Ухвала суду № 62716758, 10.11.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"10" листопада 2016 р.Справа № 5023/5847/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши справу

за заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків, про визнання банкрутом за участю :

ліквідатора - Корольова В.В. (дов.),

представника ТОВ "ФК "Поліс" - Самсоновича О.А. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

09.08.2016р. на адресу суду надійшла заява ліквідатора ФО П ОСОБА_2 арбітражного керуючого Корольова В.В., в якій ліквідатор просить суд :

- визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м;

- витребувати від ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.

Заява обґрунтована тим, що ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2015 року визнано недійсним договір купівлі-продажу трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., укладений між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 - Шинкарчук А.В. та ОСОБА_1 На теперішній час право власності на спірне майно зареєстровано за ОСОБА_5, у якої ліквідатор просить витребувати майно згідно положень ст. 388 ЦК України.

Ліквідатор підтримує подану заяву.

Представник кредитора - ТОВ "ФК "Поліс" підтримав заяву ліквідатора.

Ухвалою суду від 11.08.2016 р. заяву ліквідатора прийнято до розгляду та призначено в судове засідання на 15.09.2016р.

Ухвала суду була направлена на адреси всіх учасників судового процесу.

Ухвалою суду від 15.09.2016р. розгляд заяви відкладено на 06.10.2016р.

Ухвала суду від 15.09.2016р. направлена на адреси всіх учасників судового процесу.

Учасники судового процесу в призначені судові засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через канцелярію суду надані відзиви на заяву, а також клопотання про припинення провадження за заявою.

Суд зазначає, що в відзиві на заяву та клопотанні ОСОБА_2 зазначено, що зацікавленими особами є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, однак зі змісту відзиву та клопотання вбачається, що даний відзив та клопотання подані саме по цій заяві, по якій зацікавленими особами є ОСОБА_1 та ОСОБА_5, а тому суд розглядає відзив ОСОБА_2 та клопотання саме при вирішенні даної заяви ліквідатора, а саме витребування майна від ОСОБА_5

В клопотаннях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначено, що відповідачем по даній заяві є фізичні особи, а отже спір не підлягає розгляду в господарському суді.

В відзивах на заяву, зазначено, що ОСОБА_2 добровільно звернувся з заявою про визнання його банкрутом, ліквідатор діє на виконання своїх повноважень, а тому банкрут в силу закону позбавляється права розпоряджатись майном. В відзивах зазначено, що в даному випадку не може бути застосована ст. 388 ЦК України, оскільки майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, а при укладанні договору на відчуження майна була воля ОСОБА_2, оскільки він добровільно та самостійно звернувся до суду про визнання його банкрутом, а арбітражний керуючий діяв на виконання своїх повноважень, що надані йому законом та постановою суду в даній справі.

Суд дійшов висновку, що нез'явлення учасників судового процесу, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, не перешкоджає розгляду заяви.

В розгляді справи оголошувались перерви до 27.10.2016р. о 10:30 год., 10.11.2016р. об 11:00 год.

Вислухавши ліквідатора та представника кредитора ТОВ "ФК "Поліс", дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою суду від 15.07.2011р. прийнято заяву ФО П ОСОБА_2 про визнання його банкрутом до розгляду, порушено провадження у справі про банкрутство ФО П ОСОБА_2.

Постановою суду від 20.07.2011 р. ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Шинкарчука Андрія Володимировича.

Ухвалою суду від 12.12.2013р. звільнено Шинкарчука А.В. від виконання обов'язків ліквідатора ФОП ОСОБА_2, ліквідатором ФОП ОСОБА_2 призначено арбітражного керуючого ОСОБА_9

Ухвалою суду від 29.05.2015 р. звільнено ліквідатора ОСОБА_9 та призначено іншого ліквідатора - арбітражного керуючого Корольова В.В., зобов'язавши завершити ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 травня 2016 року у справі № 5023/5847/11 затверджено наданий суду звіт ліквідатора та ліквідаційній баланс. Провадження у справі припинено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. ухвалу господарського суду Харківської області від 05 травня 2016 року у справі № 5023/5847/11 скасовано, справу № 5023/5847/11 передано на розгляд господарського суду Харківської області.

З матеріалів справи вбачається, що за ОСОБА_2 було зареєстроване право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., яка ліквідатором Шинкарчуком А.В. була реалізована на прилюдних торгах.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2015р. визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 30.07.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_2 в особі арбітражного керуючого Шинкарчука А.В. та гр. ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Купровською Я.М. в реєстрі за № 730 на підставі протоколу проведення прилюдних торгів №5 від 26.07.2011 р. щодо реалізації трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності (т. 9 а.с. 167-175, т. 10 а.с. 62-68) вбачається, що станом на 15.09.2016р., а також станом на 27.10.2016р. право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м. зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу реєстровий № 766 від 05.08.2011р.

Відповідно до статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013р.) спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статей 12, 16 Цивільного кодексу України, законодавством допускається спосіб захисту цивільних прав іншим шляхом, встановленим законом, і таким спеціальним законом, яким підлягає застосуванню в даному випадку є норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про що зазначено у роз'ясненні згідно з пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 року "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Цим пунктом роз'яснено, що господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадження в такій справі, в тому числі про: визнання недійсними правочинів, вчинених керуючим санацією (ліквідатором); визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції від 19.01.2013р.) суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, стягнення заробітної плати, поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

У п. 9 листа Вищого господарського суду України № 01-06/606/2013 від 28.03.2013р. надано судам такі роз'яснення: частина 4 статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК України (у відповідній редакції Закону) та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін.

Таким чином, клопотання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про припинення провадження за заявою є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки дана заява підлягає розгляду саме в межах справи про банкрутство ОСОБА_2

Як встановлено вище, боржник мав у власності, крім іншого, квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., яка була відчужена 30.07.2011р. за договором купівлі-продажу між ліквідатором боржника арбітражним керуючим Шинкарчуком А.В. та гр. ОСОБА_1

Вказаний договір визнано недійсним в судовому порядку ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.2015р. та постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015р. В касаційному порядку постанову Харківського апеляційного господарського суду переглянуто не було, отже вона є чинною та вступила в законну силу.

Спірна квартира була повторно відчужена гр. ОСОБА_1 гр. ОСОБА_5 за договором від05.08.2011р.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндікаційним позовом (стаття 388 ЦК України) є відсутність між учасниками судового процесу (заявником та особою, від якої витребовується майно) зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не мала права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 388 ЦК України можливість витребувати майно від добросовісного набувача є за наявності у діях власника майна волі на передачу майна.

У постанові від 11.06.2014р. у справі № 6-52цс14 Верховний Суд України висловив правову позицію, відповідно до якої майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, слід вважати таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Статтею 111-28 ГПК України передбачено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом

З урахуванням правового висновку Верховного Суду України, оскільки первісний договір купівлі-продажу від 15.10.2011р. укладений між ліквідатором боржника та гр. ОСОБА_1, за яким спірна квартира вибула з власності боржника, визнано недійсним в судовому порядку, то підстава, на якій придбане спірне майно наступними набувачами у ланцюгу наступних угод, згодом відпала, особа, за якою зареєстровано право власності на момент звернення ліквідатора із заявою про повернення спірного майна в порядку ст. 388 ЦК України, зобов'язана повернути майно.

Суд зазначає, що банкрутство - це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тобто, метою боржника при зверненні до суду із заявою про порушення справи про банкрутство є саме задоволення вимог кредиторів, для чого і відбувається реалізація майна боржника. Отже, боржник висловив свою згоду та волю на реалізацію належного йому майна виключно з метою задоволення вимог кредиторів.

В судовому рішенні про визнання недійсною первісної угоди, за якою спірне майно вибуло з володіння боржника, встановлено, що ліквідатор Шинкарчук А.В. відчужив майно банкрута за відсутності документального підтвердження активів і пасивів банкрута, та за відсутності інвентаризації майна банкрута, при цьому продаж майна здійснений за відсутності договору між ліквідатором ФОП ОСОБА_2 арбітражним керуючим Шинкарчуком А. В. та суб'єктом оціночної діяльності щодо проведення оцінки нерухомого майна банкрута. Крім того встановлено, що інформація про проведення аукціону всупереч положенням Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" не була опублікована за 30 календарних днів до дати проведення аукціону, при цьому така публікація відбулась в Біржовому віснику "Правопорядок" ТБ "Правопорядок", який не входить до переліку друкованих видань, що визначений органами приватизації.

Судом також було встановлено, що ліквідатором не було повідомлено іпотекодержателя про продаж заставного майна, що є порушенням прав кредитора, вимоги якого забезпечені майном банкрута (іпотека).

Зважаючи на визнання в судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу спірних приміщень від 30.07.2011 р., власником таких приміщень є ОСОБА_2, від імені якого діє ліквідатор, якому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" надані відповідні повноваження. На виконання покладених на ліквідатора обов'язків та в межах наданих повноважень ліквідатор правомірно звернувся до господарського суду із заявою в порядку статті 388 ЦК України про витребування майна, такі вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вищевикладене спростовує доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 26.10.2016р. у справі № 39/55-09.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи, що право власності на спірне майно належить ОСОБА_2, однак таке право власності не визнається іншими особами, про що свідчить реєстрація права власності за іншою особою, суд вважає правомірними вимоги ліквідатора про визнання за ОСОБА_2 права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м, суд задовольняє заяву ліквідатора в цій частині.

Керуючись ст.ст. 22-32, 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.), ст. ст. 388, 392 ЦК України, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ліквідатора ФО П ОСОБА_2 арбітражного керуючого Корольова В.В. задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.

Витребувати від ОСОБА_5 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 64,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м.

Ухвала набирає законної сили з дня її винесення.

Суддя Яризько В.О.