Постанова № 62714062, 08.11.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Чернігів Справа № 825/1578/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

суддів Д'якова В.І.,

Клопота С.Л.,

за участі секретаря Скугоревої Н.О.,

за участі представників позивача Свястініної М.О., Кириленка Ю.О.,

за участі представника відповідача Манойлика Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Данівське" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови та припису,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Данівське" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, в якому просить: визнати протиправними дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області з проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил дотримання вимог чинного законодавства на об'єктах будівництва та реконструкції по вул. М. Городка, с. Данівка, Козелецького р-ну, Чернігівської області; визнати неправомірними дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області зі складання акту № 450 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016; визнати неправомірними дії Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області зі складання Протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10.08.2016; визнати неправомірними дії Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Чернігівській області зі складання припису № 95 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.08.2016; скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 15/1637 від 25.08.2016; скасувати припис №95 від 10.08.2016 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил.

Позовні вимоги мотивовані наявністю очевидних ознак протиправності оскаржуваних припису та постанови, оскільки, на думку позивача, вона прийнята за наслідками проведеної перевірки з порушенням установленого чинним законодавством порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду позапланових перевірок. Також позивач вважає, що відсутній факт вчинення ним правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що оскаржуваний припис та постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Просив відмовити у задоволенні позову.

Представник Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області в судове засідання не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений завчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив та заперечень на позов не надав. За таких обставин, суд вважає за можливим провести розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Данівське" та Искардаром Бутрос, укладено договір оренди приміщення, відповідно до якого орендодавець передає в оренду критий точок. Що знаходиться за адресою: с. Данівка, вул. М. Городка, 42а (а.с.46-47).

25.07.2016, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області видано направлення для проведення позапланової перевірки ТОВ "Данівське" щодо перевірки об'єкту будівництва по вул. М. Городка, у с. Данівка, Козелецький район, Чернігівська область (а.с.11).

09.08.2016, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", заступником начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області видано направлення для проведення позапланової перевірки ТОВ "Данівське" щодо перевірки об'єкту будівництва по вул. М. Городка, у с. Данівка, Козелецький район, Чернігівська область (а.с.89).

10.08.2016 відповідачем складено:

- акт № 450 перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (а.с.90);

- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (а.с.91);

- припис № 95, яким вимагалось оформити відповідні документи на виконання будівельних робіт або привести зазначений об'єкт до попереднього стану в термін до 10.09.2016 (а.с.92).

25.08.2016, на підставі вищевказаних документів, відповідачем винесена постанова № 15/1637, якою ТОВ "Данівське" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у сумі 130500,00 грн. (а.с.96).

Вважаючи дії відповідачів та оскаржувані приписи та постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Правовідносини щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та притягнення винних у порушенні законодавства у сфері містобудування осіб до відповідальності врегульовані Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР). Вказані нормативні акти застосовуються судом при розгляді даної справи у редакціях, чинних на час виникнення спірних правовідносин.

Так, у відповідності до статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Перевіряючи правомірність проведення перевірки та дотримання вимог законодавства при винесенні оскарженої постанови від 25.08.2016 № 15/1637 суд враховує, що згідно частини першої статті 41 Закону № 3038-VІ державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (частина третя статті 6 Закону № 3038).

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації (пункт 6 статті 7 Закону № 3038-VІ).

У відповідності до пунктів 1-3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва. Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції (пункт 5 Порядку № 553).

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (п. 7 Порядку №553).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом, видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до пункту 12 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законом.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (згідно з пунктом 17 Порядку № 553).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами.

У свою чергу, порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Порядок № 244).

Так, згідно з пунктом 2 Порядку № 244 справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами (далі - інспекції). Накладати штраф від імені органів, визначених в абзацах другому - четвертому пункту 2, мають право, зокрема, головні інспектори будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі. Штрафи накладаються на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкт містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 4 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис.

Згідно з пунктом 6 зазначеного Порядку № 244 питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. Питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення.

Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу (п. 7 Порядку № 244).

Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно пункту 9 Порядку № 244, є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (пункт 15 Порядку № 244).

Відповідно до пунктів 16 та 22 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи. За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов, зокрема, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Досліджуючи підстави притягнення позивача до відповідальності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що фактично перевірка була лише одна відповідно до направлення від 09.08.2016 №450, попередня перевірка відповідно до направлення від 25.07.2016 № 417 не була проведена у зв'язку з відсутності на підприємстві уповноваженої особи, а саме директора.

Оскільки, дійсно у директора є право приймати участь у проведенні перевірки, проте це право не є безумовним і передбачає вчинення даною особою дій на реалізацію такого права або особисто або шляхом постійної присутності на підприємстві іншої уповноваженої особи.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача про завчасне не попередження про проведення перевірки, оскільки при прийнятті рішення жодним нормативним документом не передбачено обов'язку відповідача сповіщати особу, яку будуть перевіряти про час та місце майбутньої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, представником відповідача не представлено суду документів, які визначають ступінь об'єкту будівництва, проте визначає цей ступінь самостійно відповідно до встановлених норм законодавства України.

Крім того, відповідачем не надано доказів того, що перевіряючий об'єкт відноситься до ІІІ категорії складності.

ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», визначає, що реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.

Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

До відповідальності за порушення вище вказаної норми права, притягуються суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, а саме абзацу 4 пункту 4 частини другої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення в сфері містобудівної діяльності» від 14 жовтня 1994 року за № 208/94-ВР, у вигляді штрафу у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.

Пунктом 13 Порядок № 244 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому.

Пунктом 17 Порядку № 244 визначено, що неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відповідач діяв правомірно розсудливо в межах компетенції, розрахунку проведеного відповідно до встановленої норм законодавства.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.

Відповідно до частин першої та другої статті 34 Закону № 3038-VI, право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Отже, з викладеного вбачається, що будівництво об'єкта містобудування позивач здійснив, без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт і на момент проведення перевірки будівництво вказаного об'єкта було завершено.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач є користувачем споруди на підставі договору оренди приміщення №15-08 і як орендар несе повну відповідальність, як за збереження майна так і за несанкціонований його ремонт і переобладнання, які можуть проводитись як співробітниками користувача та іншими особами так і власником.

Разом з тим, суд зазначає. що факт проведення робіт є доведеним і не спростовується сторонами.

За таких обставин та з урахуванням того, що оскаржувані позивачем припис та постанова винесені відповідачем у межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання останніх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, враховуючи статтю 19 Конституції України, частину першу та другу статті 11, статті 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Данівське" задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Данівське" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Л.О. Поліщук

Судді В.І. Д'яков

С.Л. Клопот