Ухвала суду № 62562338, 02.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/1860/16-ц Головуючий у І інстанції Жарікова О. В.Провадження № 22-ц/780/5034/16 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 26 02.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

02 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого - Мережко М.В.,

Суддів - Журби С.О., Суханової Є.М.

Секретар - Воробей В.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства « Комерційний банк» «Надра Банк » Стрюкової І.О. на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства « Комерційний банк» « Надра Банк» до Фірми « Лідія» , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором..

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,-

В с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом .

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України ( справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства ) .

Позивачем подана апеляційна скарга на ухвалу суду, в якій він просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушенням судом норм процесуального права , та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що справа має розглядатися у цивільному судочинстві .

Відповідно до ч. 1 ст. 303, ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі суд першої інстанції виходив із того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до частини другої статті 3 цього Закону Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб'єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Разом з тим, відповідно до пунктів 2, 5 частини другої статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що уповноважена особа звернулася в інтересах банку до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителів. Ці правовідносини виникли на підставі цивільно-правової угоди й уповноважена особа Фонду виступає в указаному спорі від імені сторони такого правочину, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодився й касаційний суд, на зазначені положення закону уваги не звернув, та дійшов помилкового висновкупро те, що спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

( Правова позиція,висловлена Верховним Судом Українипри розгляді справи № 6-1521цс15)

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року, якою скасовано рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 березня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 19 травня 2015 року , зазначено ,що ухвалюючи рішення в частині позовних вимог про стягнення з фірми «Лідія» заборгованості , суди не врахували положень п.п. 1,3, ч.1 ст. 15 ЦПК України згідно з якими , суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів ,що виникають із цивільних , житлових, земельних, сімейних , трудових відносин , а також інших правовідносин, крім випадків , коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до ст. 16 ЦПК України не допускається об»єднання в одне провадження вимог , які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства , якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об»єднання в одне провадження вимог,що підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства , якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог , які належать до цивільної юрисдикції і відмовляю у відкритті провадження у справі щодо вимог ,розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства .

Вирішуючи позовні вимоги до фірми «Лідія» про стягнення заборгованості , суди зазначених вимог закону не врахували, вирішили спір , що виник між юридичними особами, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства , розглянули його разом із вимогами , які вирішуються в порядку цивільного судочинства. ( т.1 а.с. 198-200) .

Як видно із матеріалів справи , договори поруки ПАТ КБ « Надра Банк» укладав з кожним із поручителів окремо - ОСОБА_4, ОСОБА_3. , за умовами яких поручителі зобов»язувалися солідарно відповідати перед кредитором за належне виконання позичальником , взятих на себе зобов»язань,що випливають із кредитного договору від 14 липня 2008 року.

Відповідно до ч.4 ст. 338 ЦПК України висновки і мотиви , з яких скасовані рішення є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Суд першої інстанції не врахував висновки касаційного суду , які є обов»язковими для суду першої інстанції , і закрив провадження у справі як в частині , яка підлягає розгляду в порядку господарського судочинства , так і в порядку цивільного судочинства, тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині позову за позовом ПАТ КБ « Надра Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості і в цій частині питання слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, в іншій частині ухвала є законною і обгрунтованою.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Приватного акціонерного товариства « Комерційний банк» «Надра Банк » Стрюкової І.О. - задовольнити частково.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 липня 2016 року скасувати в частині закриття провадження справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Надра Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості і направити справу в цій частині для продовження розгляду справи до суду першої інстанції. Ухвалу в частині закриття провадження справи за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк « Надра Банк» до фірми « Лідія» про стягнення заборгованості залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді