Ухвала суду № 62575628, 01.11.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7229/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Держаної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Тара" до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Тара" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Києво - Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року позов задоволено, визнати протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2015 року № 0003692200, та від 18.11.2015 року № 003702200.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Сервіс-Тара" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2015.

За результатами перевірки складено акт від 07 жовтня 2015 року № 335/10-13-22-02-12/38559201 (том 1 а.с. 19-56).

Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем:

пп. 14.1.36, пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п. п. 138.10.3 ст. 138 пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 601 763 грн.;

п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 1930827 грн.;

п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік в розмірі 3 760,00 грн.;

ч. 1 п. 1 ст. 7, п. 1, п. 2, п. 5 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого встановлено заниження позивачем суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 10 243,00 грн.;

п.п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX, п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження суми військового збору в розмірі 376,00 грн.

За результатами перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення -рішення від 18.11.2015:

№ 0003692200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на додану вартість на суму 2 896 241 грн., з них 1 930 827 грн. за основним платежем та 965 414 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0003702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на прибуток на суму 2 002 204 грн., з них 1 601 763 грн. за основним платежем та 400 441 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№ 0051211702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання із податку на доходи фізичних осіб на суму 4 700 грн., з них 3 760 грн. за основним платежем та 940 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями(штрафами);

№ 0051221702 яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по військовому збору на суму 470,00 грн., з них 376,00 грн. за основним платежем та 94,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

За результатом адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, рішенням ГУ ДФС у Київській області від 05.02.2016 № 282/10/10-36-10-01-04 скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.11.2015 року № 0051211702 та № 0051221702, № 0003692200 скасовано в частині основного платежу на суму 92 526 грн. та на суму 46 263 грн. в частині штрафних санкцій, № 0003702200 залишено без змін (том 1 а.с. 89-95).

Податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Хілтон- Тайм", ПП "Фленкер-Ф", ТОВ "Вербена-Н", ПП "Кастл Лайт", ПП "Фоксбет" та ТОВ "Авто Гудс Керідж".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість зазначеного висновку відповідача, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до положень п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.134.1.1. п. 134.1. ст.131 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Вербена - Н» (виконавець) було укладено договір про надання послуг №010-1113 від 01.11.2013, за умовами якого виконавець зобов'язувався надати замовнику послуги щодо приймання-відправки продукції, формування палет з пляшкою, сортування вторинної тари та інші послуги.

На підтвердження виконання підтвердження реальності виконання умов зазначеного договору, позивач надав суду належним чином завірені копії:

рахунків фактури від 31.01.2014 № 30165, № 30166, № 30167, № 30168, № 30169;

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2014 № 30165, № 30166, 30167, № 30168, № 30169;

податкових накладних від 31.01.2014 № 30165, № 30166, №30167, № 30168, № 30169 (том 2 а.с. 2-21).

Також між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Фоксбет" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 0302-14/1 від 03.02.2014, за умовами якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати послуги клієнтам замовника, щодо приймання-відправки продукції, формування палет з пляшкою, сортування вторинної тари та інші послуги (том 2 а.с. 22-24).

На підтвердження реальності виконання умов за вказаним договором, позивачем надано належним чином завірені копії:

заявки про надання послуг № 0102/14 від 01.02.2014 згідно договору №0302-14/1 від 03.02.2014 (том 2 а.с. 28);

рахунків-фактури від 28.02.2014 №45, від 28.02.2014 №46, від 28.02.2014 № 47, від 28.02.2014 № 48; від 28.02.2014 № 49; від 31.03.2014 № 136; від 31.03.2014 № 137; від 31.03.2014 № 138; від 31.03.2014 № 139; від 31.03.2014 № 140; від 31.03.2014 № 141; від 30.04.2014 № 106; від 30.04.2014 № 107; від 30.04.2014 № 108, від 30.05.2014 № 101; від 30.05.2014 № 102; від 30.05.2014 № 103; від 30.05.2014 № 104; від 30.05.2014 № 105; від 30.05.2014 № 106; від 30.05.2014 № 107; від 30.05.2014 № 108; від 30.05.2014 № 111; від 30.05.2014 № 113; від 16.06.2014 № 40; від 16.06.2014 № 41; від 16.06.2014 № 43; від 16.06.2014 № 44; від 16.06.2014 № 47; від 16.06.2014 № 48; від 30.06.2014 № 80; від 30.06.2014 № 81; від 30.06.2014 № 82; від 30.06.2014 № 83; від 30.06.2014 № 84; від 30.06.2014 № 85; від 30.06.2014 № 86; від 30.06.2014 № 87;

