Ухвала суду № 62792119, 11.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7354/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Погорєлової С.О.

суддів - Цюри Т.В., Короткова В.Д.

при секретарі - Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, про визнання права власності та зняття арешту, -

встановила:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до відповідачів про визнання за нею права власності на майно, яке зберігається у ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, відповідно договору відповідального зберігання майна від 12.03.2013 року та виключення цього майна з акту опису й арешту майна від 18.11.2013 року, вчиненого старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС ОМУЮ ОСОБА_5 Одночасно ОСОБА_3 надано заяву про забезпечення позову (а. с. 5-8).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Зупинено продаж арештованого майна, вказаного в акті опису й арешту майна від 18.11.2013 року, вчиненого старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС ОМУЮ ОСОБА_5, в рамках виконавчого провадження № 39809626, яке перебуває у Відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області до набрання рішення Приморським районним судом м. Одеси по цій справі законної сили (а. с. 58-59).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати ухвалу, постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а. с. 64-65).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи питання про забезпечення позову ОСОБА_3 про визнання права власності та зняття арешту, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову на даній стадії розгляду справи може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції повністю погодитись не можна.

Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на охорону-матеріально правових інтересів позивача, що гарантують за його позовом реальне виконання судового рішення.

Згідно з п. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В порядку ст. 152 ЦПК України, способами забезпечення позову, зокрема є зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (п. 5ч. 1).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги відповідність обраного заходу забезпечення заявленим позовних вимогам, при цьому враховувати інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до п. 4 розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року № 9, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на майно, яке зберігається у ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, відповідно договору відповідального зберігання майна від 12.03.2013 року та виключити це майно з акту опису й арешту майна від 18.11.2013 року, вчиненого старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС ОМУЮ ОСОБА_5

Відкривши провадження у справі про визнання права власності та/або зняття арешту з майна, суддя відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 152 ЦПК в порядку забезпечення позову за відповідною заявою може зупинити продаж арештованого майна.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Аналогічні розяснення містяться в п. 9 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3 червня 2016 року N 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 вказує, що 24.02.2012 року на виконання рішення апеляційного суду Харківської області у справі за № 2-3734/11 Харківським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суму боргу у розмірі 432000,00 гривень. Першим Приморським ВДВС ОМУЮ було відкрито два виконавчі провадження за вказаним виконавчим листом про стягнення боргу у розмірі 432000,00 гривень та судового збору у розмірі 1615,75 гривень. З метою здійснення перешкод для реалізації арештованого майна боржника в межах виконавчого провадження, ОСОБА_3 звертається до суду з численними позовами аналогічного змісту до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визнання за нею права власності на майно, яке зберігається у ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_1, відповідно договору відповідального зберігання майна від 12.03.2013 року та виключення цього майна з акту опису й арешту майна від 18.11.2013 року, вчиненого старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС ОМУЮ ОСОБА_5 Вказані позови в подальшому за заявами ОСОБА_3 залишаються без розгляду.

На теперішній час в провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Тарасова А.В. знаходиться цивільна справа № 522/5545/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа Відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області, про виключення з акту опису майна, звільнення майна з-під арешту. В рамках цієї справи вже двічі забезпечувався позов ОСОБА_3, проте такі ухвали за скаргами ОСОБА_2 були скасовані.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції, в порушення приписів процесуального законодавства, не перевірив чи перебувають заходи забезпечення позову, які обрані судом, у необхідному (обов'язковому) правовому зв'язку із позовними вимогами, їх предметом та положеннями ЦПК України та належним чином не перевірив наявність дійсного спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_2, наявності інших аналогічних справ та результати їх розгляду.

Отже, суд першої інстанції, в порушення ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин які повязані з вирішенням питання про забезпечення позову, не визначився з сутністю виниклих правовідносин, межами забезпечення та не перевірив чи не носить спір ілюзорний характер, з метою здійснення перешкод для виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, при вирішенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову були порушені приписи норми процесуального права, у звязку з чим, застосовуючи положення п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року підлягає скасуванню з передачею питання про забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ч. 2 ст. 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 липня 2016 року скасувати, питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя: С.О.Погорєлова

Судді: Т.В.Цюра

ОСОБА_6