Рішення № 6266148, 21.05.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2008 р. Справа № 56/32-08

вх. № 958/4-56

Суддя господарського суду Мамалуй О.О.

при секретарі судовогозасідання Макаровських А.С.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 представника (за дорученням) відповідача - не з"явився.

розглянувши справу за позовом СПД ФО ОСОБА_2, м. Запоріжжя

до АКІБ "УкрСиббанк", м. Х-в

про стягнення 19984888,50 грн. та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому (після уточнення позовнихвимог) прохає суд:

1.Стягнути з АКІБ "УкрСиббанк" 964888,50 грн. як такі, що списані з рахунку СПД ОСОБА_2 безпідставно в порушення договору банківського рахунку і належать СПД ОСОБА_2, чим відновити становище, що було до порушення закону та договору зі сторони АКІБ "УкрСибббанк";

2.Стягнути з АКІБ "УкрСиббанк" заподіяну шкоду та збитки в розмірі 19 000 000 грн. в якості неодержаного прибутку, на який сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання (договору банківського рахунку) в частині збереження, та вільного розпорядження коштами.

3.Стягнути за порушення умов кредитного договору сплачену додаткову комісію в розмірі 20000 грн. за видачу кредиту.

4.Зобов"язати АКІБ "Укрсиббанк" відновити становище, яке існувало до порушення зобовязання зі сторони АКІБ "УкрСиббанк", належним чином виконувати умови кредитного договору від 6.10.2006 року.

5.Визнати недійсним та таким, що суперечить закону та моральним засадам суспільства односторонній правочин - розпорядження АКІБ "УкрСиббанк" від 11.09.2007 року, за яким відбулося списання коштів з рахунку СПД ОСОБА_2 в розмірі 964 888,50 грн.

6.Витребувати з АКІБ "Укрсиббанк" розпорядження на списання коштів від 11.09.2007 року.

7.Стягнути з відповідача на користь позивача сплачене державне мито та оплату за послуги інформаційно-технічного забезпечення процесу.

Суд констатує, що позивач прохає суд витребувати з АКІБ "Укрсиббанк" розпорядження на списання коштів від 11.09.2007 року. Це розпорядження в належним чином завіреній копії було надано відповідачем до матеріалів справи (арк. справи 135).

Відповідач у відзиві на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що позивачем було порушено зобов'язання, передбачені пунктами 4.3., 4.9. Кредитного договору. Відповідачем 23.08.2007р., відповідно до пунктів 5.9., 5.11., та у порядку розділу 11 Кредитного договору, на адресу позивача була направлена вимога про визнання терміну повернення кредиту таким що настав.

Відповідач відзначає, що відповідно до розділу 10 кредитного договору, сторони домовились про договірне списання Банком з усіх рахунків Позичальника в національній та іноземній валюті, відкритих в АКІБ «УкрСиббанк», коштів в оплату: сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, сум комісійної винагороди, сум штрафних санкцій (неустойки), інших грошових зобов'язань позивача нарахованих відповідачем за кредитним договором.

Відповідач вказує, що відповідно до пунктів 10.2., 10.2.1. кредитного договору, позивач доручив відповідачеві при настанні термінів виконання його зобов'язань щодо сплати сум заборгованості по кредиту і процентам за користування ним, здійснювати договірне списання та списувати на користь відповідача кошти з рахунку НОМЕР_2, у розмірі, визначеному цим Договором.

Відповідач стверджує, що у зв'язку з тим, що за позивачем, починаючи з 06.09.2007р., існувала заборгованість за Кредитним договором перед відповідачем, 11.09.2007р. відповідачем було виконано умови кредитного договору, передбачені розділом 10 «Про договірне списання» та з поточного рахунку Позивача НОМЕР_2, зазначеного в п.10.2.1. Кредитного договору, з метою погашення заборгованості було здійснено договірне списання грошових коштів у сумі 964 888 гривень 50 коп. та направлено на погашення заборгованості Позивача за кредитним договором.

В судовому засіданні були оголошені перерви до 15.04.2008р. до 16-00 год., до 05.05.2008р. до 16-00 год., до 12.05.2008р. до 16-00 год. та до 21.05.2008р. до 14-00 год.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що 30 грудня 2005 року між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_2 (СПД ОСОБА_2.) та акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" було укладено договір банківського рахунку №00520.

Відповідно до п. 1.1. Договору банківського рахунку, банк відкриває Позивачу поточний рахунок у національній валюті для зберігання грошей та здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача (надання послуг, які пов'язані з переказом коштів з\на рахунку позивача, видачею йому коштів у готівковій формі, а також із здійсненням інших розрахунково-касових операцій) за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов цього договору та вимог законодавства України.

Пунктом 2.2. договору банківського рахунку встановлено, що банк здійснює обслуговування рахунку позивача та надає йому інші послуги відповідно до ліцензії НБУ на здійснення банківських операцій, вимог чинного законодавства України, нормативних актів НБУ та умов цього договору.

Відповідно до п.3.2.1. договору банківського рахунку, клієнт має право розпоряджатися коштами, що є на його рахунку на власний розсуд, за винятком обмежень права клієнта на розпорядження коштами згідно вимог діючого законодавства України, або встановлених договором.

Відповідно до п.3.1.1. договору банківського рахунку, банк зобов'язується належним чином виконувати умови цього договору та вимоги законодавства України.

Відповідно до п.3.3.2. договору банківського рахунку, банк зобов'язується вчасно виконувати розрахункові операції відповідно до нормативних документів НБУ, законодавства України та умов цього договору.

Відповідно до п.5.1. договору банківського рахунку, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно законодавства України, крім випадків, встановлених цим договором.

6 жовтня 2006 року між АКІБ "УкрСиббанк" та позивачем було укладено кредитний договір №11052599000. Пунктом 1.1. кредитного договору банк зобов'язувався надати позивачу кредит, а позивач прийняти належним чином, використовувати і повернути Банку кредит (грошові кошти) у національній валюті України в сумі 1000 000, 00 грн. в порядку і на умовах визначених цим договором. Істотною умовою кредиту був строк, на який надавався кредит. В п. 1.2.1 договору він був визначений наступним чином: "надання кредиту здійснюється в вступний термін: з 06 жовтня 2006 року по 05 жовтня 2017 року".

Кредит надавався позивачу на придбання обєкту нерухомості - теплиці за адресою: Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Колгоспна, буд. 1\12. Відповідно до п. 2.1. договору у забезпечення виконання договору банком прийнято в іпотеку теплицю літ. Б, що знаходиться за адресою Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Колгоспна, буд. 1\12. Згідно з додатком №1 до кредитного договору було визначено та погоджено між позивачем і відповідачем графік погашення кредиту.

Обєкт нерухомості був придбаний позивачем на підставі договору купівлі-продажу №5445 від 06.10.2006р. у ОСОБА_4.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконував вимоги кредитного договору, своєчасно сплачував внески за кредитним договором (копії платіжних доручень та виписок банку надані до матеріалів справи), використав кредит за цільовим призначенням на закупівлю теплиці, позначеної літерою Б в Запорізькій області, смт. Кушугум, по вул. Колгоспній, буд. 1\12, застрахував майно, яке передавалось в іпотеку Відповідачу (платіжне доручення №729 від 9 жовтня 2006 року в розмірі 1569, 39 грн.).

07 вересня 2007 року Позивачем було внесено на власний рахунок НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСиббанк" МФО 351005 власні кошти в розмірі 986579,01 грн., що підтверджується випискою з рахунку 26001028210900 в АКІБ "УкрСибббанк" від 7.09.2007 року.

Позивач стверджує, що внесення коштів на власний рахунок було здійснено ним з метою належного збереження коштів, підготовки та вчинення низки правочинів, спрямованих на отримання прибутку в розмірі 19 000 000 грн.

11.09.2007 року кошти в розмірі 964888,50 грн. були списані за розпорядженням АКІБ "УкрСиббанк" з рахунку позивача НОМЕР_2 в АКІБ УкрСиббанк" на погашення кредитного договору №11052599000 від 06.10.2006 року згідно розпорядження від 11.09.2007 року. (договірне списання). Судом встановлено, що можливість проведення АКІБ УкрСиббанк” договірного списання з зазначеного рахунку, передбачена розділом 10 кредитного договору № 11052599000 від 06.10.2006р. та п.2.6 Договору банківського рахунку № 00520 від 30.12.2005р.

В розпорядженні на списання (арк. справи 135) зазначено, що списання здійснюється в рахунок погашення заборгованості позивача за кредитним договором, строк погашення якої, відповідно до п.п.5.9., п.п.5.11 та розділу 11 цього договору, настав 06.09.2007р.

Судом встановлено, що в пункті 5.9. Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником умов пункту 4.9. Кредитного договору, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення в порядку встановленому розділом 11 Кредитного договору.

Відповідно до пункту 4.9. Кредитного договору позивач зобов'язався застрахувати предмет забезпечення на весь строк кредитування за Кредитним договором. Відповідач вважає, що відповідно до умов договору страхування серії МА № 032044 від 20.04.2006р., предмет іпотеки було застраховано лише до 21.04.2007р. Банк вважає, що в порушення пункту 4.9. Кредитного договору Позичальник не здійснив страхування предмету іпотеки на новий термін. Однак, це ствердження відповідача є помилковим.

До матеріалів справи надана належним чином завірена копія договору страхування серії МА № 032044 від 20.04.2006р. з адендумом №1 від 06.10.2006р. Цей договір був укладений між попереднім власником нерухомого майна (теплиці) ОСОБА_4 та ЗАТ „Страхова компанія „Український Страховий Альянс”. В пункті 5 договору страхування відзначено, що строк дії цього договору визначений як 1 (один) рік з 00-00 годин дня наступного за днем надходження страхової премії на поточний рахунок страховика. Однак, після зміни власника нерухомості, до цього договору був укладений адендум № 1 від 06.10.2006р. Страхувальником за договором стала ОСОБА_2 На підставі цього адендуму були змінені деякі умови договору, в тому числі і розмір страхової премії (5218,26 грн. замість 3648,87 грн. в попередній редакції). В адендумі прямо вказано, що у звязку зі збільшенням страхової суми доплата страхової премії становить 1569,39 грн. Цей Адендум набрав чинності з дати його підписання, тобто, з 06.10.2006р.

Таким чином, повна сплата страхової премії відбулася з 06.10.2006р., а тому і строк дії договору страхування закінчувався 06.10.2007р., а не 21.04.2007р., як помилково вважав відповідач.

Окрім того, позивачем до матеріалів справи надано копію договору добровільного страхування майна №М3-59/07 від 26.03.2008р., укладеному між позивачем та ТДВ „Страхова компанія „Кредо”, на підставі якого позивач застрахував обєкт нерухомості за адресою: Запорізька область, смт. Кушугум, вул. Колгоспна, буд. 1\12.

На підставі вищевикладеного, ствердження відповідача про порушення позивачем умов пункту 4.9. Кредитного договору є хибним та не відповідає дійсності.

Відповідно до п.5.11. Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення Позичальником умов пункту 4.3. Кредитного договору щодо надання Банку відповідних документів з інформацією, передбаченою цим пунктом, Банк має право змінити строк повернення кредиту в порядку встановленому розділом 11 Кредитного договору.

В пункті 4.3. кредитного договору Позивач зобов'язався самостійно надавати Банку протягом дії Кредитного договору щоквартально до 30 числа першого місяця, наступного за звітним кварталом фінансову звітність. Однак, в порушення умов, передбачених зазначеним пунктом договору, Позивачем не було надано фінансову звітність ні за перший квартал 2007р., а ні за другий квартал 2007р. в передбачені договором строки. Таким чином, як стверджує відповідач, позивачем було порушено взяті на себе зобовязання, щодо надання щоквартальної фінансової звітності передбачені пунктом 4.3. Кредитного договору.

Між тим, до матеріалів справи відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт ненадання позивачем до банку фінансової звітності, обовязковість надання якої передбачена п.4.3. Кредитного договору. Напроти, позивачем до матеріалів справи надано копії трьох актів ( від 17.01.2007р., від 06.04.2007р. та від 05.07.2007р.) з доданими до них копіями квартальних звітів субєкта малого підприємництва - фізичної особи. В цих актах зазначено, що представники АКІБ „УкрСиббанк” відмовлялися приймати у позивача копії вищевказаних звітів, відмовлялися зробити відмітку про їх прийняття.

