Постанова № 62649795, 02.11.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 листопада 2016 р. № 820/4582/16

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

позивача - ОСОБА_1,

пр. відповідача - Зеленського М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом та (з урахуванням уточнень) просив суд:

- визнати протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заробітної плати за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру";

- стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 136968,72 грн. за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно, відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.08.1997 працював на різних посадах в органах прокуратури України, 21.12.2010 переведений на посаду прокурора прокуратури Фрунзенського району міста Харкова, у жовтні 2015 року листом прокуратури Харківської області позивача було попереджено про звільнення із займаної посади та органів прокуратури у зв'язку з ліквідацією прокуратури Фрунзенського району міста Харкова, у разі неуспішного проходження тестування для заміщення посади прокурора у Харківській місцевій прокуратурі № 3 з 14.12.2015 р. Наказом прокурора Харківської області № 3432к від 14.12.2015 р. позивача звільнено із займаної посади у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" та п. 1. ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Прокуратурою Харківської області на момент звільнення позивача не виплачена в повному обсязі заробітна плата. Відповідно до ч.3 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2017 року - 12 мінімальних заробітних плат. Також, ч. 1 ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Таким чином, позивач вважає, що має право на перерахунок посадового окладу за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно, відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру". Станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складала 1218 грн., а станом із 01.09.2015 мінімальна заробітна плата складала 1378 грн., тобто посадовий оклад позивача повинен бути 12180 грн. (з 01.07.2015 по 01.09.2015), а після зазначеної дати 13780 грн. (з 01.09.2015 по 14.12.2015). Всього сума невиплаченої заробітної плати складає 136968,72 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що позивач працював в органах прокуратури Харківської області з 02.11.1998 р. по 14.12.2015 р., з 05.06.2012 по день звільнення на посаді прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова. Наказом прокурора Харківської області №3432к від 14.12.2015 його звільнено з займаної посади та органів прокуратури з вказаної дати у зв язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України. Згідно ч.3 ст. 81 Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури, саме місцевої, а не прокуратури районної ланки, у якій позивач обіймав посаду прокурора встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно, а саме з 01.07.2015 у розмірі 10 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2016 у розмірі 11 мінімальних заробітних плат; з 01.01.2017 у розмірі 12 мінімальних заробітних плат. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з беджетом. Норми і положення ст.81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Прокуратура Харківської області не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу прокурорів, зокрема, позивача та виплату їм заробітної плати у відповідному розмірі. Тому, просив у позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1, працював в органах прокуратури Харківської області з 02.11.1998 р. по 14.12.2015 р.

З 05.06.2012 по 14.12.2015 р. на посаді прокурора прокуратури Фрунзенського району м. Харкова.

Наказом прокурора Харківської області №3432к від 14.12.2015 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади та органів прокуратури з вказаної дати у зв'язку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів на підставі п.9 ч.1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», п.1 ч.1 ст.40 КЗпП Україн

Правовідносини, що склалися між сторонами врегульовані Кодексом законів про працю України, Законом України "Про прокуратуру", бюджетним законодавством, відповідними постановами Кабінету Міністрів України та наказами Генерального прокурора України.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

26.10.2014 року набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. № 1697-УІІ, який регулює правові, організаційні, економічні та соціальні умови діяльності працівників прокуратури.

Згідно п.33 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо удосконалення та особливостей застосування окремих положень" №578-VIII від 02.07.2015р., розділ XIII "Перехідні положення" доповнено пунктом 1-1, де зазначено, що до утворення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюють міські, районні, міжрайонні, районні у містах прокуратури. На зазначений період за прокурорами та керівниками цих прокуратур зберігається відповідний правовий статус, який вони мали до набрання чинності цим Законом, при реалізації функцій прокуратури.

Відповідно до ч.1 ст.81 Закону України "Про прокуратуру" заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ч.3 ст.81 цього Закону посадовий оклад прокурора місцевої прокуратури встановлюється у розмірі 12 мінімальних заробітних плат, визначених законом , що запроваджується поетапно: з 1 липня 2015 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2016 року - 11 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 12 мінімальних заробітних плат.

Тобто законом встановлений конкретний розмір посадового окладу прокурора місцевої прокуратури.

Проте, пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" визначено, що норми і положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012р. №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" затверджено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, які не відповідають вимогам ст.81 Закону України "Про прокуратуру".

