Ухвала суду № 62639807, 08.11.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №580/1127/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-кп/788/577/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Службова недбалість

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Крамаренка В. І.,

суддів - Олійника В. Б., Макаровець А. М.,

при секретарі судового засідання Москаленко Т.В.

з участю прокурора Савостьянової Л.В.

адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_5 кримінальне провадження № 12015200090000097 внесене до ЕРДР від 13 лютого 2015 року за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_4, що діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9, змінами та доповненнями першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В., адвоката ОСОБА_5, що діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 07 квітня 2016 року, яким

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка с. Визирівка, Сумського району, Сумської області, мешканка АДРЕСА_1, раніше не судима,

визнана винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків на строк 2 роки без штрафу. На підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням, зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки, з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_2, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків на строк 2 роки без штрафу. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки, з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України,

ОСОБА_8,

ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий,

визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно розпорядчих і адміністративно господарських обовязків на строк 2 роки без штрафу. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку терміном 2 роки, з покладенням обовязків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 138 500 грн. з кожного на користь Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта», в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 по 256 грн. з кожного на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат, повязаних з проведенням експертизи.

Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 100 КПК України

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_8 впродовж 1999-2015 років, обіймаючи посаду старшого механіка цеху перевезення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», будучи службовою особою, 14 січня 2015 року, відповідно до графіку роботи, перебував на робочій зміні в ЦПП СД УДППЗ «Укрпошта» та здійснив випуск автомобіля ГАЗ 2705 д.н. НОМЕР_1 на маршрут № 13 у несправному стані, в якого під час руху відчинилися бокові зсувні двері та не працювала сигналізація на відкриття дверей, в результаті чого із салону автомобіля, в районі с. Бишкінь Лебединського району Сумської області випав мішок, де знаходились 14 страхових мішків із готівкою на суму 415500 грн..

ОСОБА_6 із 01 липня 2010 року, обіймаючи посаду відповідального чергового обміну пошти цеху оброблення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта», будучи службовою особою, 14 січня 2015 року о 08.20 год. не забезпечила схоронність 14 страхових мішків із готівкою на суму 415 500 грн., які листоноша ОСОБА_7 отримав у приміщенні головної каси «Укрпошти» на підставі накладної № 97 від 14 січня 2015 року та завантажив до поштового автомобіля ГАЗ 2705 д.н. НОМЕР_2 разом з іншою поштою, шляхом перевірки закриття дверей автомобіля та їх опломбування перед відправкою на маршрут № 13.

ОСОБА_7 із 01 квітня 2010 року обіймав посаду листоноші із супроводження пошти та будучи особою, яка несе повну матеріальну відповідальність, згідно «Договору про повну матеріальну відповідальність» від 01 липня 2010 року, будучи службовою особою, в порушення своїх посадових обовязків належним чином не перевірив справність фургону автомобіля для перевезення пошти, і 14 січня 2015 року о 08.20 год. на підставі накладної № 97 у приміщенні головної каси СД УДППЗ «Укрпошта» отримав 14 страхових мішків із грошовими коштами на загальну суму 415 500 грн., загрузив у фургон автомобіля з іншою поштою, не забезпечивши при цьому опломбування дверей автомобіля пломбиратором, виїхав на автомобілі ГАЗ 2705 д.н. НОМЕР_3 на маршрут № 13, що в подальшому призвело до втрати в районі с. Бишкінь, Лебединського району, Сумської області 14 страхових мішків із грошима в сумі 415 500 грн..

У результаті неналежного виконання службовими особами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, було спричинено тяжкі наслідки, у вигляді матеріальної шкоди в сумі 415 500 грн.

В апеляційних скаргах:

- адвокат ОСОБА_4, що діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_6, мотивуючи свою апеляційну скаргу зазначає про допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неповноту судового розгляду. Зокрема, зазначає про збільшений судом обєм обвинувачення ОСОБА_6. Суд не навів докази для підтвердження її вини, та підмінив відповідальність заступника начальника цеху оброблення пошти ОСОБА_10 на відповідальність ОСОБА_6. ОСОБА_11 не повинна була пломбувати двері автомобіля, який перевозив гроші. На думку адвоката зона відповідальності ОСОБА_11, за втрачені ОСОБА_7 кошти, це межі цеху оброблення пошти, причинний зв'язок між порушеннями допущеними ОСОБА_11 та наслідками, які настали, відсутні. Винність Скоблика у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, виключає відповідальність ОСОБА_6 Тому прохає вирок суду скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.

