Ухвала суду № 62707255, 15.11.2016, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/6770/16-а

2а/303/360/16

ряд. стат. звіту 100

категорія - 11.4

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

15 листопада 201 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М. розглянувши позовну заяву Мукачівської міської ради Закарпатської області до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, треті особи Закарпатська обласна рада, Управління комунальної власності Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення про державну реєстрацію права комунальної власності,-

в с т а н о в и в:

Мукачівська міська рада Закарпатської області звернулася до суду із позовною заявою до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, треті особи Закарпатська обласна рада, Управління комунальної власності Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення про державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення 8 будинку № 35 на площі Кирила і Мефодія в м. Мукачево.

Вивчивши доводи позивача, оглянувши матеріали позовної заяви, вважаю позовну заву слід повернути позивачу, оскільки справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у звязку з здійсненням субєктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у звязку з публічним формуванням субєкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Категорії спорів, справи за якими підсудні окружним адміністративним судам та місцевим загальним судам, визначені у ст. 18 КАС України. За правилами предметної підсудності, визначених ст. 18 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

З аналізу наведених норм процесуального законодавства вбачається, що при оскарженні дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади, позивачу надається право вибору, яким судом буде розглядатись і вирішуватись даний спір: місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом. Проте, якщо однією зі сторін у справі є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам - такі справи підсудні саме окружним адміністративним судам.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 20.05.2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними субєктами владних повноважень з питань реєстрації.

Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивач оскаржує рішення приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1 про державну реєстрацію права комунальної власності на приміщення 8 будинку № 35 на площі Кирила і Мефодія в м. Мукачево за Закарпатською обласною радою.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про нотаріат», на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. В свою чергу, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державним реєстратором, крім інших, є нотаріус. Тобто держава в цій частині делегує нотаріусам владні повноваження.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Варто також зазначити, що згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», судам необхідно розрізняти правові наслідки недотримання правил предметної і територіальної підсудності. Так, у разі відкриття провадження в адміністративній справі без дотримання правил предметної підсудності суд повинен передати справу на розгляд адміністративного суду, якому вона підсудна, незалежно від того, на якій стадії розгляду справи виявлено порушення правил цієї підсудності, оскільки суд, який відкрив провадження у справі з таким порушенням, не є компетентним у її розгляді (пункт 2 частини першої статті 22 КАС України). При цьому ухвалення рішення із порушенням правил предметної підсудності є безумовною підставою для його скасування у відповідно до п. 6 ст. 198, п. 6 ст. 199, п. 1 ст. 204, п. 6 ст. 223, п. 1 ч. 3 ст. 227 ст. 18 КАС України.

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що нотаріус наділений повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно та може здійснювати державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виходячи з характеру спору і субєктного складу сторін у даній справі, суд приходить до висновку, що наявний спір належить до категорії спорів, визначених ч. 2 ст. 18 КАС України, має ознаки публічно-правового спору і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і відповідно до визначеної положеннями ст. 18 КАС України правил предметної підсудності адміністративних справ - підсудний окружному адміністративному суду, а тому позов предявлений з порушенням правил предметної підсудності та не підсудний Мукачівському міськрайонному суду як адміністративному суду оскільки такий не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

При цьому звертається увага на те, що вказівка в позовній заяві на ч. 2 ст. 19 КАС України не є визначальною при вирішенні питання прийняття позову до свого провадження цим судом, оскільки така норма визначає правила територіальної підсудності адміністративних справ, а відтак адміністративним судом за місцем знаходження як позивача, так і відповідача буде один суд - окружний адміністративний.

Пунктом 6 ч. 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.

Одночасно суд враховує і ту обставину, що ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.11.2016 року така позовна заява було повернута Мукачівській міській раді Закарпатської області у звязку з її непідсудністю Закарпатському окружному адміністративному суду. Разом з тим, враховуючи наведені вище правові обґрунтування правил саме предметної підсудності та наслідки порушення такої, а також ту обставину, що в силу ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що не буде свідчити про обмеження позивача на доступ до правосуддя, суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 18, 108, КАС України,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Мукачівської міської ради Закарпатської області до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_1, треті особи Закарпатська обласна рада, Управління комунальної власності Виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про скасування рішення про державну реєстрації права комунальної власності - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.М.Заболотний