) було укладено договір про працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за напрямами і спеціальностями педагогічного профілю(а.с.7).

За умовами договору молодий фахівець зобов»язаний прибути до роботодавця до 09.09.2013 року, укласти трудовий договір та відпрацювати на обраній посаді згідно з терміном, визначеним у договорі( п.п.2.3.1; 2.3.2), предметом якого є обов»язкове відпрацювання випускником вищого навчального закладу протягом трьох років з дня укладання угоди у загальноосвітньому або професійно-технічному навчальному закладі, а також отримання одноразової адресної грошової допомоги у п»ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати.

На підставі наказу територіального відділу освіти, молоді та спорту Орджонікідзевського району Департаменту освіти, науки , молоді та спорту Запорізької міської ради № 81 к/тр. п.1 від 09.09.2013 року ОСОБА_2 була прийнята на роботу вчителем української мови і літератури у Запорізький навчально-виховний комплекс «Основа» з відділенням для реабілітації дітей, хворих на цукровий діабет(наказ від 09.09.2013 року № 104 к/тр., а.с.8).

Після працевлаштування у Запорізький навчально-виховний комплекс «Основа» ОСОБА_2 16.09.2013 року звернулася до Запорізького національного університету із заявою про надання одноразової грошової допомоги(а.с.18).

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2006 року № 1361 «Про надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів», наказу Міністерства освіти і науки України № 736 від 12.06.2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.07.2013 року за № 1104/23636, « Про затвердження Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2013 році», наказу ректора ДВНЗ «Запорізький національний університет» від 18.11.2013 року № 551 ОСОБА_2 була виплачена одноразова адресна грошова допомога у розмірі 5735 грн.(а.с.9-17).

Наказом начальника ТВО Орджонікідзевського району Департаменту освіти, науки , молоді та спорту Запорізької міської ради від 20.04.2015 року № 33 к/тр п.1 відповідачка звільнена з посади учителя української мови та літератури Запорізького навчально-виховного комплексу «Основа» за власним бажанням згідно ст.. 38 КЗпП України(а.с.19).

Як передбачено п.7 Порядку надання одноразової адресної грошової допомоги деяким категоріям випускників вищих навчальних закладів у 2013 році, у разі відмови випускника приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років від початку роботи у загальноосвітньому та професійно-технічному навчальному закладі отримувач допомоги зобов»язаний повернути суму фактично одержаної допомоги згідно з укладеним договором у вищий навчальний заклад, де була здійснена виплата. Вищий навчальний заклад повертає зазначені кошти до бюджету.

Таким чином, оскільки звільнення ОСОБА_2 з посади учителя української мови та літератури Запорізького навчально-виховного комплексу «Основа» відбулося за її власним бажанням, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність за вказаних обставин правових підстав для стягнення отриманої відповідачкою суми у розмірі 5735 грн. на користь позивача, враховуючи також, що у добровільному порядку одержану суму ОСОБА_2 у вищий навчальний заклад не повернула.

Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки на посаду вчителя української мови та літератури до Запорізького навчально-виховного комплексу «Основа» з відділенням для реабілітації дітей, хворих на цукровий діабет, ОСОБА_2 працевлаштувалась за безстроковим трудовим договором не за направленням ДВНЗ «Запорізький національний університет», то і звільнившись із вказаного закладу за власним бажанням, умови договору від 09.09.2013 року, однією із сторін якого був університет, вона не порушила, є безпідставними і ґрунтуються на невірному тлумачення як умов трьохстороннього договору від 09.09.2013 року, так і правових норм, що регулюють відповідні відносини випускників вищих навчальних закладів.

Наведені в апеляційній скарзі доводи щодо невизначеності правового статусу Запорізького навчально-виховного комплексу «Основа», як закладу, в якому відповідач працювала на посаді вчителя, не є переконливими і спростовуються встановленими обставинами справи, зважаючи, зокрема, на той факт, що на роботу у вказаний заклад ОСОБА_2 приймалась підставі наказу територіального відділу освіти, молоді та спорту Орджонікідзевського району Департаменту освіти, науки , молоді та спорту Запорізької міської ради.

Інші наведені у скарзі доводи не є суттєвими і правильність судового висновку не спростовують.

Разом з тим, доводи скарги щодо безпідставності стягнення з ОСОБА_2 судового збору у розмірі 160 грн. в дохід держави є правомірними, враховуючи, що вимоги про їх стягнення позивачем по справі не заявлялись.

Оскільки розмір ставки судового збору по даній справі мав визначатися з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому позовна заява була подана до суду, а не була розглянута судом, то вказівка про стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 160 грн. в дохід держави (одержувача державний бюджет Якиміського району) підлягає виключенню із судового рішення.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 11 лютого 2016 року по даній справі залишити без змін, виключивши при цьому з резолютивної частини рішення вказівку про стягнення з ОСОБА_2 судового збору в розмірі 160 грн .в дохід держави(одержувач державний бюджет Якимівського району).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: