Постанова № 62757376, 11.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 листопада 2016 р. Справа № 802/1639/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

секретаря судового засідання Волощук А.М.,

представника позивача Грабіка М.С.,

представника відповідача Липовецького С.І., Удовенка К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області

до товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод"

про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2016 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" ( далі - ТДВ "Вапнярський молокозавод") капіталізовані платежі в сумі 754 390,87 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року № 765, в разі ліквідації підприємства повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, які мають право на такі виплати. Як встановлено Фондом, відповідач прийняв рішення про своє припинення шляхом ліквідації. Водночас на сьогодні, у зв'язку з отриманням виробничих травм під час роботи на ТДВ "Вапнярський молокозавод", щомісячні страхові виплати отримують наступні особи: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (отримав травму 03.10.2008 року), ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (отримав травму 16.06.2010 року) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 (отримав травму 22.02.2009 року). Відтак, оскільки дане товариство ліквідовується як юридична особа без правонаступників, має бути здійснена капіталізація платежів для продовження страхових виплат вказаним особам. Загальна сума нарахованих Фондом капіталізованих платежів становить 754 390,87 грн. При цьому для визначення періоду, за який розраховувалась капіталізація платежів, використовувались відомості щодо середньої очікувальної тривалості життя, надані Державною службою статистики України. 20.09.2016 року на адресу голови ліквідаційної комісії ТДВ "Вапнярський молокозавод" направлялась вимога № 01-310 про необхідність сплати капіталізованих платежів в сумі 754 390,87 грн. Проте листом за № 5 від 10.10.2016 року відповідач у задоволенні вимог Фонду відмовив.

Представники відповідача в судовому засіданні адміністративний позов заперечили та пояснили, що за чинним законодавством капіталізація платежів проводиться лише для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута. Разом з тим, ТДВ "Вапнярський молокозавод" припиняється за рішенням учасників товариства у зв'язку з досягненням статутних цілей. Таким чином, оскільки процедура банкрутства щодо підприємства не здійснюється, підстав для сплати капіталізованих платежів немає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши інші докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити повністю з огляду на таке.

Відповідач зареєстрований як страхувальник у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області та в силу вимог закону повинен сплачувати страхові виплати потерпілим особам внаслідок нещасного випадку на виробництві або особам, які втратили працездатність внаслідок професійної діяльності.

При цьому з матеріалів вбачається, що на даний час щомісячні страхові виплати у зв'язку з виробничими травмами на ТДВ "Вапнярський молокозавод" отримують ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3

17.08.2016 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення вказаного товариства за рішенням засновників шляхом ліквідації юридичної особи.

Таким чином, оскільки відповідач ліквідується як юридична особа без правонаступника, позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії з вимогою про сплату капіталізованих платежів в сумі 754 390,87 грн., розрахованих для виплати вищезазначеним особам на підставі інформації Державної служби статистики України про смертність та середню очікуваність тривалості життя в Україні за 2015 рік.

Однак, такі вимоги Фонду залишені без задоволення, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами державного соціального страхування в силу положень ст. 3 Закону № 1105-XIV є, зокрема: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статей 4, 5 цього Закону № 1105-XIV Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків.

Водночас згідно з п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю затверджений постановою КМ України № 765 від 06.05.2000 року (далі - Порядок).

Як стверджує відповідач, передбачена зазначеним вище Порядком процедура капіталізація платежів може бути проведена виключно щодо підприємств, визнаних банкрутом, в той час як ТДВ "Вапнярський молокозавод" є платоспроможною юридичною особою, що ліквідується за рішенням засновників у зв'язку з досягненням статутних цілей.

Проте суд зауважує, що згідно із ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

В силу вимог ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Змістовний аналіз наведених норм, а також положень Закону № 1105-XIV дає підстави вважати, що капіталізація платежів здійснюється у всіх випадках ліквідації юридичної особи, а не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута.

Аналогічна правова позиція узгоджується із судовою практикою Верховного Суду України (постанова від 26.06.2012 року), за якою вимоги Порядку поширюються і на правовідносини щодо стягнення заборгованості по капіталізації платежів з підприємств, які ліквідуються поза процедурою банкрутства.

Водночас пунктом 5-1 Порядку встановлено, що у вимогах відповідного Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутства, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації. При цьому суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Отже, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з вищевказаним Порядком.

Відповідно до п. 1 Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Пунктом 2 Порядку визначено порядок розрахунку щодо кожного платежу, що підлягає капіталізації.

У відповідності до вимог п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Судом встановлено, що сума платежів в розмірі 754 390,87 грн., яка підлягає капіталізації, підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів ТДВ "Вапнярський молокозавод", що виплачуватимуться потерпілим ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як щомісячні страхові виплати.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що голові ліквідаційної комісії товариства згідно з п. 5-1 Порядку направлялась вимога № 01-310 від 20.09.2016 про сплату капіталізованих платежів, яка однак не була виконана.

Відповідно до ст.ст. 11, 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області про стягнення капіталізованих платежів у сумі 754 390, 87 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а відтак підлягають задоволенню у повному обсязі.

В силу положень ч. 4 ст. 94 КАС України сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Вапнярський молокозавод" (24240, Вінницька область, Томашпільський район, смт. Вапнярка, вул. Леніна, 157, ідентифікаційний код 00424786) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Ямпільському районі Вінницької області (24500, Вінницька область, м. Ямпіль, вул. Леніна, 81/49, ідентифікаційний код 25937676, р/р 37178003000905 в УДКСУ у Ямпільському районі, МФО 802015) капіталізовані платежі в сумі 754 390,87 грн. (сімсот п'ятдесят чотири тисячі триста дев'яносто гривень вісімдесят сім копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Сало Павло Ігорович