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 45 від 28.02.2014 року; № 46 від 28.02.2014; № 47 від 28.02.2014; № 48 від 28.02.2014; № 49 від 28.02.2014; № 136 від 31.03.2014; № 137 від 31.03.2014; № 138 від 31.03.2014; № 139 від 31.03.2014; № 140 від 31.03.2014; № 141 від 31.03.2014; № 106 від 30.04.2014; № 107 від 30.04.2014; № 108 від 30.04.2014; № 101 від 30.05.2014; № 102 від 30.05.2014; № 103 від 30.05.2014; № 104 від 30.05.2014; № 105 від 30.05.2014; № 106 від 30.05.2014; № 107 від 30.05.2014; № 108 від 30.05.2014; № 111 від 30.05.2014; № 113 від 30.05.2014; № 40 від 16.06.2014; № 41 від 16.06.2014; № 43 від 16.06.2014; № 44 від 16.06.2014; № 47 від 16.06.2014; № 48 від 16.06.2014; № 80 від 30.06.2014; № 81 від 30.06.2014; № 82 від 30.06.2014; № 83 від 30.06.2014; № 84 від 30.06.2014; № 85 від 30.06.2014; № 86 від 30.06.2014; № 87 від 30.06.2014.

податкових накладних від 28.02.2014 № 45, від 28.02.2014 № 46, від 28.02.2014 № 47, від 28.02.2014 № 48; від 28.02.2014 № 49; від 31.03.2014 № 136; від 31.03.2014 № 137; від 31.03.2014 № 138; від 31.03.2014 № 139; від 31.03.2014 № 140; від 31.03.2014 № 141; від 30.04.2014 № 106; від 30.04.2014 № 107; від 30.04.2014 № 108; від 30.05.2014 № 101; від 30.05.2014 № 102; від 30.05.2014 № 103; від 30.05.2014 № 104; від 30.05.2014 № 105; від 30.05.2014 № 106; від 30.05.2014 № 107; від 30.05.2014 № 108; від 30.05.2014 № 111; від 30.05.2014 № 113; від 16.06.2014 № 40; від 16.06.2014 № 41; від 16.06.2014 № 43; від 16.06.2014 № 44; від 16.06.2014 № 47; від 16.06.2014 № 48; від 30.06.2014 № 80; від 30.06.2014 № 81; від 30.06.2014 № 82; від 30.06.2014 № 83; від 30.06.2014 № 84; від 30.06.2014 № 85; від 30.06.2014 № 86; від 30.06.2014 № 87 (том 2 а.с.29-146).

Крім того, 03.03.2014 між позивачем (покупець) та Приватним підприємством "Хілтон Тайм" (постачальник) укладено договір купівлі-продажу № 30314, за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець оплатити та прийняти товар - поліетиленовий ящик, бандажна стрічка, стрейч плівка.

На підтвердження факту виконання своїх договірних зобов'язань за вказаним договором, позивач надав суду належним чином завірені копії:

рахунків-фактури від 05.03.2014 №7, від 06.03.2014 №9, №10, від12.03.2014 №15, №16, від 14.03.2014 №24, від 19.03.2014 №26, від 21.03.2014 №32, від 26.03.2014 №39, від 28.03.2014 №44, від 31.03.2014 №50, №51, від 02.04.2014 № 4, №5, від 09.04.2016 № 16, від 10.04.2014 № 18, від 14.04.2014 № 22, від 15.04.2014 № 24, № 26, від 22.04.2014 № 34, від 24.04.2014 № 40, від 28.04.2014 № 45, від 01.05.2014 № 1, від 02.05.2014 № 3, від 06.05.2014 № 5, від 06.05.2014 №6, від 07.05.2014 № 8, № 9 від 07.05.2014 № 9, від 09.05.2014 № 16, від 12.05.2014 № 17, № 18, від 14.05.2014 № 21, від 14.05.2014 № 23, від 16.05.2014 № 29, від 19.05.2014 № 33, від 19.05.2014 № 34, від 19.05.2014 № 35, від 21.05.2014 № 38, від 23.05.2014 № 43, від 26.085.2014 № 59, № 60, від 28.05.2014 №896, №897, від 02.06.2014 №8, від 02.06.2014 №10, від 04.06.2014 № 12, від 05.06.2014 № 16, від 05.06.2014 № 17, від 10.06.2014 №25, №37, від 13.06.2014 № 42, від 16.06.2014 № 45, від 17.06.2014 № 50, від 19.06.2014 № 52, від 20.06.2014 № 63, від 20.06.2014 № 64, від 24.06.2014 №67, від 26.06.2014 № 77