- перший заступник прокурора Сумської області Задоренко І.В. в змінах та доповненні до апеляційної скарги зазначає, що суд погоджуючись з висновками органів досудового слідства про те, що старший механік цеху перевезення пошти СД УДППЗ ОСОБА_8 неналежно виконав свої обовязки і не забезпечив відправлення на маршрут технічно несправного спеціалізованого автомобіля не спростував доводи обвинуваченого про те, що сигналізація в цьому автомобілі на бокових дверях, які відчинилися, інструкцією не передбачена. При цьому допитаний в якості свідка начальник цеху перевезення пошти ОСОБА_12 пояснив суду, що в даному автомобілі сигналізацією обладнані задні дверця автомобіля, а не бокові, але суд на ці показання не звернув уваги. При цьому суд визнавши винуватим ОСОБА_8 за ч.2 ст. 367 КК України не визначив чи мав обвинувачений реальну можливість виконати обовязки щодо сигналізації в даній обстановці, і в чому саме виявилися допущені ним порушення службових обовязків.

Також суд визнавши винною ОСОБА_13 за ч.2 ст. 367 КК України не в повній мірі дослідив наявність обєктивної сторони недбалості в її діях. Зокрема залишилась недослідженою її відсутність у передбачених графіком час біля автомобіля, який направлявся з поштою, в т.ч. і з грошима по маршруту, та її реальна можливість виконати дії по опломбуванню автомобіля з урахуванням виїзду його за маршрутом без її відому та дозволу. Вказані істотні порушення кримінального процесуального закону допущені судом під час розгляду кримінального провадження, перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому він прохає вирок суду скасувати як незаконний та призначити новий судовий розгляд в тому ж суді в іншому складі суду.

- прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_14, в апеляційній скарзі, зазначає про допущене судом неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність у звязку з призначенням ОСОБА_13 та ОСОБА_8 занадто мякого покарання. Вимоги апеляції обгрунтовує тим, що судом при призначенні покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_8 належним чином не враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, які вину не визнали, завдані збитки не відшкодували, їх характеристики. Судом безпідставного застосувано ст. 75 КК України та звільнено обвинувачених від відбування покарання з випробуванням. Просить вирок суду скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_8 визнати винуватими за ст. 367 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, державних та комунальних підприємствах, установах та організаціях, повязані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно господарських функцій строком на 2 роки, без штрафу. В іншій частині вирок суду залишити без зміни;

- адвокат ОСОБА_5, що діє в інтересах ОСОБА_8, вважає, що вирок суду, в частині засудження ОСОБА_8, підлягає скасуванню у звязку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та необхідність ухвалення нового виправдувального вироку. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що ОСОБА_8 у своїй роботі користується лише посадовою інструкцією старшого механіка цеху перевезення пошти Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 17 квітня 2014 року, з якою він був ознайомлений. Посилання у вироку на Інструкцію з супроводження та охорони пошти при перевезеннях від 29 грудня 1999 року № 158, Порядок пересилання поштових відправлень, затверджений наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12 травня 2006 року № 211, які ОСОБА_8 виконані не були, є безпідставним, оскільки останній з ними ознайомлений не був. Висновки суду стосовно того, що ОСОБА_8 не перевірив технічний стан спеціалізованого транспортного засобу на наявність робочої сигналізації спростовується тим, що пошта перевозилися автомобілем не спеціалізованого призначення, а підмінним з резерву, на якому сигналізація на бокових дверях взагалі не передбачена. На який маршрут буде поставлений автомобіль ОСОБА_8 знати не міг, оскільки відповідає лише за автомобіль наданий для обстеження. Рішення про випуск автомобіля на маршрут приймається начальником цеху з перевезення пошти ОСОБА_12. Із висновку технічної експертизи № 59 від 05 червня 2015 року встановлено, що бокові двері могли відчинитися за неповного закриття, в обовязки ОСОБА_8 не входить перевірка стану зачинених дверей, це відноситься до обовязків водія Божка.

