Ухвала суду № 62617449, 09.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5723/16

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Погорєлової С.О., Плавич Н.Д.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про повернення боргу,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 звернулися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним, та стягнення моральної шкоди посилаючись на те, що 13.05.2011 року внаслідок погроз та застосування фізичної сили, вони задля збереження свого здоров'я вимушені були написати розписки, за якими нібито взяли у позику у ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 144200,70 грн. кожна, і тим самим фактично уклали з відповідачкою договір позики, хоча насправді ніяких коштів ОСОБА_4 їм не давала.

На підставі вищевикладеного просять суд визнати договір позики, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 13.05.2011 року - недійсним, визнати договір позики, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 13.05.2011 року - недійсним, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_8 50000 грн моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 50000 грн. моральної шкоди. ОСОБА_4 не погодившись з позовними вимогами 13 листопада 2014 року звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про повернення боргу.

У квітні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 стягнення заборгованості та процентів за договором позики у зв'язку із не виконанням грошового зобов'язання, та після уточнення позовних вимог просила стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на її користь по 144752 грн. 70 коп., посилаючись на те, що 13 травня 2011 року вона передала в борг відповідачам по 144752 грн. 70 коп., а вони зобов'язались повернути борг відповідно до складених письмових розписок. Посилаючись на те, що відповідачі не виконали свої зобов'язання, позивач просила стягнути з них суму боргу та судові витрати в розмір 1780, 07 грн.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про визнання договору позики недійсним, та стягнення моральної шкоди закрито, провадження у справі за зустрічним позовом - закрито.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 листопада 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу Білгород-Дністровського районного суду Одеської області від 20 травня 2015 року змінено, скасовано в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_5 про повернення боргу, та в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду, в решті ухвала залишена без змін.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2016 року позовні вимги ОСОБА_4 задоволено, стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 за договором позики борг у сумі 144752,70 грн., стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_4 за договором позики борг у сумі 144752,70 грн. Стягнуто з ОСОБА_8, ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1780,07 грн. солідарно в рівних частинах на користь ОСОБА_4.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_6 - ОСОБА_3 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2016 року та ухвалити нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що 13.05.2011 року ОСОБА_5 взяла в борг у ОСОБА_4 гроші в розмірі 144 752,70 грн., строк виконання зобов'язання ОСОБА_5 по поверненню боргу становить три роки, на підтвердження чого ОСОБА_5 склала власноручно написану розписку.

Також 13.05.2011 року ОСОБА_8 взяла в борг у ОСОБА_4 гроші в розмірі 144 752,70 грн., строк виконання зобов'язання ОСОБА_8 по поверненню боргу становить чотири роки, на підтвердження чого ОСОБА_8 склала власноручно написану розписку.

Виходячи з вищезазначеного ОСОБА_5 зобов'язалась повернути гроші до 13.05.2014 року, а ОСОБА_8 до 13.05.2015 року.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК закріплено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

У відповідності до ст.ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В порушення взятих на себе зобов'язань, відповідачі суму боргу в обумовлений договором строк не повернули.

Таким чином, сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача, складає 144752,70 грн.

Сума основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_8 на користь позивача, складає 144752,70 грн.

Даючи оцінку обставинам щодо складення вказаних розписок під тиском та не отримання грошей, вказаних у розписці суд правильно вважав їх голослівними з огляду на наступне.

Так, ч. 3 ст. 61 ЦПК України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2013 року було залишено без змін рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13 травня 2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8, ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання договорів позики від 13 травня 2011 року недійсними.

Судова колегія прийшла до висновку, що районний суд обгрунтовано не прийняв до уваги твердження відповідачів про те, що вони написали розписки не у зв'язку з отриманням ними грошових коштів, а у зв'язку з тим, що вони працювали продавцями у позивача, позивач виявила недостачу і примусила їх написати розписки саме про позику, оскільки зазначені заперечення не підтверджені належними та допустимими доказами. Доказів про написання розписок під впливом насильства відповідачі не надали.

З огляду на викладене, суд правильно дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів боргу за укладеними договорами позики.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив обставини у справі, правильно визначив характер правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на неправильне визначення судом спірних правовідносин, які на його думку виникли з недостачі матеріальних цінностей, написання відповідачами боргових розписок про отримання у позивача грошових коштів та строків повернення, які виконані ними під тиском та проти їх волі, як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими оскільки спростовані дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: С.О. Погорєлова

Н.Д. Плавич