Постанова № 62575631, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12159/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, Вищої ради юстиції та Генеральної прокуратури України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, визнання відсутності компетенції

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року позивач звернулася в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Генеральної прокуратури України, в якому просила: визнати відсутність компетенції (повноважень) Генеральної прокуратури України на підписання заяви № 05/1/1-114 вих- 14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» та визнати протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо звернення до ТСК з заявою № 05/1/1-114 вих-14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково: визнано протиправними дії Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою №05/1/1-114 вих-14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2 В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог, в іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року залишити без змін. На думку апелянта, оскаржувана постанови винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме з неправильним застосуванням до спірних правовідносин п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України.

Також, не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідачем було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В решті постанову суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Крім того, особою, яка не брала участі у справі - Вищою радою юстиції було подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та зазначає, що оскаржуване рішення безпосередньо стосується його інтересів.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, апеляційна скарга Вищої ради юстиції підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Генеральної прокуратури України задоволенню, виходячи з такого.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що Указом Президента України від 20 листопада 2003 року № 1286/2003 «Про призначення суддів» відповідно до статті 127 та частини першої статті 128 Конституції України, у тому чмслі, ОСОБА_2 була призначена на посаду судді Святошинського районного суду міста Києва в межах пятирічного строку.

Постановою ВРУ від 22 жовтня 2009 року № 1683-VІ «Про обрання суддів» відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, ОСОБА_2 було обрано суддею Святошинського районного суду міста Києва безстроково.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 19 лютого 2014 року ОСОБА_2, було розглянуто і задоволено клопотання старшого слідчого відділу Святошинського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 18 квітня 2014 року відносно ОСОБА_5, який підозрювався у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною другою статті 294 Кримінального кодексу України.

Ухвалою від 22 лютого 2014 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва Макаренко В.В., було задоволено клопотання старшого слідчого та змінено ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання з покладенням на підозрюваного додаткових обов'язків.

5 грудня 2014 року заступник Генерального прокурора України Бачун О.В. звернувся до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі ТСК) із заявою про проведення спеціальної перевірки судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в України», необхідність проведення якої була вмотивована відсутністю реального обгрунтування виняткової необхідності застосування тримання під вартою як запобіжного заходу у вищезазначеній справі (а.с. 9).

За наслідками розгляду даної заяви, Тимчасовою спеціальною комісією з перевірки суддів загальної юрисдикції було складено висновок від 22 квітня 2015 року № 20/02-15, в якому визнано в діях судді ОСОБА_2 наявність ознак порушення присяги судді та направлено висновок з матеріалами перевірки до ВРЮ для подальшого розгляду та прийняття рішення.

На думку колегії суддів, саме прийняття рішення суб'єктом владних повноважень породжує для позивача зміну прав та обов'язків, а не заява Генеральної прокуратури України.

05 листопада 2015 року Вищою радою юстиції було прийнято рішення № 819/0/15-15 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2 з посади за порушення присяги».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання відсутності компетенції (повноважень) Генеральної прокуратури України на підписання заяви № 05/1/1-114 вих- 14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади», виходячи з такого.

Відповідно до ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно п. 3 ч. 2 вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, у тому числі, спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно з положеннями пункту 6 частини 4 статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може містити вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Разом з цим, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою №05/1/1-114 вих-14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» визначає правові та організаційні засади проведення спеціальної перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі - перевірка суддів) як тимчасового посиленого заходу з використанням існуючих процедур розгляду питань про притягнення суддів судів загальної юрисдикції до дисциплінарної відповідальності і звільнення з посади у зв'язку з порушенням присяги з метою підвищення авторитету судової влади України та довіри громадян до судової гілки влади, відновлення законності і справедливості.

Відповідно до ч.2 ст. 2 цього Закону заяви про проведення перевірки індивідуально визначеного судді (суддів) згідно із статтею 3 цього Закону подаються юридичними або фізичними особами у письмовій формі до Тимчасової спеціальної комісії протягом шести місяців з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення про її утворення та повинні містити наведені у цій статті відомості.

Генеральна прокуратура України є юридичною особою, а тому наділена повноваженнями на подачу заяви до Тимчасової спеціальної комісії, якщо їй відомі факти, визначені у ст. 3 Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні».

Статтею 121 Конституції України встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається, зокрема, нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Відповідно до статті 1 цього Закону прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Згідно ст.. 4 даного Закону діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної системи, прав національних груп і територіальних утворень;

гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих Рад, органів самоорганізації населення.

Принципами організації і діяльності прокуратури, передбаченими статтею 6 Закону № 1789-ХІІ, є, зокрема, захист у межах своєї компетенції прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак та вжиття заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Так, постановою Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року у справі № 800/437/15 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним і скасування рішення (висновку), визнано протиправним та скасовано рішення (висновок) Вищої ради юстиції від 05 листопада 2015 року №819/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2 з посади за порушення присяги судді.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року було зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішення у справі № 800/437/15 за позовом ОСОБА_2 до Вищої ради юстиції про визнання протиправним і скасування рішення (висновку). Ухвалою суду від 01.11.2016 було поновлено провадження у справі.

Постановою Верховного суду України від 12 липня 2016 року скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 22 лютого 2016 року та постановлено нове судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення Вищої ради юстиції від 5 листопада 2015 року № 819/0/15-15 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_2 з посади за порушення присяги судді.

Виходячи зі змісту повноважень прокуратури, визначених Конституцією України та Законом № 1789-ХІІ щодо нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина зазначено, що звертаючись до ТСК із заявою щодо перевірки судді ОСОБА_2 у зв'язку із винесенням нею ухвали від 19 лютого 2014 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5, прокурор Бачун О.В. діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений законом.

Частиною першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою №05/1/1-114 вих-14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2, з ухваленням в цій частині нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання представника позивача на окремі думки суддів Верховного суду України у справі № 800/437/15, оскільки у них висловлені думки, щодо притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, однак жодним чином не стосуються предмета позову даної справи.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Вищої ради юстиції - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року - скасувати в частині задоволених позовних вимоги про визнання протиправними дій Генеральної прокуратури України щодо звернення до Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів загальної юрисдикції з заявою №05/1/1-114 вих-14 від 05.12.2014 про проведення спеціальної перевірки судді відповідно до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади» відносно судді Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_2 та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 07 листопада 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.