Заслухавши доповідь судді про обставини справи та зміст поданих апеляційних скарг, прокурора Савостьянову Л.В., яка у повному обсязі підтримала зміни та доповнення до апеляційної скарги першого заступника прокурора Сумської області та частково підтримала апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженню та заперечувала проти апеляційної скарги захисника ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4, обвинувачену ОСОБА_15, які підтримали подану захисником апеляційну скаргу, та погодились з апеляційною скаргою першого заступника прокурора області і заперечували проти апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні, захисника ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_8, які підтримали апеляційну скаргу захисника, заперечували проти апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні та частково заперечували проти апеляційної скарги першого заступника прокурора області, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_3, які вважали вирок суду відносно ОСОБА_7 законним та обґрунтованим та заперечували проти апеляційних скарг захисників ОСОБА_5, ОСОБА_16, прокурора у кримінальному провадженні та першого заступника прокурора Сумської області, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово обвинувачених, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисника ОСОБА_4 та першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В. підлягають задоволенню, захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню частково, а прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 409 КПК України підставами для скасування вироку є неправильне застосування кримінального закону чи істотне порушення кримінального процесуального закону.

За змістом ст. 412 КПК України істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований, справедливий вирок.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, мотиви зміни обвинувачення, у разі визнання частини обвинувачення необґрунтованою підстави для цього.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд, засуджуючи ОСОБА_8 та ОСОБА_6 за ст. 367 ч.2 КК України, допустив порушення зазначених вище норм кримінально-процесуального закону.

Так, суд кваліфікуючи дії ОСОБА_8 і ОСОБА_6 за ч.2 ст. 367 КК України не зазначив у вироку, кому було спричинено тяжкі наслідки: чи охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб. Частина 2 ст. 367 КК України вказує на кваліфікуючу ознаку, що обтяжує відповідальність, на настання тяжких наслідків. Використані в статті 367 КК України поняття «істотна шкода» та «тяжкі наслідки» мають однакову юридичну природу, оскільки збігаються за своїм змістом та характером, і відрізняються одне від одного лише за ступенем тяжкості за обсягом заподіяної кримінальним правопорушенням шкоди.

Органом досудового розслідування, згідно обвинувального акту, ОСОБА_8, старший механік цеху перевезення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» обвинувачувався в тому, що неналежно виконав свої службові обовязки і не забезпечив відправлення на маршрут технічно справного спеціалізованого автомобіля, обладнаного сигналізацією на відкриття дверей, не перевірив наявність та справність вказаної сигналізації та випустив автомобіль ГАЗ 2705 д.н. ВМ 9813АІ на маршрут, що потягло тяжкі наслідки у вигляді втрати грошових коштів у сумі 415 500 грн..

Суд, засуджуючи ОСОБА_8 за даним законом, залишив поза увагою твердження обвинуваченого про те, сигналізація саме у цьому автомобілі на бокових дверях, які відчинилися і через які випали гроші, інструкцією не передбачена. Також суд мав би звернути увагу на покази свідка ОСОБА_12, начальника цеху перевезення пошти, який пояснив, що саме задні двері автомобіля були обладнані сигналізацією, а бокові ні. Із матеріалів кримінального провадження, зокрема, акту службового розслідування за фактом втрати страхових мішків під час перевезення по маршруту № 13, вбачається, що автомобіль НОМЕР_4 був задіяний для перевезення поштових відправлень, у т.ч. страхових мішків з грошима з метою економії коштів та необхідністю раціонального розміщення на робочих місцях працівників супроводження у звязку з наявними вакантними посадами.

Оскільки порядок здійснення службових обовязків визначається компетенцією службової особи, то їх належне виконання залежить від тієї реальної обстановки, у якій вона виконує свої службові обовязки. Тому, для наявності обєктивної сторони недбалості у діях старшого механіка Іващенка суд мав би зясувати чи мав він реальну можливість виконати обовязки щодо сигналізації в даній обстановці і в чому саме виявилися допущені ним порушення службових обовязків. І взагалі залишилось незясованим питання чи пристосований зазначений автомобіль для перевезення грошових відправлень, в т.ч. відсутність чи наявність металевих сховищ для грошей.

Посилання у вироку суду на те, що ОСОБА_8 випустив автомобіль на рейс із несправним замком у бокових дверях явно вийшли за межі предявленого обвинувачення.

Засуджуючи ОСОБА_6 за ст. 367 ч.2 КК України суд не в повній мірі дослідив наявність обєктивної сторони недбалості в її діях.

Із матеріалів кримінального провадження та вироку суду вбачається, що ОСОБА_6, відповідальна чергового обміну пошти цеху оброблення пошти Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» при відправленні автомобіля ГАЗ-2705 із грошовими коштами по маршруту № 13 не була присутня і своєї згоди на відправлення транспорту не давала. Проте, відповідно до посадової інструкції, зобовязана забезпечити своєчасний обмін пошти в установлені терміни у відповідності до існуючих правил та інструкцій.

Суд, засуджуючи ОСОБА_6 за ч.2 ст. 367 КК України у вироку зазначив, що ОСОБА_6 не перевірила зовнішній стан пошти, не перевірила закриття дверей фургона автомобіля, не опломбувала їх пломбиратором даного поштового відділення перед відправкою, не повідомила керівництво про наявні порушення, що в подальшому привело до втрати грошей.

Залишилась недослідженою наявність обєктивної сторони недбалості в діях ОСОБА_6, зокрема, причина її відсутності в установлений час біля автомобіля, який направлявся із поштою, в т.ч. і грошима, по маршруту № 13. У звязку з чим інша особа, оператор ОСОБА_17, що вбачається із матеріалів кримінального провадження, прийняла міри для опломбування пломбіратором задніх дверей цього транспортного засобу, хто із працівників страхової дільниці ЦОП, окрім відповідального чергового обміну пошти ОСОБА_6, мав доступ до пломбіратора, і чи не стало це причиною відправки автомобіля в інший, не зумовлений графіком руху, час.

За таких обставин, колегія суддів вважає вирок суду таким, що постановлений з грубим порушенням кримінального процесуального та матеріального закону.

Відповідно до вимогч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст. 7 цього Кодексу.

Ураховуючи, що діючим КПК України чітко визначені повноваження суду апеляційної інстанції, до яких не входить дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження та доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції без клопотання учасників судового провадження, оскільки останнє покладено кримінально-процесуальним законом саме на суд першої інстанції, який цих вимог у повному обсязі не дотримався, з другого боку в перелік підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, передбачених ст. 415 КПК України, не входять неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи та істотні порушення кримінального процесуального закону, передбачені ч.1 ст.21 КПК України, ч.3 ст. 26 КПК України, ст. 370 КПК України, які в даному випадку були допущені судом першої інстанції, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимогст.7 КПК України, ч.6 ст.9 КПК України вирок Лебединського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_6, ОСОБА_7та ОСОБА_8 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Призначаючи новий розгляд в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції відповідно до положень ч.2 ст. 415 КПК України, не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому інші доводи апеляційних скарг підлягають ретельній перевірці при новому розгляді в суді першої інстанції, під час якого, з дотриманням прав учасників кримінального провадження та вимог кримінального процесуального закону слід також детально перевірити доводи сторін захисту та обвинувачення на підтвердження своїх позицій і ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Що ж стосується апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 про незаконність вироку внаслідок мякості призначеного покарання ОСОБА_18 та ОСОБА_6, то колегія суддів вважає, що в разі встановлення судом першої інстанції при новному розгляді кримінального провадження вини ОСОБА_8 та ОСОБА_6, а також ОСОБА_7 в обсязі зазначеному в обвинувальному акті, то підстав вважати, що призначене судом покарання є занадто мяким у колегії суддів не мається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги першого заступника прокурора Сумської області Задоренка І.В., захисника ОСОБА_4 задовольнити.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 задовольни частково, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 7 квітня 2016 року відносно ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_7 скасувати, у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Призначити новий розгляд даного кримінального провадження в Лебединському районному суді Сумської області в іншому складі суду.

Ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_19. ОСОБА_20.