Ухвала суду № 62666927, 09.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/9239/16-к Головуючий у І інстанції Закаблук О. В.Провадження № 11-кп/780/1376/16 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М. Г.Категорія 41 09.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

09 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Авраменка М. Г.

суддів - Орла А.І., Полосенка В.С.

при секретарі - Яремі К.О.

за участю:

прокурора - Клюшникова Д.Г.

захисника - ОСОБА_2

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №420160000000351 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України повернуто прокурору, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13 вересня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженню №420160000000351 щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України КК України повернуто прокурору для усунення недоліків.

Вказане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, чим порушено вимоги ст. 291 КПК України.

Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та призначити новий судовий розгляд.

На думку прокурора, висновки суду не відповідають фактичним обставинам провадження, а ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Прокурор зазначає, що обвинувальний акт містить всі відомості, передбачені ст. 291 КПК України у послідовності, передбаченої п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Крім того, на думку прокурора, суд першої інстанції порушив вимоги ст. 372 КПК України в частині оформленні судового рішення у формі ухвали, оскільки не зазначив номер кримінального провадження, рік, місяць день та місце народження обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, думку обвинуваченого та його захисника, які проти цього не заперечували, вивчивши матеріали провадження та обговоривши доводи і вимоги апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про існування підстав для задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Як убачається з матеріалів провадження, суд першої інстанції, повертаючи обвинувальний акт прокурору, зазначив про його невідповідність п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразились у замаху на передачу у місця позбавлення волі психотропної речовини, вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України. Крім того, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразились в одержані службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення нею в інтересах третьої особи дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції зазначив, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, оскільки після викладу фактичних обставин справи мається посилання на те, що обвинувачений своїми діями вже вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 307 КК України, і таким чином порушено забезпечення презумпції невинуватості особи обвинувачення без доведеності його вини.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, оскільки формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тощо, що і було встановлено органами досудового розслідування та викладено в обвинувальному акті.

Складаючи обвинувальний акт, органи досудового розслідування висувають особі обвинувачення у вчиненні злочину, чим і завершується досудове розслідування,а тому робити висновки про порушення забезпечення принципу презумпції невинуватості особи на даній стадії, колегією суддів розцінюється як юридичний нігілізм, що суперечить природі обвинувального акту. Процесуальним документом, який завершує діяльність суду першої інстанції та встановлює невинуватість або винуватість особи, призначаючи йому покарання або звільняючи його від покарання, є вирок, і ставитися питання про презумпцію невинуватості особи доречніше не на стадії складання обвинувального акту та перевірки його на відповідність ст. 291 КПК України, а при дослідженні та оцінці доказів судом, що не є завданням підготовчого судового засідання.

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції, на думку колегії, суперечить матеріалам провадження, оскільки обвинувальний акт відповідає положенню ст. 291 КПУ України і підстав для застосування п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 314-315 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу Білоцерківського районного суду Київської області від 13 вересня 2016 року, якою кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 307 КК України повернуто прокурору - скасувати.

Ухвалити нову ухвалу, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні №420160000000351 по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 368, ч.2 ст.15 ч. 2 ст.307 КК України - повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст. ст. 314-315 КК України.

Головуючий:

Судді: