Постанова № 62689068, 08.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа № 5021/1088/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Пуль О.А.

секретар судового засідання Курченко В.А.

сторони не зявились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (вх. № 2802 С/2) та ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.09.2016р. у справі № 5021/1088/12

за заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Міжрегіональний центр фондових технологій», м. Київ

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс», м. Суми

про банкрутство,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 22.09.2016р. у справі №5021/1088/12 (суддя Яковенко В.В.) заяву Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю Керамітекс про визнання поточних кредиторських вимог у розмірі 196194 грн. 67 коп. боргу та витрат на оплату судового збору в сумі 2756 грн. задоволено частково, визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області до боржника товариства з обмеженою відповідальністю Керамітекс та включено до реєстру вимог кредиторів у сумі 180356 грн. 00 коп., з яких: 161524 грн. 25 коп. у 4 (четверту) чергу, 16075 грн. 75 коп. у 6 (шосту) чергу; 2756 грн. 00 коп. у 1 (першу) чергу. В іншій частині вимог відмовлено.

ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області з вказаною ухвалою не погодилась, звернулась до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить її скасувати в частині відмови в задоволенні вимог ДПІ у м. Сумах до боржника в сумі 18594,67 грн. Просить прийняти постанову, якою визнати вимоги ДПІ у м. Сумах ДФС у Сумській області в сумі 18594,67 грн., та включити їх в реєстр вимог кредиторі банкрута ТОВ «Керамітекс».

Свою скаргу ДПІ обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів 18594,67 грн., оскільки вказана сума самостійно визначена боржником у податкових деклараціях за період з 07.08.2014року по 313.01.2016року, а тому є поточною заборгованістю боржника перед бюджетом та повинна бути визнана та включена до реєстру вимог кредиторів.

Також з апеляційною скаргою на вказану ухвалу до Харківського апеляційного господарського суду звернувся ліквідатор боржника та просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 22.09.2016р. у справі №5021/1088/12, відмовити у задоволенні заяви ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області про визнання поточних кредиторських вимог до ТОВ «Керамітекс» в сумі 196194,67 грн. та 2756,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Свою скаргу ліквідатор обгрунтовує тим, що податкові зобов`язання, заявлені ДПІ як поточні вимоги, що визнані судом першої інстанції та включені до реєстру вимог кредиторів, виникли після визнання боржника банкрутом, а тому не є поточними, в розумінні статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а тому не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області та ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» ОСОБА_2 обєднані в одне спільне апеляційне провадження та призначені до розгляду на 08.11.2016 року.

07.11.2016р. від ліквідатора боржника електронною поштою № 1748 (вх. №11220) та поштою (вх. №11229) надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення про доплату судового збору у розмірі 1436,60 грн.; відзив на апеляційну скаргу ДПІ (вх. №11195), та клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. №11196).

В судове засідання 08.11.2016 року сторони не зявились, ДПІ про причини неявки суд не повідомила.

Враховуючи, що явку сторін обовязковою судом не визнано, а також належне повідомлення учасників даної справи про банкрутство та достатність матеріалів справи для обєктивного, повного та всебічного розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.09.2016р. у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи без участі сторін за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції закону до 19.01.2013 року).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Сумської області від 30.07.2012 року порушено провадження в справі № 5021/1088/12 про банкрутство ТОВ «Керамітекс». Постановою Господарського суду Сумської області від 20.12.2012 року ТОВ «Керамітекс» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 01.03.2016 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

06.06.2016року ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області звернулась до Господарського суду Сумської області з заявою про включення в реєстр поточних кредиторських вимог на загальну суму 196194,67 грн., а також 2756,00 грн. судового збору.

В обґрунтування заяви, ДПІ зазначає, що згідно акту документальної позапланової виїзної перевірки № 3555/15-520/35171669/262 від 08.11.2012 виявлено порушення з боку боржника податкового законодавства, яке мало місце у серпні 2012 року. Тому було працівниками ДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0001151550/59662 від 22.11.2012 на загальну суму 509156,25 грн., з яких: 407325 грн. основний платіж, 101831,25 грн. штрафні санкції та №0001161550/59771 від 22.11.2012 на загальну суму 80378,75 грн., з яких: 64303,00 грн. основний платіж, 16075,75 грн. штрафні санкції. Однак, у звязку з наявністю переплати в сумі 411935 грн., розмір несплаченого грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням №0001151550/59662 від 22.11.2012 становить 97221,25 грн. основний платіж. За податковим повідомленням-рішенням №0001161550/59771 від 22.11.2012 на суму 80378,75 грн. грошове зобовязання не сплачувалось.

