Ухвала суду № 62792121, 16.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5327/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1 Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Сватаненка В.І.,

ОСОБА_2,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Постман», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та відшкодування збитків,-

встановила:

У грудні 2015 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з ТОВ «Постман» та ОСОБА_3 заборгованість по лізинговим платежам та відшкодування збитків за договором фінансового лізингу № 00006874 від 13 березня 2013 року в розмірі 183709,73 грн..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 березня 2013 року ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклало з ТОВ «Постман» договір про фінансовий лізинг № 00006874, відповідно до якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передало ТОВ «Постман» у користування транспортний засіб типу VW CaddyGP Kasten 1.2 І TSI, 2012 року виробництва, строком на 60 місяців, а відповідач ТОВ «Постман» зобов'язався прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати позивачу встановлені договором платежі та повернути автомобіль позивачу відповідно до умов договору.

Відповідач ОСОБА_3А виступив поручителем ТОВ «Постман» згідно Умов поруки, який є невід'ємною частиною договору про фінансовий лізинг № 00006874 від 13 березня 2013 року.

Оскільки відповідач взяті на себе зобовязання за договором не виконує, то виникла заборгованість у загальній сумі 183709,73 грн., яку позивач просив стягнути у судовому порядку.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто солідарно з ТОВ «Постман» та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» заборгованість за договором про фінансовий лізинг № 00006874 від 13 березня 2013 року у розмірі 183709,73 грн..

Стягнуто в рівних частинах з ТОВ «Постман» та ОСОБА_3 на користь ТОВ «Порше Лізинг Україна» суму судового збору у загальному розмірі 2755,66 грн., тобто по 1377,83 грн. з кожного.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Апеляційний суду не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна», суд першої інстанції виходив з того, що позивач ТОВ «Порше Лізинг Україна» свої зобов'язання за договором фінансового лізингу виконав в повному обсязі, однак відповідач ТОВ «Постман» встановлені договором фінансового лізингу умови не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню у судовому порядку.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що ТОВ «Порше Лізинг Україна» уклало з ТОВ «Постман» договір про фінансовий лізинг № 00006874 від 13 березня 2013 року, відповідно до якого ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав ТОВ «Постман» у користування транспортний засіб типу VW CaddyGP Kasten 1.2 І TSI, шасі № WV1ZZZ2КZDХ060511, двигун № НОМЕР_1, рік виробництва 2012, строком на 60 місяців, а ТОВ «Постман» зобов'язався прийняти та користуватися автомобілем, сплачувати позивачу встановлені договором платежі та повернути автомобіль позивачу відповідно до умов договору. (а.с.18-27).

Відповідач ОСОБА_3А виступив поручителем ТОВ «Постман» згідно Умов поруки, які є невід'ємною частиною Договору про фінансовий лізинг № 00006874 від 13 березня 2013 року. (а.с.18).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ААЕ 065810, транспортний засіб типу VW CaddyGP Kasten 1.2 І TSI, шасі № WV1ZZZ2КZDХ060511, двигун № НОМЕР_1, рік виробництва 2012, належить ТОВ «Порше Лізинг Україна» (а.с.41).

Відповідно до акту прийому передачі від 20.03.2013 року, ТОВ «Порше Лізинг Україна» передав ТОВ «Постман» транспортний засіб типу VW CaddyGP Kasten 1.2 І TSI, шасі №WV1ZZZ2КZDХ060511, двигун № НОМЕР_1, рік виробництва 2012. (а.с.38).

Але, колегія суддів звертає увагу, що задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Порше Лізинг Україна», суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод від 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справ захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У п. 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року зазначено, що суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Як вже було зазначено вище між Товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Постман» 13.03.2013 року було укладено договір фінансового лізингу № 00006874, за яким ОСОБА_3 виступив поручителем ТОВ «Постман».

У звязку з тим, що боржник свого зобовязання не виконував ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та відшкодування збитків в солідарному порядку з боржника та його поручителя.

Однак, аналізуючи характер виниклих між сторонами правовідносин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК України відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність.

Згідно з ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Між тим, необхідно враховувати той факт, що у разі пред'явлення позову до кожного з них окремо, суди мають враховувати визначену ЦПК компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ.

Відповідно до ст.ст. 1, 12, 41 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Згідно зі ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність субєктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 року «Про деякі питання підвідомчості та підсудності справ господарським судам» господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

-участь у спорі субєкта господарювання;

-наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин;

-відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Таким чином, між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ТОВ «Постман», які є юридичними особами, виникли господарські правовідносини, тому позов ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Постман», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по лізинговим платежам та відшкодування збитків в частині вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ТОВ «Постман» підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Зазначена правова позиція повністю узгоджується з правовою позицією ВСУ у постановах від 01.07.2015 року у справі № 6-467цс15, та від 18.11.2015 року у справі № 6-1737цс15.

Оскільки доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження, то колегія суддів на підставі ст. 307, 205, 310, 313 ЦПК України скасовує рішення суду першої інстанції та закриває провадження у справі у відповідній частині між юридичними особами.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 205, 310, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2016 року задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 29 березня 2016 року в частині вирішення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Постман» про стягнення заборгованості по лізинговим платежам скасувати, та в цій частині провадження по справі закрити.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_2