Ухвала суду № 62583892, 03.11.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/3466/2016 Слідчий суддя в 1-й інстанції: Бабенко С.Ш.

Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: Масенко Д.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Масенка Д.Є.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

секретаря судового засідання Орліченко О.Ю.

за участю прокурора Миропольця Д.О.

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І., погоджене прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України МиропольцемД.О., та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 листопада 2016 року включно із визначенням застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, а саме у розмірі 413 400,00 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мінгечаур Республіки Азербайджан, громадянина України, одруженого, працює директором Державного підприємства «Конярство України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до ухвали, слідчий суддя враховуючи наявність обґрунтованої підозри, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2, дані про особу підозрюваного, стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, дійшов висновку, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, врахувавши розмір суми неправомірної вигоди, майновий та сімейний стан підозрюваного, те, що перебування підозрюваного на посаді директора ДП «Конярство України» сприяло вчиненню ним інкримінованого кримінального правопорушення, роль підозрюваного щодо отримання неправомірної вигоди, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність визначення розміру застави у межах 300 розмірів мінімальної заробітної плати.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить ухвалу слідчого судді скасувати, посилаючись на її необгрунтованіть, незаконність, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, і зобов'язати уповноважений орган повернути суму внесеної застави.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що висновки слідчого судді про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ОСОБА_2 не мав важелів впливу на продовження строку дії договору або його розірвання.

Так, захисник зазначає, що ОСОБА_2 не являється суб'єктом кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, оскільки арбітражним керуючим ДП «Конярство України» є ОСОБА_5, який фактично наділений функціями директора підприємства.

Апелянт вказує, що версія слідства з приводу отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди за не звільнення ОСОБА_6 з посади, є надуманою, оскільки всі працівники підприємства, в тому числі директор філії «Одеський іподром» ОСОБА_6 працюють на підставі укладених трудових договорів, а отже, як стверджує захисник, у даному провадженні відсутній склад злочину, підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_2

Також захисник вказує на те, що слідчим та прокурором недоведена наявність у даному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а лише констатована їх наявність.

Далі в апеляційній скарзі захисник апелянт зазначає, що слідчим суддею не взято до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, дружину та двох батьків-пенсіонерів, що, як стверджує захисник, унеможливлює факт переховування від органу досудового розслідування та суду.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.

Як вбачається з представлених в апеляційному суді матеріалів, в провадженні Генеральної прокуратури України перебуває кримінальне провадження № 42016000000001918, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2016 року, за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

22.09.2016 року о 15 год. 12 хв. ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.09.2016 року о 00 годині 58 хвилин ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

23.09.2016 року старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І., за погодженням з прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України Миропольцем Д.О. звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодоОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя правильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 р. у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fох, Campbell and Hartley v. the United Kingdom), п. 32, Series A, № 182).

Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого. Такі дані містяться у протоколах допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, протоколах огляду та вручення грошових коштів від 14.09.2016 року, протоколах обшуків від 22.09.2016 року, та інших матеріалах кримінального провадження.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

Враховуючи наведене, вимоги апеляційної скарги в частині того, що висновки слідчого судді про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри не відповідають фактичним обставинам справи, слід визнати непереконливими.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на характер правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, конкретні обставини кримінального провадження, відомості про особу ОСОБА_2, його стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність на утриманні трьох неповнолітніх дітей, батьків похилого віку, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження.

Так, наявні в матеріалах кримінального провадження факти та обставини, на які посилаються слідчий і прокурор у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати суду докази обставин, на які вони посилаються, проте стороною захисту у судовому засіданні не надано будь-яких доказів, які б спростовували висновки слідчого щодо наявності ризиків, з огляду на документи долучені до клопотання, а тому вимоги апеляційної скарги захисника в цій частині, є необгрунтованими.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, обґрунтувавши при цьому причини, з яких не може бути застосовано жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_2 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які посилається в апеляційній скарзі захисник.

Що стосується тверджень захисника з приводу того, що ОСОБА_2 не являється суб'єктом кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, оскільки арбітражним керуючим ДП «Конярство України» є ОСОБА_5, який фактично наділений функціями директора підприємства, не є предметом розгляду при вирішення питання про застосування щодо особи заходів забезпечення кримінального провадження, проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні, як і твердження апелянта з приводу надуманості версії слідства в частині отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди за не звільнення ОСОБА_6 з посади.

Крім того, посилання автора апеляційної скарги на відсутність складу злочину, підозру у вчиненні якого повідомлено ОСОБА_2, колегія суддів визнає передчасними, оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви з яких прийняв відповідне рішення.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування до підозрюваного іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Козаченко В.І. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів в межах строків досудового розслідування, тобто до 21 листопада 2016 року із визначенням застави у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, а саме у розмірі 413 400,00 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) грн., щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2- залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____ ______ ____

МасенкоД.Є. Глиняний В.П. ПаленикІ.Г.