Постанова № 62574504, 01.11.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 року м. ПолтаваСправа № 816/1431/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - Гонжак К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Фермерське господарство "Супрунівське - 1" про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа: Фермерське господарство "Супрунівське - 1" про визнання відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівсвьке-1" на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області викладеної у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 5016/6-16 від 02.07.2016 та зобов'язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівсвьке-1" на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалась на те, що відповідач протиправно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю) із земель, наданих у тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівське-1" для ведення фермерського господарства, оскільки виключний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлений статтею 123 Земельного кодексу України та не містить такої підстави для відмови як відсутність у Статуті господарства інформації про включення земельної ділянки до майна фермерського господарства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях провис відмовити в задоволенні адміністративного позову відмовити посилаючись на те, що у відповідності до вимог статті 1 Закону України "Про фермерське господарство" земельна ділянка передана фермерському господарству для здійснення його діяльності має бути зазначена у його статуті. Земельна ділянка загальною площею 6,71 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області не включена до складу майна Фермерського господарства "Супруніввьке-1" про що свідчить п. 4 Статуту вказаного господарства. Отже, у фермерського господарства відсутні підстави для розподілення спірною земельною ділянкою.

Третя особа явку свого уповноваженого представника не забезпечила надала до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Суд встановив, що 27.05.2016 позивачем до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) із земель, наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супруніське-1" для ведення фермерського господарства на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області своїм листом від 02.07.2016 № 5026/6-16 відмовило ОСОБА_4 в задоволенні її клопотання.

Не погодившись з такою відповіддю суб'єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Питання передачі в оренду земельних ділянок державної або комунальної власності урегульовано Земельним кодексом України.

Пунктом "а" частини третьої статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Абзацом "а" частини першої статті 121 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до частини першої та другої статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

Згідно з статтею 32 Земельного кодексу України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Дія частини першої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" (в редакції від 31.03.2016) встановлено, що надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини сьомої вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

В ході розгляду справи, суд встановлено, що підставою для відмови у наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність частки (паю) для ведення фермерського господарства слугувало не включення до майна Фермерського господарства "Супрунівське-1" спірної земельної ділянки про що Статут Фермерського господарства "Супрунівське-1", а саме: пункт 4 "Майно господарства".

Судом досліджено Статут Фермерського господарства "Супрунівське-1" та встановлено, що у власності господарства можуть бути зокрема земельні ділянки.

Частиною першою статті 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Аналогічні положення містять й в статті 12 Закону України "Про фермерське господарство".

Судом встановлено, що Фермерське господарство "Супрунівське-1" згідно договору оренди землі від 24.07.2016 та з урахуванням договору про внесення змін до договору оренди землі від 20.09.2007 користується земельною ділянкою площею 6,74 га, яку орендує член та засновник фермерського господарства ОСОБА_7.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про відсутність правових підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівсвьке-1" на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Відповідь Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 5016/6-16 від 02.07.2016 не містить посилань на інші підстави для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, окрім тих, правова оцінка яким надана судом вище.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів та не обґрунтував правомірність своїх дій та вимог.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову у наданні ОСОБА_4 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівсвьке-1" на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області викладену у листі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 5016/6-16 від 02.07.2016.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_4 про надання дохзволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Супрунівсвьке-1" на території Супрунівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 1102,40 грн (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя С.С. Бойко