видаткових накладних від 05.03.2014 №7, від 06.03.2014 №9, №10, від12.03.2014 №15, №16, від 14.03.2014 №24, від 19.03.2014 №26, від 21.03.2014 №32, від 26.03.2014 №39, від 28.03.2014 №44, від 31.03.2014 №50, №51, від 02.04.2014 № 4, №5, від 09.04.2016 № 16, від 10.04.2014 № 18, від 14.04.2014 № 22, від 15.04.2014 № 24, 26, від 22.04.2014 № 34, від 24.04.2014 № 40, від 28.04.2014 № 45, від 01.05.2014 № 1, від 02.05.2014 № 3, від 06.05.2014 № 5, від 06.05.2014 №6, від 07.05.2014 № 8, № 9 від 07.05.2014 № 9, від 09.05.2014 № 16, від 12.05.2014 № 17, № 18, від 14.05.2014 № 21, від 14.05.2014 № 23, від 16.05.2014 № 29, від 19.05.2014 № 33, від 19.05.2014 № 34, від 19.05.2014 № 35, від 21.05.2014 № 38, від 23.05.2014 № 43, від 26.085.2014 № 59, № 60, від 28.05.2014 №896, №897, від 02.06.2014 №8, від 02.06.2014 №10, від 04.06.2014 № 12, від 05.06.2014 № 16, від 05.06.2014 № 17, від 10.06.2014 №25, №37, від 13.06.2014 № 42, від 16.06.2014 № 45, від 17.06.2014 № 50, від 19.06.2014 № 52, від 20.06.2014 № 63, від 20.06.2014 № 64, від 24.06.2014 №67, від 26.06.2014 № 77;

товарно-транспортних накладних та відомостей про вантаж від 05.03.2014 № 7, від 06.03.2014 № 9, № 10, від 12.03.2014 № 15, № 16, від 14.03.2014 № 24, від 19.03.2014 №26, від 21.03.2014 №32, від 26.03.2014 № 39, від 28.03.2014 №44, від 31.03.2014 №5 0, № 51;

податкових накладних від 05.03.2014 №7, від 06.03.2014 №9, №10, від12.03.2014 №15, №16, від 14.03.2014 №24, від 19.03.2014 №26, від 21.03.2014 №32, від 26.03.2014 №39, від 28.03.2014 №44, від 31.03.2014 №50, №51, від 02.04.2014 № 4, №5, від 09.04.2016 № 16, від 10.04.2014 № 18, від 14.04.2014 № 22, від 15.04.2014 № 24, № 26, від 22.04.2014 № 34, від 24.04.2014 № 40, від 28.04.2014 № 45, від 01.05.2014 № 1, від 02.05.2014 № 3, від 06.05.2014 № 5, від 06.05.2014 №6, від 07.05.2014 № 8, № 9 від 07.05.2014 № 9, від 09.05.2014 № 16, від 12.05.2014 № 17, № 18, від 14.05.2014 № 21, від 14.05.2014 № 23, від 16.05.2014 № 29, від 19.05.2014 № 33, від 19.05.2014 № 34, від 19.05.2014 № 35, від 21.05.2014 № 38, від 23.05.2014 № 43, від 26.085.2014 № 59, № 60, від 28.05.2014 №896, №897, від 02.06.2014 №8, від 02.06.2014 №10, від 04.06.2014 № 12, від 05.06.2014 № 16, від 05.06.2014 № 17, від 10.06.2014 №25, №37, від 13.06.2014 № 42, від 16.06.2014 № 45, від 17.06.2014 № 50, від 19.06.2014 № 52, від 20.06.2014 № 63, від 20.06.2014 № 64, від 24.06.2014 №67, від 26.06.2014 № 77 (том 2 а.с. 151-242, том 3 а.с. 1-105).

Також, між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Фленкер-Ф" (виконавець) укладено договір про надання послуг № 107-14/1 від 01.07.2014 відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати послуги клієнтам замовника, а саме: приймання-відправка продукції, формування палет з пляшкою, сортування вторинної тари та інші послуги за домовленістю з замовником (том 2 а.с. 148-150).

На підтвердження факту виконання своїх договірних зобов'язань позивач надав суду належним чином завірені копії:

актів здачі-прийняття робіт № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, № 221 від 15.07.2014, № 222, № 223, № 224, № 225, № 226, № 227, № 228, № 229 від 31.08.2014; № 128, № 129, № 130, № 131, № 132, № 133, № 134, № 135 від 11.08.2014; № 238, № 239, № 240, № 242, № 243, № 244, № 245від 20.08.2014; № 336, № 337, № 338, № 339, № 341 від 29.08.2014;

рахунків-фактури № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, № 221 від 15.07.2014, № 222, № 223, № 224, № 225, № 226, № 227, № 228, № 229 від 31.08.2014; № 128, № 129, № 130, № 131, № 132, № 133, № 134, № 135 від 11.08.2014; № 238, № 239, № 240, № 242, № 243, № 244, № 245від 20.08.2014; № 336, № 337, № 338, № 339, № 341 від 29.08.2014;

податкових накладних № 216, № 217, № 218, № 219, № 220, № 221 від 15.07.2014, № 222, № 223, № 224, № 225, № 226, № 227, № 228, № 229 від 31.08.2014; № 128, № 129, № 130, № 131, № 132, № 133, № 134, № 135 від 11.08.2014; № 238, № 239, № 240, № 242, № 243, № 244, № 245 від 20.08.2014; № 336, № 337, № 338, № 339, № 341 від 29.08.2014 (том 3 а.с. 155-256).

Між позивачем (замовник) та ТОВ «Авто Гудс Керідж» (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 24/05/2015 від 01.04.2015, за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконувати послуги згідно даного договору (том 5 а.с. 1-2).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору, суду надано копії:

рахунків фактури від 21.05.2015 № СФ-000242, від 29.05.2015 № СФ-0000244, від 21.05.2015 № СФ-0000246, № СФ-0000247, № СФ-0000248; № СФ-0000249, № СФ-0000250, № СФ-0000251, № СФ-0000252, від 29.05.2015 № СФ-0000260, СФ-000261, СФ-0000262, СФ-0000263, СФ - 0000264, № СЙ-0000265, № СФ-0000266, від 15.06.2015 № СФ-0000284, № СФ-0000285, № СФ-0000286, № СФ-0000287, № СФ- 0000288, № СФ-0000296, № СФ-0000297, № СФ-0000298, від 30.06.2015 № СФ-0000309, № СФ-0000310, № СФ-0000311, № СФ-0000312, № СФ-0000313, № СФ-0000314, № СФ-0000315, № СФ-0000316;

актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.05.2015 № ОУ-0000146, від 29.05.2015 № ОУ-0000148, від 21.05.2015 № ОУ-0000150, № ОУ-0000151, № ОУ-0000152, № ОУ-0000153, № ОУ-0000154, ОУ-0000155, ОУ-0000156, від 29.05.2015 № ОУ-0000164, № ОУ - 0000165, № ОУ-0000166, № ОУ-0000167, ОУ-0000168, № ОУ-0000169, №ОУ-0000170, від 15.06.2015 № ОУ-0000184, № ОУ-0000185, ОУ-0000186, № ОУ-0000187, № ОУ-0000188, № ОУ-0000196, № ОУ-0000197, № ОУ-0000198, від 30.06.2015 № ОУ-0000208, № ОУ-0000209, АО-0000210, № ОУ-0000211, № ОУ-0000212, № ОУ-0000213, № ОУ-0000214, № ОУ-0000215;

податкових накладних від 21.05.2015 № 242, від 29.05.2015 № 244, від 21.05.2015 № 246, № 247, № 248, № 249, № 250, №251, № 252, від 29.05.2015 № 260, № 261, №262, № 263, №264, №265, № 266, від 15.06.2015 № 284, № 285, № 286, № 287, № 288, № 296, № 297, № 298, від 30.06.2015 № 309, № 310, №311, №312, № 313, №314, №315, №316; квитанцій; (том 5 а.с. 7-135)

Крім того, між позивачем (замовник) та Приватним підприємством "Кастл Лайт" (виконавець) було укладено договір про надання послуг № 9-14/1 від 01.09.2014 відповідно до умов якого виконавець зобов'язувався за завданням замовника надати послуги клієнтам замовника, а саме: приймання-відправка продукції, формування палет з пляшкою, сортування вторинної тари та інші послуги за домовленістю з замовником.

На підтвердження факту виконання своїх договірних зобов'язань позивач надав суду копії:

актів здачі- прийняття робіт (надання послуг) № 22, № 23, № 24, № 25, № 27, № 28, № 29, № 30 від 10.08.2014; № 35, № 37, № 38, № 40, № 41, № 43, № 44, № 51 від 19.09.2014№ № 77, № 78, № 79, № 80, № 81, № 82, № 83, № № 84 від 30.09.2014; № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 32 від 10.10.2014; № 42, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50 від 20.10.2014; № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66 від 31.10.2014; № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27 від 10.11.2014; № 49, № 50 від 20.11.2014; № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67 від 28.11.2014; № 45, № 46, № 45 від 15.12.2014, № 70, № 71, № 72, № 73, № 74, № 75, № 76, № 77 від 29.12.2014;

