Ухвала суду № 62562339, 08.11.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/1160/15-ц Головуючий у І інстанції Марущак Н. М.Провадження № 22-ц/780/5995/16 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 38 08.11.2016

УХВАЛА

Іменем України

08 листопада 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Сліпченка О.І., Гуля В.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_2, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору у справі за позовом ОСОБА_3 до Іванівської сільської ради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Величко О.М. про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, тлумачення заповіту та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про встановлення нікчемності заповіту,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Іванівської сільради, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Ставищенська районна державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Білоцерківського нотаріального округу Величко О.М. про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, тлумачення заповіту.

У серпні 2016 року ОСОБА_4звернулась із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про встановлення нікчемності заповіту.

У вересні 2016 року ОСОБА_2 подав позовну заяву про тлумачення заповіту як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, в порядку ст.34 ЦПК України.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року було відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_2

Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу мотивуючи тим, що суд при вирішенні питання порушив норми матеріального та процесуального права, оскільки не врахував, що він, як зацікавлена особа, яка стверджує про порушення охоронюваного законом інтересу, має право заявити в даній справі самостійні вимоги за основним позовом про тлумачення заповіту, а суд у разі встановлення відсутності порушення прав, має відмовити у задоволенні позову, а не у його прийнятті до розгляду. Тому просив скасувати ухвалу суду від 23.09.2016 року та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви ОСОБА_2, суд виходив з того, що останній не відноситься до кола спадкоємців, тому підстав вважати, що задоволення чи не задоволення його позову якимось чином впливає на його права немає.

Однак з такими висновками, колегія суддів не може погодитися.

Відповідно до ст. 26 ЦПК України особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи та їх представники.

Сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач, тобто особи, матеріально-правовий спір між якими є предметом вирішення в цивільному судочинстві (ст. 26 ЦПК України).

Суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену в суді справу, пред'явивши позов щодо предмета спору з метою захисту особистих суб'єктивних матеріальних прав чи охоронюваних законом інтересів, є третіми особами, які заявляють самостійні вимоги (ст. 34 ЦПК України).

Третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, які беруть участь у справі на стороні однієї із сторін з метою захисту своїх суб'єктивних прав та інтересів (ст. 35 ЦПК України).

ОСОБА_2, звертаючись з позовом у даній справі, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору зазначив, що він є особою, прав і обов'язків якого стосується спір сторін, тобто наявна його юридична заінтересованість у результатах вирішення справи судом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, передчасним висновок суду про те, що немає підстав вважати, що вирішення його позову якимось чином може вплинути на його права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів, вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції на новий розгляд про вирішення питання щодо прийняття позову ОСОБА_2, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Керуючись ст.ст. 312,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 23 вересня 2016 року скасувати та направити справу до того ж суду для вирішення питання про прийняття позову ОСОБА_2, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :