Рішення № 6277593, 28.12.2007, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 2 - 631/2007 p.

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2007 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М.

при секретарі: Овчаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща справу за позовом ОСОБА_1 до Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" про відшкодування шкоди, завданої втратою здоров'я

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України пояснив, що з 1975 року по 1998 рік позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. На підставі свідоцтва про хворобу № 1735/У від 25.12.1998 року позивачу встановлене захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до звільнення його зі служби через хворобу (наказ ГУ МВС № 162 від 26.12.1998 р.) Висновком Київської обласної спеціалізованої СЕК. від 03.03.2004 року йому встановлено другу групу інвалідності довічно, ступінь втрати професійної здатності у відсотках - 80 % (довідка КИО-1 № 217207). Причина захворювання пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" позивач підлягав державному обов'язковому страхуванню, порядок і умови якого передбачені Положенням "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 627 від 19.11.1992 року, із змінами, внесеними

постановами КМУ № 165 від 09.03.1995 року, № 206 від 22.03.1995 року та № 664 від 28.06.1997 року), п. 2 - б якого передбачено, що особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, страховик виплачує страхові суми у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N 488.

Відповідно до п. 6 Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N488, Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям у розмірі 100-кратного мінімального

прожиткового рівня на час загибелі або смерті;

б) у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або

каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня

втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок

загибелі або смерті.

Відповідно до п. 6 - б вказаних Умов HACK «Оранта» 14 березня 2000 року виплатила позивачу страхову суму в розмірі 2870 грн та 19 березня 2004 року - в розмірі 410 грн, всього 3280 грн.

З огляду на те, що ЗУ «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.2001 р. № 2780-III, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2003 році встановлений в розмірі 268 грн, HACK «Оранта» недоплатила позивачу страхову суму в розмірі: (268 грн х 100 = 26800 грн х 80 =21440 грн -3280 грн) = 18160 грн. Таким чином, враховуючи раніше виплачену суму, HACK «ОРАНТА» недоплатила позивачу страхову суму в розмірі 18160 грн.

10 вересня 2007 року позивач звернувся із заявою до Київської обласної дирекції HACK «ОРАНТА» з проханням проведення перерахунку та виплати йому належної страхової суми. Однак, своїм листом № 04 -25/2384 від 15.10.2007 року HACK «Оранта» безпідставно відмовила йому в перерахунку та доплаті вказаної суми пославшись на те, що з 2007 року обов'язкове державне особисте страхування замінено на виплату одноразової грошової допомоги через МВС України, до якого і порекомендувала звернутись, хоча страхова подія і право на відшкодування шкоди виникли у позивача до 2007 року.

В зв'язку з невиплатою страхової суми позивач змушений був звертатися за юридичною допомогою представника, вартість якої складає 2000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача страхову суму в розмірі 18160 грн, а також судові витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги, яку він надав як представник, в сумі 2000 грн та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Звільнити позивача від сплати судового збору як потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Представник відповідача в судове засідання двічі не з'явився, про час та місце розгляду справи належно повідомлений, про причини неявки до суду не повідомив, проте надав заперечення, в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їх місцезнаходженням. Юридичною адресою HACK «Оранта» є м. Київ, вул. Жилянська, 75. Юридичною адресою МВС є м. Київ, вул. Богомольця, 10. Дана цивільна справа не підсудна Таращанському районному суду Київської області, оскільки даний спір не підлягає розгляду в суді за місцем проживання позивача, так як HACK«Оранта» не заподіяла шкоду життю та здоров'ю позивача, фактично предмет спору стосується стягнення страхової суми зі страхової компанії та Міністерства, як суб'єкта владних повноважень. Отже ст. 110 ЦПК не розповсюджується на даний спір, де підсудність справи визначається за вибором позивача.

Тому, просить в якості належного відповідача по справі залучити МВС України, розташоване в м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10 та передати справу за належною підсудністю, на розгляд Голосіївського районного суду м. Києва, за місцезнаходженням відповідачів.

HACK«Оранта» не є належним відповідачем по справі ще й тому, що розпорядником коштів, з яких проводилася виплата сум з цього виду страхування, є МВС України, HACK«Оранта» була лише тимчасовим посередником, визначеним державою для здійснення збору документів, що подавалися застрахованими та на підставі яких проводилися виплати страхових сум. Термін дії договору між HACK «Оранта» та МВС України щодо державного обов'язкового особистого страхування працівників ОВС закінчився, а тому кошти для виплат страхових сум на рахунок HACK «Оранта» МВС не вносяться.

Крім того, з прийняттям КМУ Постанови № 707 від 12.05.2007 року «Про затвердження Порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» Постанови КМУ № 59 від 29.06.1991 року та № 627 від 19.11.1992 року втратили чинність. Державним органом, якому державою були делеговані відповідні повноваження по проведенню розрахунків по страховим випадкам, які стались до 01.01.2007 року - є МВС України.

П.3. Постанови № 707 передбачено, що МВС України необхідно завершити виплату страхової суми та одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, що повинні бути нараховані до 01 січня 2007 року, відповідальною особою за виплату страхової суми, нарахованої до 01 січня 2007 року працівникам МВС України, є МВС України. Вважає, що в даному випадку відсутній предмет спору між HACK «Оранта» та позивачем.

По - друге, вважає, що довідка про місячне грошове утримання, видана станом на 2007 рік, в той час як подія сталася в 2001 році, не є підставою для перерахування та виплати страхового відшкодування.

По - третє, на підставі довідки ГУ МВС України, яка офіційно надійшла від МВС України, як суб'єкта договору, HACK «Оранта» виплатила позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 3280 грн. Довідка, видана ГУ МВС України про те, що розмір грошового утримання позивача на день страхової події становив 3280 грн, не оскаржувалась позивачем в адміністративному порядку. Жодних інших довідок про місячне грошове утримання під час подання заяви про виплату страхового відшкодування до HACK «Оранта» не надходило. Жодної правової підстави приймати інші довідки, будь - якого змісту від осіб, які не є учасниками договірних відносин, в даному випадку від позивача, HACK«Оранта» не має законних підстав. У зв'язку з цим, у страхової компанії відсутні правові підстави для перегляду розміру суми страхового відшкодування.

HACK «Оранта» не має права здійснювати страхові виплати на підставі особистих підрахунків застрахованих, в тому числі з розрахунку грошового забезпечення, оскільки це грубо суперечить вимогам нормативно - правових актів.

До повноважень HACK «Оранта» не входить визначення розміру місячного грошового утримання застрахованих осіб та надання відповідних довідок, а отже в даному випадку відсутній предмет спору. Контроль за оформленням документів для визначення права на виплату страхових сум покладався на МВС України.

Таким чином, HACK «Оранта» здійснила законний розрахунок та нарахування суми страхового відшкодування позивачу з розрахунку наданих документів МВС України про розмір місячного грошового утримання позивача, а вимоги позовної заяви стосовно: здійснення розрахунку, виходячи з іншої довідки, виданої після закінчення договірних відносин; про те, що МВС України надало до HACK «Оранта» неповну або недостовірну довідку про розмір грошового утримання позивача; про те, що МВС України незаконно визначила розмір грошового утримання позивача, повинні розглядатись в порядку КАС України та бути адресовані МВС України, як суб'єкту владних повноважень. Отже, в порушення вимог ст. 16 ЦПК України, позивач фактично об'єднав в одне провадження дві різні вимоги, як підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства: перша вимога позовної заяви повинна розглядатись в порядку КАС України, адресована до МВС України, про зобов'язання вчинення останнім дій, спрямованих на визначення розміру грошового утримання позивача з урахуванням додаткових видів забезпечення, що не були включені МВС України до довідки про грошове утримання, яка була направлена HACK«Оранта» та, керуючись якою, страхова компанія здійснила нарахування та виплату суми страхового відшкодування позивачу. Друга вимога, стосовно доплати суми страхового відшкодування, виходячи з заявленого позивачем розміру грошового утримання, мала б бути пред'явлена до HACK «Оранта», у разі доведення такого розміру в адміністративному порядку.

