Рішення № 62789277, 09.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2714/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/5708/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 46 09.11.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Кашперської Т.Ц.,

при секретарі: Волинець Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2016 року у справі за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року позивач перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України звернувся до суду з вищезазначеним позовом обґрунтовуючи його тим, що прокуратурою Київської області під час виконання покладених законодавством функцій, встановлені порушення вимог законодавства при відведенні Коцюбинською селищною радою Київської області земельних ділянок громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1792/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Райдужній, 2/10 в смт. Коцюбинське» ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей. На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЗ № 449624 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:040:0090, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_2, про що на державному акті серії ЯЗ № 449624 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_2. Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу становить 60100,00 грн.. Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.02.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 12.05.2014 року, за позовом прокурора м. Ірпеня визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1792/25-5. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.09.2014 року заочне рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку - скасовано. Справу в цій частині передано до суду першої інстанції. В іншій частині позовних вимог залишено без змін. Вищевказаним рішенням суду встановлено, що спірна земельна ділянка знаходиться поза межами смт. Коцюбинське, оскільки на момент прийняття рішення Коцюбинською селищною радою про надання у власність земельної ділянки першому власнику, межі смт. Коцюбинське у встановленому законом порядку не були визначені та не встановлені, а тому спірне рішення Коцюбинської селищної ради не відповідає вимогам земельного законодавства. В ході перевірки Прокуратурою Київської області встановлено, що спірна земельна ділянка розташована на землях природно-заповідного фонду, а саме, національного природного парку «Голосїївський», відноситься до земель лісогосподарського призначення, її розпорядником є Кабінет Міністрів України. ОСОБА_2 спірну земельну ділянку придбав у ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 28.04.2009 року, який посвідчений приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4. Під час укладання зазначеного договору від імені продавця діяв ОСОБА_5, якому відповідні права були передоручені від ОСОБА_3 (довіреність посвідчена 26.12.2008 року приватним нотаріусом Балтського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_6П.). При цьому, доручення на імя ОСОБА_5 видано відразу після прийняття 24.12.2008 року вже скасованого рішення Коцюбинської селищної ради про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки. Також, окрім спірної земельної ділянки, ОСОБА_2 аналогічним чином придбав ще 20 земельних ділянок в смт Коцюбинське в цьому ж масиві, які оспорюються у інших позовах. Таким чином, викладені вище обставини, за яких ОСОБА_2 була придбана спірна земельна ділянка, виключають добросовісність останнього, та надають підстави суду витребувати у нього ділянку в порядку ст. 388 Цивільного кодексу України. Позивач зазначає, що в обґрунтуванні створення Святошинсько-Біличанської філії Національного природного парку «Голосіївський», яке розроблено за участю Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України та Національоного екологічного центру України, зазначено, що дані ліси мають велике екологічне та рекреаційне значення. Вони відіграють значну роль в Національній та Всеєвропейській екомережах. Територія, що розглядається, характеризується великим видовим різноманіттям рослин і тварин, деякі з них є рідкісними та зникаючими. Отже, Святошинсько-Біличанський лісовий масив, розташований між Житомирським та Гостомельським шоссе, є дуже цінною територією у науковому, екологічному, природоохоронному та рекреаційному відношенні. В звязку із викладеними обставинами позивач просив витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером 3210946200:01:040:0090, вартістю 60100,00 грн..

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2016 року позов задоволено, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Кабінету Міністрів України земельну ділянку площею 0,15 га з кадастровим номером: 3210946200:01:040:0090, вартістю 60100,00 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь прокуратури Київської області судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.Вважає, що станом на час подання позивачем позовної заяви до суду, мав місце сплив позовної давності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що спірна земельна ділянка вибула з власності держави поза волею належного розпорядника землі, що встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а тому позовні вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння є законні та підлягають до задоволення.

Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Встановлено, що рішенням Коцюбинської селищної ради від 24.12.2008 року № 1792/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Райдужній, 2/10 в смт. Коцюбинське» ОСОБА_3 затверджено проект землеустрою щодо відведення та передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,15 га для вказаних цілей (а.с.21).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 видано державний акт серії ЯЗ № 449624 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3210946200:01:040:0090, площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (а.с.20).

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28.04.2009 року, вказану земельну ділянку придбав ОСОБА_2, про що на державному акті серії ЯЗ № 449624 на право власності на земельну ділянку зроблено відмітку про перехід права власності до ОСОБА_2 Вартість земельної ділянки за вказаним договором купівлі-продажу становить 60 100 грн. (а.с.17).

Встановлено, що заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2014 року позов задоволено частково, визнано недійсним рішення Коцюбинської селищної ради від 24 грудня 2008 року № 1792/25-5 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Райдужна, 2/10 в смт. Коцюбинське», в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 12 травня 2014 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 19 лютого 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 вересня 2014 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської областівід 19 лютого 2014 року та ухвалу апеляційного суду Київської областівід 12 травня 2014 року в частині вимог про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку скасовано, справу у цій частині позовних вимог передано до суду першоїінстанції на новий розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частина перша статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власникомдокумента,що посвідчує право власності та його державної реєстрації, а відповідно до статті 126 ЗК України (в редакції на час отримання земельної ділянки відповідачем) такимдокументомбув державний акт, форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 ЗК України).

За положеннями глави 16 ЦК України правочин може бути визнано недійсним з підстав визначених законом. У випадку визнання недійсним правочину може бути визнано недійсними іправовстановлюючий документ,який посвідчує право власності на майно.

Як роз'яснив Пленум Верховного ОСОБА_1 України в абзаці другому пункту 2 постанови від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», виходячи з положень статей 8, 124 Конституції України, статей 26, 30, 87-90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143-146, 149, 151, 153-158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 Господарського процесуального кодексу України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками; про визнання недійсними угод купівлі-продажу, дарування, застави, обміну, ренти земельних ділянок, договорів довічного утримання, за якими набувачеві передаються у власність земельні ділянки, укладених із порушенням встановленого законом порядку.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки (на час виникнення спірних відносин) визнавалисядокументами,що посвідчують право власності й видавалися на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень або цивільно-правових угод. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, угоди на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними тільки державних актів на право власності може мати місце уразі їх видання з порушенням вимог закону, усупереч рішень чи угод. У цьому разі таке визнання є належним та самостійним способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Таку саму правову позицію було висловлено Судовою палатою у цивільних справах Верховного ОСОБА_1 України в постанові від 26 вересня 2012 року (справа № 6-103цс12)

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 ЦПК України особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Встановлено, що підставі рішення ради ОСОБА_3 було видано державний акт, що посвідчує право особи на земельну ділянку, зазначений державний акт, що посвідчую права власності на земельну ділянку в судовому порядку не визнаний недійсним.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції мав виходити з того, що віндикаційний позов предявлений передчасно, оскільки без встановлення судом недійсності (невідповідності вимогам закону) правочину, як правової підстави придбання громадянином земельної ділянки, не можливо витребувати земельну ділянку у законного власника, який отримав її на підставі цього правочину.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_3 посвідчуєть державним актом, який не визнано судом недійсним і він не є нікчемним (його недійсність не встановлена законом), наявні підстави для відмови у задоволені позовних вимог про витребування земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позовних.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 13 вересня 2016 року скасувати та ухвалите нове.

В задоволені позову Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до ОСОБА_2, треті особи: Міністерство екології та природних ресурсів України, Національний природний парк «Голосіївський» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: