Ухвала суду № 62778751, 16.11.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №461/11308/15-ц

Провадження №2-п/592/47/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі: головуючого судді Алфьорова А.М., за участю секретаря Літовченко С.М., заявника ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 року, яку мотивує тим, що про існування заочного рішення суду від 06.10.2016 р. вона дізналася лише 20.10.2016 р., отримавши його поштою. У судове засідання 06.10.2016 р. вона не зявилася, оскільки не мала можливості прибути до м. Суми, тому що поверталася з ОСОБА_2. Про час та місце розгляду справи була повідомлена особисто під підпис у розписці. У звязку з тим, що вона пересікала кордон в м. Устілуг, що 980 км. від м. Суми, вона не мала можливості попасти на судове засідання 06.10.2016 р. до Ковпаківського районного суду м. Суми. Не прибувши до судового засідання, вона була позбавлена права заявити клопотання, про витребування доказів від позивача про сплату внесків по погашенню за договором кредиту, так як проводила платежі своєчасно, а бували випадки, що проплата за кредитним договором вносилась нею наперед. У звязку з розглядом справи без її участі вона також не мала можливості надати свої документи, оскільки вона не згодна з сумою боргу. Просить суд: скасувати заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 р. у цивільній справі № 461/11308/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про перегляд заочного рішення підтримала, просила рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Представник ПАТ «Ідея Банк» у судове засідання не зявився, надали заперечення, згідно яких просили відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, дослідивши докази по справі, суд дійшов до висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 228 ЦПК України вбачається, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Судом встановлено, що заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 р. позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задоволено частково; звернуто стягнення на заставне майно ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), яким забезпечене виконання зобовязань ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за кредитним договором № 910.19281 від 02.11.2012 р. перед Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк», а саме автомобіль PEUGEOT 4008, 2012 року випуску, білого кольору, номер шасі № VF3BUAFZPCZ802077, реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на праві приватної власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 910.19281 від 02.11.2012 р. у сумі 211300 (двісті одинадцять тисяч триста) грн. 01 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2113 грн. 01 коп.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач повідомлявся про час і день судового засідання судовою кореспонденцією, з направленням копії позову з додатком документів та проханням надати докази.

Суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 про те, що вона була не повідомлена про день та час розгляду справи, а також те що на її адресу не направлялися судові повістки про виклик до суду.

Згідно відомостей адресно довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України від 25.11.2015 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Ворожба, Білопільского району, Сумської області, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.36/.

Будь-яких підтверджень на момент винесення рішення відповідачем про зміну адреси до суду не надходило.

Поштова кореспонденція повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання», а не «за зазначеною адресою не проживає», що свідчить про те, що відповідача було належно повідомлено про необхідність одержання поштової кореспонденції згідно п.п. 93, 99, 110, 116 «Правил надання послуг поштового зв'язку» затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року №270, однак відповідач завідомо знаючи відправника даних листів, Ковпаківський районний суд м. Суми, на переконання суду, уникнув їх одержання, що на думку суду свідчить про його належне повідомлення про день, час та місце розгляду справи та судом були вжиті всі заходи щодо такого повідомлення відповідача.

З відміток на копії паспорта громадянина України для виїзду закордон ОСОБА_1, остання перебувала на території ОСОБА_2 з 30.09.2016 р. по 06.10.2016 р.

Про те, що наступне засідання призначене судом на 06.10.2016 р. ОСОБА_1 знала заздалегідь, що підтверджується розпискою для вручення в суді /а.с.84/.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 10 ЦПК Українивбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ч.1 ст.11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Необхідно наголосити на тому, що суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів, особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду, сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які ні, у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.

Також не заслуговують на увагу суду твердження відповідача ОСОБА_1 про те, що не прибувши до судового засідання, вона була позбавлена права заявити клопотання, про витребування доказів від позивача про сплату внесків по погашенню за договором кредиту, так як проводила платежі своєчасно, а бували випадки, що проплата за кредитним договором проводилась нею наперед. У звязку з розглядом справи без її участі вона також не мала можливості надати свої документи, вона вважає за потрібне долучити до матеріалів справи для повного і всебічного розгляду справи по суті, так як незгодна з сумою боргу, яку надав до суду позивач.

Позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним позовом 17.06.2015 р. Сума заборгованості за кредитним договором № 910.19281 від 02.11.2012 р. станом на 08.06.2015 р. становила 211300 грн. 93 коп. Останній платіж відповідачем ОСОБА_1 був здійснений 18.04.2014 р., що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 02.11.2012 р. по 15.11.2016 р.

Таким чином, твердження ОСОБА_1, що остання не погоджується з сумою боргу у позовних вимогах позивача ПАТ «Ідея Банк» є необґрунтованими та не підтверджено жодними доказами.

Крім того, ні впродовж розгляду справи у суді (з червня 2015 р.), ні при зверненні до суду із заявою про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 р. ОСОБА_1 не надає жодного розрахунку або інших доказів, що суперечить ч. 1 ст. 60 ЦПК України відповідно до якої кожна сторона зобовязана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, законом визначено, що суд може скасувати ухвалене ним заочне рішення лише за наявності одночасно двох підстав визначених у ст. 232 ЦПК України, зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, виходячи з доказів, які містяться в матеріалах справи, судом не встановлено будь-яких причин неявки в судове засідання, які можуть визнаватись судом поважними.

Суд відзначає, що відповідач не з'являвся в судові засідання без поважних причин. Доводи відповідача у заяві про перегляд заочного рішення є його суб'єктивними судженнями та зводяться до аналізу тих самих обставин справи на відповідність їх вимогам закону, що не є підставою для скасування заочного рішення судом, що його ухвалив.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про перегляд заочного рішення є необґрунтованою, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 231, 232 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 06.10.2016 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Алфьоров