До того ж, ДПІ зазначено, що за період з 07.08.2014 року по 13.01.2016 року боржником самостійно були подані податкові декларації з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки, якими задекларовані податкові зобов`язання у розмірі 18594,67 грн. (включаючи 36 грн. штрафних санкцій та 23,67 грн. пені), які несплачені боржником, а тому у останнього виник податковий борг на вказану суму, який є поточними вимогами до боржника, а тому повинен бути визнаний судом та включений до реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, заявлена ДПІ сума складається з 97221,25 грн. основної заборгованості (податкове повідомлення-рішення №0001151550/59662 від 22.11.2012), 64303,00 грн. основної заборгованості, 16075,75 грн. штрафних санкцій (податкове повідомлення-рішення №0001161550/59771 від 22.11.2012),18594,67грн. податкового боргу на підставі самостійно поданих декларацій за період з 07.08.2014 року по 13.01.2016 року та 2756,00 грн. судового збору.

Частково задовольняючи вказані вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що сума податкового зобов`язання у розмірі 177600,00 грн. (97221,25 грн. + 80378,75) є поточними вимогами, оскільки виникли із зобовязань у процедурі розпорядження майном боржника, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів. Податкові зобов`язання у розмірі 18594,67 грн. не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки виникли в період ліквідаційної процедури, а тому не мають характеру поточних.

З вказаним висновком колегія суддів погоджується не в повному обсязі, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено поняття кредитора - це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, у процедурах банкрутства боржника.

З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з частиною 1 статті 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, а порядок їх виконання визначений відповідними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина дев'ята статті 30 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом).

Системний аналіз норм статті 1, ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство, які є спеціальними, а отже пріоритетними у застосуванні відносно інших законодавчих актів України в правовідносинах банкрутства, свідчить, що поточні вимоги кредитора - це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення ліквідатора.

За змістом вищевказаних норм в ліквідаційну процедуру до банкрута поточні вимоги можуть заявлятися за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до матеріалів справи, у період з 26.10.2012р. по 01.11.2012р. на підприємстві боржника була проведена перевірка, що підтверджується актом від 08.11.2012р. №3555/15-520/35171669/262 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» (код 35171669) бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних періодів за серпень 2012р.».

На підставі виявлених порушень, органом ДПІ складені податкові повідомлення-рішення:

№0001151550/59662 від 22.11.2012 на загальну суму 509156,25 грн., з яких: 407325 грн. основний платіж, 101831,25 грн. штрафні санкції;

№0001161550/59771 від 22.11.2012 на загальну суму 80378,75 грн., з яких: 64303,00 грн. основний платіж, 16075,75 грн. штрафні санкції.

Як вже зазначалось, у звязку з наявністю у боржника переплати в сумі 411935 грн., розмір несплаченого грошового зобовязання за податковим повідомленням-рішенням №0001151550/59662 від 22.11.2012 становить 97221,25 грн. основний платіж.

Отже, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що податкові зобов`язання у розмірі 97221,25 грн. (основна заборгованість за податковим повідомленням-рішенням №0001151550/59662 від 22.11.2012) та 64303,00 грн. (основна заборгованість за податковим повідомленням-рішенням №0001161550/59771 від 22.11.2012) є поточними вимогами ДПІ до боржника, оскільки виникли на підставі проведеної перевірки підприємства боржника за період - серпень 2012 року, у зв`язку з чим, правомірно визнані та включені місцевим господарським судом до реєстру вимог кредиторів у 4 (четверту) чергу.

Однак, не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів податкові зобов`язання боржника у розмірі 16075,75 грн., оскільки вони визначені ДПІ як штрафні санкції, та обраховані за ставкою 25% від суми основної податкової заборгованості (а.с.118 т. 4) на підставі податкового повідомлення-рішення №0001161550/59771 від 22.11.2012р. (а.с. 117 т.4).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обовязкових платежів).

Абзацами 3, 4 пункту 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. №15 визначено, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Отже, нарахування органом ДПІ кредиторських вимог на суму 16075,75 грн. здійснено з порушенням приписів ст. 12 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, що виключає підстави для включення до реєстру вимог кредиторів вказаної суми штрафних санкцій.

Зазначене не було враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, що призвело до прийняття неправомірного рішення у цій частині.

Що стосується вимог ДПІ у розмірі 18594,67 грн., які виникли на підставі самостійно поданих боржником податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків за період з 07.08.2014 по 13.01.2016 роки (а.с. 128-169 т.4), якими задекларовані податкові зобовязання в сумі 18594,67 грн., у т.ч. 36 грн. штрафних санкцій і 23,67 грн. пені, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо відмови в їх визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів.

Вимогами ч. 1 ст. 23 Закону чітко визначено, що поточні вимоги кредитора це неоплачені боржником вимоги, які виникли в процедурах банкрутства, за період після порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство і до винесення постанови про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури.

Місцевим господарським судом встановлено, що вказані податкові зобовязання в сумі 18594,67 грн. з ПДВ виникли внаслідок отримання колишнім ліквідатором ТОВ «Керамітекс» плати за оренду нерухомого майна банкрута операторами мобільного звязку для розміщення передавального обладнання на протязі ліквідаційної процедури та самостійно відображені у податкових деклараціях з ПДВ за період з 07.08.2014 по 13.01.2016 роки.

Враховуючи, що вказані вимоги виникли у ліквідаційній процедурі ТОВ «Керамітекс», та з огляду на приписи статті 1 та статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вони не мають характеру поточних, а тому не підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів.

Доводи апелянта (ДПІ) щодо самостійного узгодження боржником суми боргу шляхом подання декларації з ПДВ, а тому виникнення у останнього відповідного обов`язку щодо його сплати, не приймаються до уваги колегією суддів, оскільки приписи Закону про банкрутство чітко визначають характер вимог кредиторів, підстави та порядок їх визнання та включення до реєстру вимог кредиторів. Норми вказаного закону є спеціальними у даних правовідносинах, а тому обов`язкові до виконання.

Крім того, положення Податкового кодексу України не звільняють юридичні особи, які знаходяться у процедурі ліквідації, від обов'язку надавати податкову звітність.

На підставі наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області.

Що ж до доводів апеляційної скарги ліквідатора стосовно виникнення заявлених кредиторських вимог ДПІ у розмірі 64303,00 грн. та 16075,75 грн. після визнання боржника банкрутом, оскільки згідно розрахунку суми податкового боргу наданого ДПІ, датою виникнення недоїмки у розмірі 80378,75 грн. (64303,00+16075,75) є 18.06.2013р., колегія суддів зазначає, що недоїмка це податкове зобовязання узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк.

Тобто, строк виникнення недоїмки настає тоді, коли податкове зобов`язання не виконане у строк, передбачений законом. Тому, ліквідатор неправильно ототожнює терміни «недоїмка» та «податкове зобов`язання», оскільки вказані поняття різняться за строком їх виникнення.

Таким чином, доводи викладені в апеляційній скарзі ліквідатора не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються вищенаведеним. При цьому, враховуючи встановлену колегією суддів наявність підстав для відмови у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів суму 16075,75 грн. з інших підстав, ніж ті, що викладені в апеляційній скарзі ліквідатора, апеляційна скарга ліквідатора підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Однак, судом першої інстанції не в повному обсязі дотримані вказані норми процесуального закону, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в частині.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2, ст. 103, п. 1, 4 ч.1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ліквідатора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.09.2015р. по справі №5021/1088/12 скасувати в частині визнання та включення до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» у 6 (шосту) чергу поточних кредиторських вимог Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області у розмірі 16075,75 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області у визнанні та включенні до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Керамітекс» 16075,75 грн. кредиторських вимог.

В іншій частині ухвалу Господарського суду Сумської області від 22.09.2016р. у справі №5021/1088/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 14.11.16

Головуючий суддя Фоміна В. О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.