Ухвала суду № 62561217, 08.11.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року м. Київ К/800/40230/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Загороднього А.Ф.,

Кобилянського М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів,

встановила:

Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради (далі - Управління) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених коштів, а саме щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 04 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року у сумі 2563,60 грн.

Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року, провадження у справі закрито, у зв'язку з тим, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, Управління подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Управлінням за період з 04 листопада 2014 року по 31 січня 2015 року було безпідставно виплачено ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у сумі 2563,60 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій, закриваючи провадження у справі, виходили з того, що дана справа не підлягає судовому розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини другої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень; а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Пунктом 4 частини першої статті 17 КАС України обумовлено, що компетенція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 50 зазначеного Кодексу іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У зазначеній нормі процесуального права наведено вичерпний перелік випадків, за наявності яких фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами в адміністративному процесі за позовами суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 5 частини четвертої статті 50 КАС України передбачено, що в інших випадках, встановлених законом, фізичні чи юридичні особи можуть бути відповідачами у адміністративній справі за позовом суб'єктів владних повноважень.

Разом з цим позивач не вказав закон, у якому зазначено про можливість звернення суб'єкта владних повноважень з таким адміністративним позовом до фізичної особи, а перелічені у пунктах 1 - 4 цієї норми випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Відповідно до статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктами цивільних прав.

Отримавши щомісячну адресну допомогу як особа, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, ОСОБА_2 набув право власності на неї, та йому як власнику цих грошей належать права і обов'язки щодо володіння, користування та розпорядження ними.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття відповідачем права власності на виплачену Управлінням щомісячну адресну допомогу та стягнення з нього 2563,60 грн, як з недобросовісного набувача, то цей спір має приватно-правовий, а не публічний характер. А відтак, враховуючи положення частини 1 статті 17 КАС України, його вирішення не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 22 вересня 2015 року №21-2209а15, від 22 вересня 2015 року у справі №П/811/3781/14, від 21 червня 2016 року № 21-618а16 та від 13 вересня 2016 року № 21-1928а16.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради задоволенню не підлягає. Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2015 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради до ОСОБА_2 про стягнення надміру виплачених бюджетних коштів - без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Заїка М.М.

судді: Загородній А.Ф.

Кобилянський М.Г.