Водночас, відповідно до п.13 розділу XIII Закону України "Про прокуратуру", Кабінету Міністрів України доручено: у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.

Проте, всупереч закону, Кабінетом Міністрів України не були виконані вимоги зазначеної норми.

Кабінетом Міністрів України винесена Постанова "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" від 09.12.2015 року №1013, якою визначено, що у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено: постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури"

Отже, у період з набрання чинності Закону України "Про прокуратуру" по набрання чинності змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, розмір посадового окладу працівника прокуратури повинен був обчислюватись відповідно доЗакону України "Про прокуратуру" у розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

При цьому суд зазначає, що відсутність механізму реалізації права працівника прокуратури на заробітну плату в розмірі, передбаченому Законом, у зв'язку з не внесенням відповідних змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505, не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки закони України мають вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України, а також, у зв'язку з тим, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Такий висновок суду підтверджується рішенням Європейського суду з прав людини від 24.04.2014 року у справі "Будченко проти України" (заява №38667/06), де вказано, що відсутність механізму реалізації законодавчого положення становить втручання у право заявника за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції (п. 39 рішення).

Варто також зазначити, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них та фінансування інших, передбачених цим Законом, гарантій, пільг і компенсацій.

Так, Європейський Суд з прав людини у справі "Кечко проти України" констатував, що не приймає аргументів Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, суд зазначає, що законодавство, яке визначає фінансові зобов'язання держави, має первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Конституційного Суду України, який у справі №1-37/2008 вказав наступне: "Закон про Державний бюджет України як правовий акт, що має особливий предмет регулювання (визначення доходів та видатків на загальносуспільні потреби), створює належні умови для реалізації законів України, інших нормативно-правових актів, ухвалених до його прийняття, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами і територіальними громадами. Саме у виконанні цих зобов'язань утверджується сутність держави як соціальної і правової.

Відповідно до статей 1, 3 Конституції України та принципів бюджетної системи (стаття 7 Кодексу) держава не може довільно відмовлятися від взятих на себе фінансових зобов'язань, передбачених законами, іншими нормативно-правовими актами, а повинна діяти ефективно і відповідально в межах чинного бюджетного законодавства".

За приписами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Прокуратура Харківської області, як суб"єкт владних повноважень, не довела правомірності не нарахування заробітної плати позивачу за липень-грудень 2015 року у відповідності до вимог статті 81 Закону України "Про прокуратуру".

Станом на 01.01.2015 мінімальна заробітна плата складала - 1 218 грн., а станом із 01.09.2015 мінімальна заробітна плата складала 1 378 грн.

Тобто посадовий оклад позивача повинен складати 12180 грн. (з 01.07.2015 по 01.09.2015), а після зазначеної дати - 13 780 грн. (з 01.09.2015 по 14.12.2015).

Впродовж липня-грудня 2015 позивачу, в порушенні вимог Закону України "Про прокуратуру", не нарахували та не виплатили наступну суму заробітної плати:

за липень 2015 року (3717,56 грн. -901,11 грн.) = 2816,45 грн.

за серпень 2015 року (12271,35 грн. - 3038,82 грн.) = 5632,9 грн.

за вересень 2015 року (32245,2 грн. - 7030,19 грн.) = 25215,01 грн.

за жовтень 2015 року (32245,2 грн. - 7200,25 грн.) = 25044,95 грн.

за листопад 2015 року (50159,2 грн. - 10612,6 грн.) = 39546,6 грн.

за грудень 2015 року (48990,89 грн. - 10278,08 грн.) = 38 712,81 грн.

Всього ж загальна сума невиплаченої заробітної плати складає 2816,45 грн. + 5632,9 грн. + 25215,01 грн. + 25044,95 грн. + 39546,6 грн. + 38712,81 грн. = 136968,72 грн.

За таких підстав, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, визнати протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заробітної плати за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру"; стягнути з прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 136968,72 грн. за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно, відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури Харківської області, третя особа: Головне Управління Державної казначейської служби України у Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії прокуратури Харківської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 заробітної плати за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно відповідно до ст. 81 Закону України "Про прокуратуру".

Стягнути із прокуратури Харківської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітній платі у розмірі 136968,72 грн. (сто тридцять шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень сімдесят дві копійки) за період з 01.07.2015 по 14.12.2015 включно, відповідно до ст. 81 Закону країни "Про прокуратуру".

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07.11.2016 року.

Суддя Тітов О.М.