Отже, відповідачем не доведено факту порушення позивачем зобовязання, щодо надання щоквартальної фінансової звітності передбачені пунктом 4.3. Кредитного договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено відсутність з боку позивача порушень умов Кредитного договору №11052599000 від 06.10.2006 року, викладених в пунктах 4.3. та 4.9. За таких підстав у відповідача не було законного права застосовувати до позивача положення пунктів 5.9. та 5.11. вважати строк повернення кредиту таким, що настав, та здійснювати договірне списання коштів в розмірі 986579,01 грн.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з АКІБ "УкрСиббанк" на користь позивача 964888,50 грн. (що були списані з рахунку СПД ОСОБА_2 безпідставно в порушення договору банківського рахунку і належать СПД ОСОБА_2.) є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З цих же підстав підлягають задоволенню і вимоги про зобовязання АКІБ "Укрсиббанк" відновити становище, яке існувало до порушення зобовязання зі сторони АКІБ "УкрСиббанк", належним чином виконувати умови кредитного договору №11052599000 від 06.10.2006 року.

Розпорядження АКІБ "УкрСиббанк" від 11.09.2007 року, за яким відбулося списання коштів з рахунку СПД ОСОБА_2 в розмірі 964 888,50 грн. є таким, що ухвалене безпідставно, воно є незаконним. Однак, вказане розпорядження не є правочином у змісті норм цивільного кодексу України, це є внутрішній документ діловодства банку, тому вимоги позивача стосовно визнання його недійсним та таким, що суперечить закону та моральним засадам суспільства в якості правочину - не можуть бути задоволені судом.

Позивач у складі позовних вимог також прохає стягнути з відповідача за порушення умов кредитного договору сплачену позивачем додаткову комісію в розмірі 20000 грн. за видачу кредиту. Однак додаткова угода від 06.10.2006р. до договору банківського рахунку (арк. справи 160), свідчить про те, що сплата додаткової комісії 20000 грн. була здійснена позивачем за розрахунково-касове обслуговування банківського (поточного) рахунку. Отже, не має доказів наявності причинно-слідчого звязку між кредитним договором, фактом видачі кредиту, та фактом сплати позивачем комісії у сумі 20000 грн., тому позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

Позивач прохає суд стягнути з відповідача заподіяну шкоду та збитки в розмірі 19 000000 грн. в якості неодержаного прибутку, на який сторона мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання (договору банківського рахунку) в частині збереження, та вільного розпорядження коштами.

В обґрунтування цих вимог позивач посилається на те, що 12 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Білоскло" та СПД ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу №12\07\2007. Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець зобов'язувався передати у власність СПД ОСОБА_2 цілісний майновий комплекс, розташований за адресою Житомирська область, Радомишльський район, смт. Б. Криниця на земельній ділянці 5,6 га, разом з інвентарем, обладнанням, устаткуванням, та іншим майном згідно з матеріалами інвентаризації. Відповідно до пункту 2.1. Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №12\07\2007 СПД ОСОБА_2 повинна була сплатити за об'єкт 1000000 грн. у період з 10.09.2007 року по 20.09.2007 року. Відповідно до п.2.2. цього ж договору, розрахунки за ЦМК повинні бути здійснені покупцем (СПД ОСОБА_2.) у безготівковій формі зі свого рахунку на рахунок продавця. Відповідно до п.1.2. договору право власності до СПД ОСОБА_2 переходило з моменту перерахування коштів та нотаріального свідчення договору.

29 червня 2007 року між СПД ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВРП "Дормаш" було укладено договір про наміри про купівлю-продаж

цілісного майнового комплексу, що знаходиться в Житомирській області, Радомишильский р-н, смт. Біла Криниця вул. Леніна, 9. Вартість, за якою СПД ОСОБА_2 планувала продати цілісний майновий комплекс відповідно до п.1.3. Договору про намір була зафіксована і становила 20 000 000,00 (Двадцять мільйонів грн.), відповідно до п.2.1. оплата повинна була проводитися ТОВ "ВРП "Дормаш" в безготівковій формі рівними долями з моменту підписання договору купівлі-продажу. Відповідно до п.1.4 Договору про наміри передбачено що основний договір купівлі-продажу між Покупцем і Продавцем буде укладений в період з 01.09.2007 року по 01.12.2007 року.

Позивач стверджує, що у звязку з неправомірним списанням відповідачем його коштів з рахунку, позивач не зміх виконати своїх зобовязань по вищенаведеним договорам.

