Рішення № 6274070, 30.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 28/22730.07.09

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Континент Груп Ф»

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»

простягнення 51236,45 грн.

Суддя Копитова О. С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Стець С.Р., предст., дов. б/н від 30.06.2009 року

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Континент Груп Ф»звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна »про стягнення 51236,45 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем зобовязання щодо оплати поставленого товару відповідно до Договору №71ТРН 2008 від 02.11.2007 р. та Договору №2879 ТРН 2008 від 01.04.2008 року, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 41313,49 грн. також, за прострочення оплати поставленого товару позивач, з посиланням на п.10.4 договорів, просить стягнути пеню в розмірі 9922,96 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.07.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 30.07.2009 року представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій відмовився від стягнення з відповідача пені та просив стягнути лише суму основного боргу в розмірі 41313,49 грн.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав. В судові засідання представники відповідача не зявились, про час та місце проведення судових засідань повідомлені належним чином, зокрема поштова кореспонденція направлялась на адресу реєстрації відповідача.

В судовому засіданні 30.07.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ :

Між позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Континент Груп Ф», та відповідачем, товариством з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»було укладено Договір поставки №71ТРН 2008 від 02.11.2007 р. та Договір поставки №2879 ТРН 2008 від 01.04.2008 року, відповідно до п.1.1 яких постачальник позивач) зобовязується передати в обумовлений термін покупцеві (відповідачу) товар, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну суму.

Пунктом 9.3 договору №71ТРН 2008 від 02.11.2007 р. та п.9.4 договору №2879 ТРН 2008 від 01.04.2008 року встановлено, що сума договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом терміну дії даного договору.

На виконання зазначених договорів позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 413949,07 грн.

Факт отримання товару підтверджується видатковими накладними, які оформлені у відповідності до вимог законодавства України, підписані сторонами та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача (належним чином засвідчені копії накладних в матеріалах справи).

Відповідно до п.9.7 договору №71ТРН 2008 від 02.11.2007 та договору №2879 ТРН 2008 від 01.04.2008, оплата товару проводиться шляхом безготівкового розрахунку протягом 14 банківських днів від дня отримання товару.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договорами строки не розрахувався, сплативши за товар 372635,58 грн., що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 41313,49 грн.

На виконання п.9.8 договорів, позивач та відповідач 31.01.2009 підписали акт звіряння взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 41313,49 грн.

На дату винесення рішення заборгованість відповідача перед позивачем становить 41313,49 грн., що підтверджується довідкою позивача за підписом президента компанії та головного бухгалтера та не спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

При цьому суд враховує, що позивач після порушення провадження по справі подав заву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 9922,96 грн. Відмова позивача від позову в цій частині прийнята судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 9922,96 грн. підлягає припиненню з підстав зазначених в п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлений факт укладання між сторонами договорів поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до положень ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Факт поставки позивачем відповідачеві товару підтверджується матеріалами справи, зокрема підписом уповноважених осіб відповідача на товаророзпорядчих документах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає доведеним факт поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем на умовах, встановлених Договорами.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено вище відповідач зобовязався оплатити поставлену продукцію в строк не більше 14 календарних днів з моменту поставки продукції.

Відповідач в строки встановлені договором з позивачем в повному обсязі не розрахувався.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі на суму 41313,49 грн.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог, з урахуванням заяви позивача про відмову від позову в частині стягнення пені.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Провадження по справі в частині стягнення 9922,96 грн. припинити.

Решту позовних вимог задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Вестер Україна” (04112, м. Київ, вул. Ризька, 8-а, р/р 26009305280201 в ХВ АКБ «Таскомербанк», МФО 350664, код ЄДРПОУ 35073676 або з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Континент груп Ф»(46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 3/2, р/р 26000261960001 в Тернопільській філії ВАТ „Банк Універсальний”, МФО 338459, код ЄДРПОУ 34950993) 41313,49 грн. (орок одну тисячу триста тринадцять гривень сорок девять копійок) основного боргу, а також 413,13 грн. (чотириста тринадцять гривень тринадцять копійок) державне мито та 95,15 грн. (девяносто пять гривень п'ятнадцять копійок) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова