Ухвала суду № 62666924, 09.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/7495/16-к Головуючий у І інстанції Примаченко В. О.Провадження № 11-кп/780/1269/16 Доповідач у 2 інстанції Капічон О. М.Категорія 28 09.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

09 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі

головуючого судді: Капічон О.М.,

суддів: Свінціцької О.П., Гайдай Р.М.,

секретаря: Мельник А.С.,

за участю прокурора: Денисової О.О.,

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження №12015110200001942 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 і ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 за ч.1 ст.263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

В С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшов обвинувальному акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України; ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 , ч. 1 ст. 263 КК України; ОСОБА_2 за ч.1 ст.263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 України; ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України.

Ухвалою суду від 22 серпня 2016 року обвинувальний акт повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України. Обґрунтовуючи своє рішення суд послався на те, що обвинувальний акт складений в одному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3 При цьому ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів у складі організованої злочинної групи на території, підсудній Білоцерківському міськрайонному суду Київської області. Водночас ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України одноособово на території м. Ірпеня та як видно з обвинувального акта жодного відношення до інкримінованих іншим обвинуваченим злочинам не має, що позбавляє суд можливості вирішити питання про підсудність одного обвинувального акту щодо кількох осіб. Крім того, перебіг строків досудового розслідування розпочато з 06 жовтня 2015 року (дата повідомлення про підозру) та постановою заступника прокурора Київської області у кримінальному провадженні продовжено строк досудового розслідування 21 січня 2016 року до 6 місяців тобто по 06 квітня 2016 року. Перший обвинувальний акт у справі складено 21 березня 2016 року та надійшов до Білоцерківського міськрайсуду 24 березня 2016 року. Таким чином невикористаний строк досудового розслідування залишився 17 днів виходячи з дати 21 березня 2016 року. У зв'язку з поверненням обвинувального акта прокурору та оскарженням рішення Білоцерківського міськрайсуду, обвинувальний акт повернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з апеляційного суду Київської області 02 червня 2016 року після перегляду ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області про повернення обвинувального акта прокурору, яка апеляційним судом була залишена без змін. 06 червня 2016 року обвинувальний акт направлений Білоцерківським міськрайсудом до прокуратури Київської області. 09 червня 2016 року обвинувальний акт надійшов до прокуратури Київської області та 07 липня 2016 року, тобто через 27 днів після повернення до прокуратури області у справі затверджено новий обвинувальний акт, який того ж дня направлено до суду, що свідчить про те, що обвинувальний акт складений та затверджений через 10 днів після закінчення строку досудового розслідування у справі.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати, призначити новий розгляд в суді першої інстанції в іншому складі суду. Обґрунтовуючи свої вимоги, зазначає, що суд повернув обвинувальний акт прокурору всупереч вимогам ст. 34 КПК України. Вважає, що обвинувальний акт складено та затверджено в межах строку досудового розслідування. Судом достатньо не обґрунтовано, чому саме обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України та винесено ухвалу з порушенням вимог ч.1 ст. 372 КПК України. Апелянт звертає увагу, що в резолютивній частині ухвали лише зазначено, що повернути прокурору обвинувальний акт, як такий, що не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України, без зазначення недоліків та строку для їх усунення.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, обвинувачених та захисників, які заперечували проти поданої апеляційної скарги та вважали ухвалу суду законною і обґрунтованою; перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто, його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 3 частини 1 статті 409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Під істотним порушенням вимог КПК України, згідно з ч. 1 ст. 412 КПК України, розуміються такі порушеннями вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги до обвинувального акта передбачені ст.291 КПК України, відповідно до якої обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Зазначені в ухвалі Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2016 року підстави повергнення обвинувального акта у зазначеному кримінальному провадженні не передбаченні чинним КПК України.

Так, вказівка суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт було складено поза межами строку досудового розслідування, спростовується матеріалами провадження.

Зокрема, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120151102000001942 було розпочато 26 травня 2015 року внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань /а.п. 45/.

07 жовтня 2015 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень /а.п. 51/.

19 листопада 2015 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Київській області Гладенком Д.В. було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200001942 до 4 місяців /а.п.55/.

Постановою заступника прокурора Київської області Колесника О.В. від 26 листопада 2015 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200001942 було продовжено до 4 місяців /а.п. 55/.

16 січня 2016 року старшим слідчим в ОВС СУ ГУ НП в Київській області Гладенком Д.В. було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200001942 до 6 місяців /а.п.55/.

Постановою заступника прокурора Київської області Колесника О.В. від 21 січня 2016 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015110200001942 було продовжено до 6 місяців /а.п. 55/.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 219 КПК України, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні повинно було бути закінчене до 07 квітня 2016 року.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру звернутися до суду з обвинувальним актом.

Частиною 1 статті 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

16 березня 2016 року прокурором відділу прокуратури Київської області Денисовою О.О. було надано доручення на відкриття матеріалів досудового розслідування /а.п. 71/.

24 березня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12015110200001942 від 26 травня 2015 року, складений 21 березня 2016 року, направлений до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено у встановлений КПК України строк, тому посилання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт складено та затверджено через 10 днів після закінчення строку досудового розслідування у справі, є некоректним та таким, що суперечить попередньо встановленим в ухвалі від 22 серпня 2016 року, обставинам кримінального провадження.

Окрім того, посилання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт складений в одному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, і при цьому ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочинів у складі організованої злочинної групи на території, підсудній Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, а ОСОБА_3, обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України одноособово на території м. Ірпеня та як видно з обвинувального акта жодного відношення до інкримінованих іншим обвинуваченим злочинам не має, не можуть бути підставою повернення обвинувального акта прокурору з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.

Частиною 3 статті 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

Разом з тим, оскільки досудове розслідування закінчено у порядку Глави 24 КПК України, слідчий і прокурор позбавлені процесуальної можливості виділення матеріалів щодо ОСОБА_3 в окреме провадження і на даній стадії це є прерогативою суду у випадку, якщо він дійде до висновку про таку необхідність.

Таким чином, вказаний факт порушення підсудності розгляду провадження щодо ОСОБА_3 повинен бути предметом перевірки в ході судового розгляду і вирішення зазначеного питання виходить за межі підготовчого засідання та не ґрунтується на вимогах ст. ст. 314, 315 КПК України.

Оцінивши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про необхідність її задоволення.

Керуючись ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2016 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 за ч.1 ст.263, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України повернуто прокурору як такий, що не відповідає вимогам КПК України - скасувати, а матеріали кримінального провадження повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст.314, 315 КПК України.

С У Д Д І :

______ ______ ___

О.М. Капічон О.П. Свінціцька Р.М. Гайдай