Ухвала суду № 62573691, 02.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/6638/16 Головуючий 1 інст. - Попрас В.О.

Справа № 640/481/16-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Шаповал Н.М.

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті», третя особа: ОСОБА_3 про припинення дій, які порушують право власності, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу Київського районного суду м.Харкова від 21.09.2016 року про забезпечення позову, вважаючи її постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 вказує, що суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову не з'ясував обставини справи, не урахував ту обставину, що автомобіль, який був предметом застави, нею відчужено у передбаченому законом порядку іншій особі, ОСОБА_4, який не знаходиться з ТОВ «Порше Мобіліті» у договірних відносинах, жодних зобов'язань перед позивачем не має, а відтак без обмеження може розпоряджатися своєю власністю. Крім того, суд не надав належної правової оцінки тій обставині, що ТОВ «Порше Мобіліті» обґрунтовує позовні вимоги посиланням на норми Закону України «Про іпотеку», тоді як автомобіль не відноситься до нерухомого майна, є заставним майном, а порядок звернення стягнення на предмет застави регулюється іншими нормами матеріального права, зокрема ст.ст.583, 593 ЦК України та Законом України «Про заставу». Всі висновки суду при вирішенні питання забезпечення позову ґрунтуються лише на припущеннях, позивач не надав доказів порушення його прав.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала і просив її задовольнити, скасувати ухвалу суду і відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося 14.01.2016 року з позовом про звернення стягнення на предмет застави і, уточнивши позовні вимоги та збільшивши коло відповідачів, просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 у сумі 629119 грн. за кредитним договором №50008951 від 12.09.2013 року звернути стягнення на предмет застави - автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN 2013 року виготовлення кузов НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_6, шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень закону України «Про виконавче провадження», вказуючи, що ОСОБА_3, усупереч умов кредитного договору та укладеного в той же день договору застави, не виконує зобов'язання, має заборгованість, здійснила відчуження заставного автомобіля без згоди заставодержателя.

В ході розгляду справи представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в які просив накласти арешт на спірний автомобіль, вказуючи, що дії відповідача спрямовані на ухилення від виконання зобов'язання, створення ускладнень у виконанні в майбутньому рішення суду у разі задоволення їх позовних вимог, доказом чого є факт відчуження позичальником заставного автомобіля без згоди заставодержателя - ТОВ «Порше Мобіліті». Крім того, з наданої підрозділом Національної поліції інформації встановлено, що заставний автомобіль відчужувався декілька разів.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 21 вересня 2016 року заяву представника ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено. Суд вирішив накласти арешт на автомобіль VOLKSWAGEN TIGUAN (легковий універсал-В) з об'ємом двигуна 1390 см.куб., 2013 року виробництва, кузов НОМЕР_4, що зареєстрований на праві власності на ім'я відповідача ОСОБА_4, а ухвалу для виконання направити Київському відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального Управління юстиції у Харківській області та Регіональному сервісному центру МВС в Харківській області.

Апеляційний суд погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині висновків про наявність підстав для задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову, оскільки зазначені заявником обставини і матеріали справи свідчать про наявність спірних правовідносин, про загрозу створення перешкод у виконані рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, а той може бути неможливим у разі невжиття судом заходів забезпечення позову.

Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки, погодившись з зазначеним у заяві представника позивача видом забезпечення позову - арештом автомобіля.

Аналіз змісту статті 152 ЦПК України («Види забезпечення позову») та ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить, що арешт майна, яке знаходиться у відповідача або інших осіб, є самим жорстким видом забезпечення позову і може суттєво, без достатніх підстав завдати шкоди власнику, оскільки пов'язаний з позбавленням власника можливості використовувати автомобіль за його прямим призначенням, його вилученням і передачею на зберігання іншій особі.

Ураховуючи викладене апеляційний суд приходить до висновку про необхідність заміни арешту на менш жорсткіший вид забезпечення позову - заборону відчуження спірного майна.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги та представника відповідача ОСОБА_3 щодо недоведеності позовних вимог, щодо неправильно зазначеної позивачем норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, оскільки ці обставини є предметом вирішення справи по суті.

Доводи апелянта про недоведеність позовних вимог та про відсутність підстав застосування заходів забезпечення позову спростовуються матеріали справи і самим фактом звернення ОСОБА_3 з апеляційною скаргою на ухвалу, яка також опосередковано свідчить про наявність спору, про створення перешкод у виконанні зобов'язань за кредитним договором та договором застави, а відтак про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.2 ст.307, п.2 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року в частині визначення виду забезпечення позову змінити з арешту на заборону відчуження автомобіля VOLKSWAGEN TIGUAN (легковий універсал-В) з об'ємом двигуна 1 390 см , 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_6 (61168, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2).

В іншій частині ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно ст.324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

Н.М. Шаповал