24 вересня 2007 року СПД ОСОБА_2 отримала претензію від ТОВ "Білоскло" про оплату майна та сплату неустойки за Договором купівлі-продажу цілісного майнового комплексу №12\07\2007 в розмірі 1200000,00 (Одного мільйону двохсот тисяч грн.) укладеного між позивачем та ТОВ "Білоскло".

Позивач стверджує, що самочинним списанням коштів з рахунку Відповідачем було вчинено правопорушення в сфері господарювання (дія - незаконне списання коштів з рахунку, наслідок неможливість виконання взятих СПД Петик за договорами зобов'язань перед ТОВ "Білоскло" та ТОВ „ВРП "Дормаш", наслідок - завдання майнової шкоди та збитків, наявність причинного зв"язку між діями Відповідача та завданими збитками Позивачу), як наслідок завдано майнової шкоди що призвело до нанесення шкоди СПД Петик упущеної вигоди в розмірі 19000000 грн. оскільки за умов договору купівлі-продажу від 12 червня 2007 року ЦМК купувався за 1 000 000 грн., а відповідно до договору про наміри повинен був продатися за 20 000 000 грн.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

- Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується припущенням щодо можливості отримання ним прибутку в результаті придбання нерухомого майна на підставі договору купівлі-продажу єдиного майнового комплексу від 12.07.2007р. № 12/07/2007, укладеного між Позивачем та ТОВ «Білоскло» (далі Договір купівлі - продажу) та наміром продажу цього комплексу згідно договору про наміри від 29.06.2007р., укладеного між СПД ОСОБА_2 і ТОВ «ВРП Дормаш» (далі Договір про наміри), які оформлені з грубим порушенням вимог Цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Стосовно Договору купівлі - продажу, начебто укладеного Позивачем з ТОВ «Білоскло», слід зазначити наступне:

Статтею 657 ЦК України, передбачено, що договір купівлі-продажу земельної* ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і піддягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Зазначеною статтею встановлюється вичерпаний перелік предмету договорів купівлі-продажу, які укладаються в письмовій формі і підлягають нотаріальному посвідченню. До даного переліку віднесено купівлю-продаж єдиного майнового комплексу.

Згідно ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Вимога щодо державної реєстрації договору купівлі-продажу цілісного-майнового комплексу встановлена ст.657 ЦК України. Дійсність правочину купівлі-продажу цілісного-майнового комплексу законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації, тобто до її здійснення правочин не є вчиненим.

Відповідно до ч.З ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Враховуючи той факт, що не було здійснено державну реєстрацію Договору купівлі-продажу, укладеного між Позивачем та ТОВ «Білоскло» , чим порушено вимоги ст. 657 ЦК України, то даний договір не може вважатися належним доказом в контексті вимог ст. 34 ГПК України

Стосовно договору про наміри від 29 червня 2007 р., між Позивачем та ТОВ «ВРП «Дормаш» суд вважає необхідним зауважити, що відповідно до ч.4. ст.635 ЦК України, якщо в договорі про наміри не має волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, то він не вважається попереднім договором. В договорі про намір від 29.06.2007р. не зазначається про надання йому сили попереднього договору, таким чином неможливо говорити про створення цим договором будь-яких прав та обовязків для сторін, оскільки неможливо визначити його правову природу.

Слід відзначити, що на момент укладення цього договору позивач не мав жодного відношення до даного об'єкту, оскільки договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу позивачем за 1 000 000,00 грн. був укладений 12.07.2007 року, а саме через 13 днів після укладання договору про наміри від 29.06.2007р.

Таким чином, факт наявності неодержаного прибутку позивачем недоведений і позовні вимоги в цієї частині задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.8 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

1. Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Проспект Московський, 60 код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005 к\р 32009100100 в УНБУ в Харківській області) на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 964888,50 грн.

2. Зобовязати відповідача акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" належним чином виконувати умови кредитного договору №11052599000 від 06.10.2006 року, укладеного між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2.

3. Стягнути з акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" (Україна, Харківська область, м. Харків, вул. Проспект Московський, 60 код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005 к\р 32009100100 в УНБУ в Харківській області) на користь субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) суму витрат по сплаті державного мита в розмірі 1229,10 грн. та суму витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в розмірі 5,68 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано ___

Суддя Мамалуй О.О.