Ухвала суду № 62690956, 14.11.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47545/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Севастопольського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та дострокове розірвання кредитного договору, -

В С Т А Н О В И В :

28.09.2016 до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яка ухвалою суду від 29.09.2016 залишена без руху, з підстав невідповідності вимогам ст. 119 ЦПК України /а. с. 2, 7/.

Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 119 ЦПК України, до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору, що не було виконано позивачами, доказів звільнення від сплати судового збору у передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір» випадках, не представлено суду, клопотання про відстрочення або розстрочення, звільнення від сплати судового збору також не подано у порядку ч. 1 ст. 82 ЦПК України.

Вказану ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано обома позивачами 07.10.2016 за поштовими адресами, вказаними у позовній заяві, підтвердженням чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень /а. с. 9, 10/.

Проте станом на 11.11.2016 позивачами вимоги ухвали Печерського районного суду від 29.09.2016 не виконано - недоліки не усунуто.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2 вказаної статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 20 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

За частиною 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання, шляхом застосування національного законодавства. Суд приймає рішення щодо дотримання вимог Конвенції, переконавшись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (див. Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст. ст. 119, 120 ЦПК України, а саме не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна заява про стягнення коштів та дострокове розірвання кредитного договору - підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», Севастопольського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» до ОСОБА_1 про стягнення коштів та дострокове розірвання кредитного договору - вважати неподаною і повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова