Ухвала суду № 62679334, 10.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/3429/15 Головуючий у 1 інстанції: Фролова Л.Д.

Провадження № 22-ц/783/4823/16 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді- Приколоти Т.І.

суддів - Левика Я.А., Ніткевича А.В.

з участю секретаря - Іванової О.О.

з участю ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі відділення №26 про розірвання договору та стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась з позовом до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про розірвання договорів банківського вкладу та стягнення грошових коштів.

Оскаржуваним рішенням у задоволення позову відмовлено.

Рішення оскаржила позивач. Посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, ухвалення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Скаргу мотивує тим, що суд у спірних правовідносинах мав застосувати ст. 1074 ЦК України, оскільки грошові кошти, які вимагала стягнути позивач з відповідача, знаходилися на рахунках, відкритих на підставі договору банківського вкладу, а не договору банківського рахунку. Відповідно до даної статті, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається.

Зазначає, що факт початку процедури ліквідації банку не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів за договором банківського вкладу, строк, яких закінчився, початок процедури ліквідації банку не може бути підставою для відмови в судовому захисті прав позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.11, 59, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов»язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, що 9 вересня 2014 року між сторонами укладено договір банківського строкового вкладу № 842132/2014 (вклад «Марафон лояльності Подвійний дохід ЕПС», предметом якого стало розміщення ОСОБА_3 у банку строкового вкладу на умовах депозитного рахунку в доларах США строком на 13 місяців з щомісячною виплатою процентів. Ставка процентів з першого по шостий місяць склала 11,5 % річних, з сьомого по тринадцятий місяць - 02 % річних. При цьому, кожний розрахунковий період ставка процентів збільшується на надбавку, розмір якої оголошується на сайті банку (п. 1.5). Сума початкового вкладу - 1000 доларів США, мінімальна сума вкладу - 500 доларів США. Для перерахування вкладу та не отриманих вчасно процентів по закінченню строку дії договору банк відкриває для клієнта вкладний рахунок за вкладом на вимогу «Для виплат». Згідно з п. 1.7 договору, дата вимоги вкладу позивачем - 9 жовтня 2015 року (а.с.8).

На виконання п. 1.2 договору № 842132/2014 9 жовтня 2014 року банком був відкритий рахунок № 26209130105514 «Для виплат» на ім'я позивача у доларах США для розміщення вкладу на вимогу. Проценти за вкладом «Для виплат» складають 0,1 % річних (а.с.9).

Позивач внесла на депозитний рахунок кошти в сумі 6915 доларів США, про що свідчать відповідні платіжні документи (а.с.10-15,16).

27 лютого 2015 року ОСОБА_3 звернулася до ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» із заявою про повернення їй шляхом перерахування владу та нарахованих відсотків на рахунок вкладу на вимогу «Для виплат», розірвання договору та закриття рахунку вкладу «Для виплат» після нарахування на нього вкладу та процентів, здійснення виплати грошових коштів у сумі 6915 доларів США та нарахованих відсотків готівкою через касу банку (а.с.17-19).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733/БТ «Про віднесення ПАТ «ВіЕйБі Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 20 листопада 2014 року прийнято рішення № 123 про запровадження з 21 листопада 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з постановою правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188, банківська ліцензія ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» відкликана та прийнято рішення про ліквідацію цього банку.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2015 року № 63 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», призначено уповноважену особу на ліквідацію банку (а.с.104).

Згідно положень ст. 1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків; ч.1 ст.34 цього Закону - Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення НБУ про віднесення банку до категорії неплатоспроможних; п.п.1, 2, 5 ч.5 ст. 36 цього Закону, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, - під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами; п.1 ч.6 ст. 36 цього Закону - обмеження, встановлене пунктом 1 частини пятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України.

Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Таким чином, в Україні створений та діє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, правовий режим якого визначається законом.

Суд першої інстанції вірно врахував положення ст. 1074 ЦК України, на яку й звертає увагу позивач. Відповідно до ч.1 цієї статті обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаним злочинним шляхом, або фінансування тероризму, передбачених законом.

Тобто, випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює дані правовідносини.

Відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Враховуючи те, що оскільки, з 19 березня 2015 року Національним банком України відкликано банківську ліцензію ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», то з цього часу відповідач не має права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів.

Виходячи із п. 1.1. і п. 1.7 Договору банківського вкладу, якими передбачено, що предметом договору є розміщення вкладником в банку строкового вкладу на строк 13 місяців, з дня укладення договору, і датою вимоги вкладником вкладу є 9 жовтня 2015 року, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що на час запровадження тимчасової адміністрації та прийняття рішення про початок процедури ліквідації банку, строк дії банківського вкладу не сплинув.

Тому підстави для розірвання вказаного договору відсутні і таким чином внаслідок введення тимчасової адміністрації є спеціальний порядок повернення коштів вкладників, який не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність.

Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення; відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.303, п.1ч.1 ст.307, 308, ст.313, п.1 ч. 1 ст. 314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 28 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий

Судді