Проводити виплату страхових сум за цим видом державного страхування за рахунок власних страхових резервів HACK «Оранта» не має права, оскільки відповідно до вимог ст. 41 ЗУ «Про страхування», страховик не відповідає за зобов'язання держави.

Просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлено, що з 1975 року по 1998 рік позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України. На підставі свідоцтва про хворобу № 1735/У від 25.12.1998 року позивачу встановлене захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, що призвело до звільнення його зі служби через хворобу (наказ ГУ МВС № 162 від 26.12.1998 р.) Висновком Київської обласної спеціалізованої СЕК. від 03.03.2004 року йому встановлено другу групу інвалідності довічно, ступінь втрати професійної здатності у відсотках - 80 % (довідка КИО-1 № 217207). Причина захворювання пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" позивач підлягав державному обов'язковому страхуванню, порядок і умови якого передбачені Положенням "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 627 від 19.11.1992 року, із змінами, внесеними

постановами КМУ № 165 від 09.03.1995 року, № 206 від 22.03.1995 року та № 664 від 28.06.1997 року), п. 2 - б якого передбачено, що особам рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ (їхнім спадкоємцям) у разі загибелі (смерті), поранення, (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби, страховик виплачує страхові суми у розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N 488.

Відповідно до п. 6 Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N488, Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" виплачує страхові суми:

а) у разі загибелі або смерті застрахованого його спадкоємцям у розмірі 100-кратного мінімального

прожиткового рівня на час загибелі або смерті;

б) у разі втрати застрахованим працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних в період проходження служби (зборів), - у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.

Відповідно до п. 6 - б вказаних Умов HACK «Оранта» 14 березня 2000 року виплатила позивачу страхову суму в розмірі 2870 грн та 19 березня 2004 року - в розмірі 410 грн, всього 3280 грн.

Зважаючи на те, що ЗУ «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.2001 р. № 2780-Ш, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, в 2003 році встановлений в розмірі 268 грн, HACK «Оранта» недоплатила позивачу страхову суму в розмірі: (268 грн х 100 = 26800 грн х 80 % = 21440 грн - 3280 грн) = 18160 грн. Таким чином, враховуючи раніше виплачену суму, HACK «ОРАНТА» недоплатила позивачу страхову суму в розмірі 18160 грн.

10 вересня 2007 року позивач звернувся із заявою до Київської обласної дирекції HACK «ОРАНТА» з проханням проведення перерахунку та виплати йому належної страхової суми. Однак, своїм листом № 04 -25/2384 від 15.10.2007 року HACK «Оранта» безпідставно відмовила йому в перерахунку та доплаті вказаної суми пославшись на те, що з 2007 року обов'язкове державне особисте страхування замінено на виплату одноразової грошової допомоги через МВС України, до якого і порекомендувала звернутись, хоча страхова подія і право на відшкодування шкоди виникли у позивача до 2007 року.

Посилання представника відповідача - HACK «Оранта» на те, що їх страхова компанія не є належним відповідачем по справі, оскільки з прийняттям КМУ Постанови № 707 від 12.05.2007 року «Про затвердження Порядку і умов виплати одноразової грошової допомоги у разу загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» Постанови КМУ № 59 від 29.06.1991 року та № 627 від 19.11.1992 року втратили чинність, а державним органом, якому державною були делеговані відповідні повноваження по проведенню розрахунків по страховим випадкам, які стались до 01.01.2007 року - є МВС України, суд вважає безпідставним.

Так, виплата страхових сум позивачу здійснювалася HACK «Орантою» на підставі чинного на час проходження ним служби та на момент страхового випадку Положення "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 627 від 19.11.1992 року, із змінами, внесеними

постановами КМУ № 165 від 09.03.1995 року, № 206 від 22.03.1995 року та № 664 від 28.06.1997 року). Спір між позивачем та HACK«Орантою» виник з приводу недоплаченої страхової суми, розмір якої повинен відповідати 80-кратному мінімальному прожитковому рівню на час настання страхового випадку, отже боржником в даному зобов'язанні є саме HACK«Оранта», вини МВС України в порушенні вимог законодавства HACK «Орантою» суд не вбачає.

Посилання представника відповідача на те, що дана цивільна справа не підсудна Таращанському районному суду Київської області, оскільки даний спір не підлягає розгляду в суді за місцем проживання позивача, так як HACK «Оранта» не заподіяла шкоду життю та здоров'ю позивача, фактично предмет спору стосується стягнення страхової суми, є безпідставними. Дійсно, HACK «Оранта» не заподіяла шкоду життю та здоров'ю позивача, проте в силу взятих на себе страхових зобов'язань повинна відшкодувати шкоду, заподіяну здоров'ю позивача, шляхом виплати страхової суми у встановленому Законом розмірі.

З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про залучення належного відповідача та передачу справи за належною підсудністю задоволенню не підлягає.

Твердження представника відповідача про те, що довідка з Таращанського РВ ГУ МВС України про те, що розмір грошового утримання позивача на день страхової події становив 3280 грн, не оскаржувалась позивачем в адміністративному порядку, суд вважає безпідставними та такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки позивач в обґрунтування своїх позовних вимог на жодні довідки не посилається. Крім того, розмір недоотриманої ним страхової суми обчислюється виходячи з мінімального прожиткового рівня, встановленого Законом, а не з розміру мінімальної заробітної плати, зазначеного в певній довідці.

Таким чином, суд не знаходить підстав, за яких позивачеві необхідно було звертатися до суду в порядку, передбаченому КАС України, а тому вважає, що належним відповідачем по даній справі є HACK «Оранта», оскільки саме вона зобов'язана здійснити перерахунок та виплату позивачеві належної страхової суми в розмірі (21440 грн - 3280 грн) = 18160 грн.

В зв'язку з невиплатою страхової суми позивач змушений був звертатися за юридичною допомогою представника, вартість якої, згідно договору про надання правової допомоги від 12.08.2007 року складає 2000 грн. Суд вважає, що вартість наданих представником юридичних послуг позивачу відповідають вказаній сумі.

Дане стверджується поясненнями представника позивача, допитаного в якості свідка, матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином позов підлягає задоволенню. Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і підлягає звільненню від сплати судового збору.

Судові витрати та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 209, 212, 214-215, 224 - 226 ЦПК України, ст. ст. 24, 25, 27 Закону України «Про страхування», Положенням "Про порядок і умови державного обов'язкового особистого страхування осіб рядового, начальницького та вільнонайманого складу органів і підрозділів внутрішніх справ України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1991 року № 59 ( в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.1992 року № 627, із змінами, внесеними

постановами КМУ № 165 від 09.03.1995 року, № 206 від 22.03.1995 року та № 664 від 28.06.1997 року), Умовами державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядок виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 p. N 488, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" в ОПЕРу "Укрсоцбанку" м. Києва МФО 300023 ЗКПО 00034186 № рахунку 26002001000736 на користь ОСОБА_1 18160 грн (вісімнадцять тисяч сто шістдесят гривень 00 коп); на відшкодування витрат по оплаті допомоги представника в розмірі 2000 грн (дві тисячі гривень) та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн (тридцять гривень).

Стягнути з Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" на користь держави судовий збір в розмірі 181, 60 грн (сто вісімдесят одну гривну 60 коп).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 -денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.