Ухвала суду № 62784872, 16.11.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 р.Справа № 820/1380/15Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Лях О.П., Старосуд М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі № 820/1380/15 за позовом Луганського національного аграрного університету до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Луганський національний аграрний університет, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати рішення №0001131703 від 15.01.2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, в якому Луганському національному аграрному університету штрафу у розмірі 116035,84 грн. (10%) та пені у розмірі 30687,76 грн. (0,1% від суми недоїмки), в сумі 146723,60 грн., за період з 21.05.2014 року по 08.07.2014 року, прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року, адміністративний позов Луганського національного аграрного університету до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення - залишити без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.07.2016 року касаційну скаргу Луганського національного аграрного університету задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.05.2015 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

За наслідками повторного перегляду, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі № 820/1380/15 позов задоволено у повному обсязі (а.с. 160, 161-164).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим просив постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Апелянт наголошує на несвоєчасній сплаті єдиного внеску, за що обґрунтовано застосовано штрафні санкції та пеня. Апелянт зазначає, що дію раніше затвердженого розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року №1053-р «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», було зупинено розпорядженням КМУ від 05.11.2014 року №1079-р, в зв'язку з чим на момент виникнення спірних правовідносин був відсутній передбачений перелік, що надавало можливості для не нарахування штрафних санкцій та пені за допущенні порушення стосовно несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску. (а.с.169-171).

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Від позивача подані письмові заперечення проти апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.01.2015р. в.о. начальника ДПІ у Київському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області винесено рішення №0001131703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до Луганського національного аграрного університету було застосовано штраф у розмірі 116 035, 84 грн. (10%) та пеню у розмірі 30 687, 76 грн. (0,1% від суми недоїмки), а всього - 146 723, 60 грн. за період з 21.05.2014р. по 08.07.2014р.

Підставою для прийняття рішення № 0001131703 від 15.01.2015 року стало несвоєчасна сплата позивачем самостійно задекларованих сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.05.2014 року по 08.07.2014 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на момент подання податкової звітності з єдиного внеску та сплати сум єдиного внеску за вказаний період, позивач перебував на території проведення антитерористичної операції, тому на позивача поширюються положення, передбачені п. 9-3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Колегія суддів здійснюючи апеляційний перегляд виходе з наступного.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. N 2464-VI.

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що на час проведення антитерористичної операції з метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 р. №1669-VII (Закон №1669-VII).

Відповідно до ст. 11 "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону (Закон №1669-VII) передбачено внесення змін до деяких законів України.

Зокрема, частиною 4 ст. 11 (Закон №1669-VII) передбачено внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме розділ VIII1 "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 такого змісту:

"9-3 Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII), де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. №405/2014 (Указ №405/2014), звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються".

Частиною 5 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII) передбачено, що Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону необхідно: - забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; - затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року №405/2014 (Указ №405/2014), у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення; - у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік; - привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; - забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

На виконання абзацу 3 п. 5 ст. 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (Закон №1669-VII), Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1053-р від 30.10.2014 р. (Перелік № 1053-р), яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. №1053-р (Перелік №1053-р), до зазначених населених пунктів належить м. Луганськ.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 30.10.2014 року № 408, встановлено, що до завершення збройного конфлікту на території Луганської області Луганський національний аграрний університет, за винятком відокремлених підрозділів університету, проводить свою освітню діяльність (згідно з наявною ліцензією на освітню діяльність та сертифікатами про акредитацію) на базі Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка та розміщується за адресою: 61002, м. Харків, вул. Артема, 44.

В той же час, колегія суддів не може погодитися з доводами апелянта щодо зупинення розпорядженням КМУ від 05.11.2014 року №1079-р, дію раніше затвердженого розпорядження КМУ від 30.10.2014 року №1053-р «Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», що в свою чергу вказує, що на момент виникнення спірних правовідносин - період з 21.05.2014 року по 08.07.2014 року був відсутній передбачений перелік, що надавало можливості для застосування штрафних санкцій та пені за порушення несплати або несвоєчасної сплати єдиного внеску.

Так, як вбачається з ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.06.2016 року по даній справі, суд повертаючи справу на новий розгляд зазначив, статтею 10 Закону №1669-VІІ встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону №1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014р. "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014р. №405/2014.

30.10.2014р. Кабінетом Міністрів України видано розпорядження №1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р. "Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р" дію розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р зупинено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних правовідносин діючого переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України, не визначено, відповідно й підстав для звільнення платника єдиного внеску від виконання своїх обов'язків згідно положень Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014р. №1669-VII не було.

Однак, обмежившись вказаними висновками, суд залишив поза увагою, що розпорядження про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, не визначає умов та порядку сплати єдиного внеску, натомість вказані правовідносини врегульовані Законом №2464-VI, який пов'язує можливість звільнення страхувальника від сплати такого внеску, незастосування до нього штрафних та фінансових санкцій з наданням ним документу, підтверджуючого настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції.

Як наслідок, суд не з'ясував та не дослідив питання отримання позивачем сертифікату Торгово-промислової палати України, який би підтверджував настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, та подання його до податкового органу разом із заявою про звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску.

Зазначений недолік судом апеляційної інстанції також усунутий не був.

Таким чином, суд касаційної інстанції визначив необхідний об'єм для з'ясування фактичних обставин справи які підлягають врахуванню при їх встановленні та наданні їм правової оцінки, тобто наявність сертифікату Торгово-промислової палати України, відповідно до ст..10 Закону №1669-VІІ підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською торгово-промисловою палатою України, був виданий Сертифікат №5651 від 29.12.2015 року (а.с.150), який підтверджує наявність для Позивача настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції за спірний період.

Таким чином, наявність такого сертифікату у повній мірі підтверджує відсутність правової можливості для нарахування штрафних санкцій та пені для Позивача.

Крім того, колегія суддів також вважає за необхідне звернути увагу та зазначити, що відповідно до даних видання, Розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р., яким зупинено дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014р. №1053-р", набрало чинності лише 09.02.2015 року, тобто воно не розповсюджувалось на спірний період нарахування штрафу та пені - з 21.05.2014 року по 08.07.2014 року.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що станом на момент подання податкової звітності з єдиного внеску та сплати сум єдиного внеску за вказаний період, позивач перебував на території проведення антитерористичної операції, тому на позивача поширюються положення, передбачені п. 9-3 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску та нарахування контролюючим органом штрафних санкцій та пені в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Таким чином, ДПІ у Київському районі м. Харкова застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 116035,84 грн. (10%) та пені у розмірі 30687,76 грн. (0,1% від суми недоїмки), в сумі 146723,60 грн., за період з 21.05.2014 року по 08.07.2014 року, неправомірно.

Відповідно до зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Луганського національного аграрного університету до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування рішення.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Жодні доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року по справі № 820/1380/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.