рахунків-фактури № 22, № 23, № 24, № 25, № 27, № 28, № 29, № 30 від 10.08.2014; № 35, № 37, № 38, № 40, № 41, № 43, № 44, № 51 від 19.09.2014№ № 77, № 78, № 79, № 80, № 81, № 82, № 83, № № 84 від 30.09.2014; № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 32 від 10.10.2014; № 42, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50 від 20.10.2014; № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66 від 31.10.2014; № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27 від 10.11.2014; № 49, № 50 від 20.11.2014; № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67 від 28.11.2014; № 45, № 46, № 45 від 15.12.2014, № 70, № 71, № 72, № 73, № 74, № 75, № 76, № 77 від 29.12.2014;

податкових накладних № 22, № 23, № 24, № 25, № 27, № 28, № 29, № 30 від 10.08.2014; № 35, № 37, № 38, № 40, № 41, № 43, № 44, № 51 від 19.09.2014№ № 77, № 78, № 79, № 80, № 81, № 82, № 83, № № 84 від 30.09.2014; № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 32 від 10.10.2014; № 42, № 44, № 45, № 46, № 47, № 48, № 49, № 50 від 20.10.2014; № 59, № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66 від 31.10.2014; № 20, № 21, № 22, № 23, № 24, № 25, № 26, № 27 від 10.11.2014; № 49, № 50 від 20.11.2014; № 60, № 61, № 62, № 63, № 64, № 65, № 66, № 67 від 28.11.2014; № 45, № 46, № 45 від 15.12.2014, № 70, № 71, № 72, № 73, № 74, № 75, № 76, № 77 від 29.12.2014 (том 4 а.с. 17-245).

Також, позивачем надано суду копії виписок по рахунку, платіжних доручень (том 5 а.с. 136-246, том 6 а.с. 1-57)

На думку колегії суду, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги зазначені вище первинні документи, якими підтверджується реальне здійснення господарської діяльності за вищевказаними договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами, оскільки останні відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та відповідно до ст. 9 зазначеного закону є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксують факти здійснення господарських операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коди вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів зазначає, що на момент укладання договорів контрагенти позивача у відповідності до вимог чинного законодавства було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечується відповідачем.

Крім цього, відповідно до положень Цивільного кодексу України та презумпції правомірності правочину усі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Відповідачем не надано суду доказів про визнання правочинів, укладених між позивачем та даним контрагентом, недійсними у судовому порядку, а також будь-яких доказів наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб позивача.

Крім того, колегія суддів враховує, що в Рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Інтерсплав проти України» (2007 рік, заява № 803/02). «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) і «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії» (2010 рік. заява № 6689/03) визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Враховуючи вищевикладене, а також те, що господарські операції позивача з контрагентами здійснювалися в межах господарської діяльності позивача, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів не погоджується доводами апелянта про обов'язковість наявності товарно-транспортних накладних, оскільки відповідно до законодавства України наявність товарно-транспортної накладної є обов'язковою для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах. У випадку якщо юридична особа здійснює вантажні перевезення для власних потреб, обов'язкова наявність товарно-транспортної накладної не вимагається, а достатньо наявності видаткової накладної або іншого документу, що підтверджує право власності на вантаж.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не раз було наголошено, що вивіз товару здійснювався ним самостійно на власному транспорті, а тому товарно-транспортна накладна чи подорожніх листів чи транспортних накладних для нього не є обов'язковою.

Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що у позивача відсутня необхідна кількість трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, транспортних засобів та іншого майна, що необхідні для здійснення діяльності, оскільки відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб'єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України 28.01.2016 року у справі № 2-а-2413/12/2070.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що судами вже встановлено факт реальності господарських операцій за договорами укладеними між позивачем та Приватним підприємством "Хілтон Тайм" від 03.03.2014 № 30314, Приватним підприємством "Фленкер-Ф" від 01.07.2014 № 107-14/1 та Приватним підприємством "Кастл Лайт" від 01.09.2014 № 9-14/1.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2014 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 13.01.2015 року у справі № 810/5042/14 за позовом ТОВ "Сервіс-Тара" до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.08.2014 року № 0001832201 позов задоволено та визнано протиправним та скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Крім того, постановою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2015 року, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2015 року по справі № 810/345/15 за позовом ТОВ "Сервіс-Тара" до Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2015 року № 0000122201 позов задоволено та визнано протиправним та скасовано вищевказане податкове повідомлення-рішення.

Частиною першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Держаної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 серпня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 07 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді А.Ю Кучма

В.О. Аліменко

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.