Ухвала суду № 62559877, 07.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"07" листопада 2016 р. Справа №910/24368/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Уповноваженої особи від засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем" ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року

у справі № 910/24368/14 (суддя Яковенко А.В.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем Київ"

про визнання недійсними договорів про передачу права власності на знак для товарів і послуг в межах справи № 910/24368/14

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Єдина Торгова

Система-Київ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі № 910/24368/14 відмовлено представнику Уповноваженої особи від засновників (власників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 у задоволенні заяви про залучення уповноваженої особи від засновників (власників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача по справі № 910/24368/14 за заявою про визнання недійсними договорів.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції, Уповноважена особа від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою № 04-022/08/16 від 22.08.2016 року, в якій просив суд скасувати повністю ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про залучення уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.206 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі № 910/24368/14 з доданими до неї документами повернуто скаржнику без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст. 97 ГПК України.

02.11.2016 року до Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга № 01-022/10/16 від 22.10.2016 року Уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2, в прохальній частині якої апелянт просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі № 910/24368/14 щодо призначення у справі судової експертизи та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу - ТОВ „Полірем Київ" у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи.

При цьому скаржник звернувся з клопотанням про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, яке мотивоване виправленням недоліків, які стали підставою для повернення первісно поданої апеляційної скарги.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Пантелієнка В.О.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2016 року господарським судом міста Києва у справі № 910/24368/14 винесено три ухвали.

Так, першою ухвалою від 15.08.2016 року відмовлено уповноваженій особі від засновників (власників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 у задоволенні заяви про залучення його у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача по справі № 910/24368/14 за заявою про визнання недійсними договорів.

Другою ухвалою - призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Третьою ухвалою - зупинено провадження у справі № 910/24368/14.

Первісно поданою апеляційною скаргою № 04-022/08/16 від 22.08.2016 року, яку було повернуто судом ухвалою від 10.10.2016 року, скаржник реалізував своє право на оскарження ухвали господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про залучення уповноваженої особи від засновників (власників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача по справі № 910/24368/14 за заявою про визнання недійсними договорів.

В той же час зі змісту повторно поданої апеляційної скарги вбачається, що скаржник наразі має намір оскаржити лише одну з таких трьох ухвал, а саме ухвалу від 15.08.2016 року про призначення судової економічної експертизи, та відповідно до прохальної частини поданої апеляційної скарги просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу - ТОВ „Полірем Київ" у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи.

Ретельно дослідивши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, а також врахувавши право учасника провадження у справі на вільний вибір процесуального документу, прийнятого у справі, для його подальшого оскарження, під час розгляду повторно поданої апеляційної скарги на предмет її прийняття чи повернення колегія суддів виходить з того, що даною апеляційною скаргою скаржник оскаржує ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року про призначення у справі судової економічної експертизи.

Розглянувши апеляційну скаргу Уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2, апеляційний суд дійшов висновку, що в її прийнятті має бути відмовлено з огляду на наступне.

Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

За приписами ст. 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України „Про судоустрій України", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ухвали господарського суду, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

В апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Пунктом 7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 „Про Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зазначено, що до числа оскаржуваних належать ухвали про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство та про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також ухвали, які стосуються процедури досудової санації, а саме про: повернення заяви про затвердження плану досудової санації; затвердження плану досудової санації; відмову в затвердженні плану досудової санації.

Крім того, відповідно до п.2.6. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 року № 04-5/1193 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час провадження у справі про банкрутство господарським судом виносяться не тільки ухвали, які спрямовані на забезпечення судового процесу (наприклад, про призначення судового засідання, відкладення розгляду справи, витребування необхідних документів від сторін та учасників провадження тощо), але й ухвали, які визначають майнові права та обов'язки сторін, інших учасників провадження у справі про банкрутство (ухвали про визнання чи відхилення кредиторських вимог, затвердження змін до плану санації, відмова у призначенні розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, відсторонення керівника тощо).

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року призначено у справі судову економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук України.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, апелянт просить скасувати її та прийняти нове рішення, яким відмовити відповідачу - ТОВ „Полірем Київ" у задоволенні клопотання про призначення у справі судової експертизи.

В силу статті 106 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалу про призначення у справі судової експертизи з ч. 1 ст. 106 ГПК України не включено до переліку ухвал місцевого господарського суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення місцевого господарського суду.

Крім того, пунктом 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду № 4 від 23.03.2012 року „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" роз'яснено, що ГПК не передбачено можливості оскарження ухвал про призначення судової експертизи. Водночас за приписами пункту 1 частини другої статті 79 названого Кодексу господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення судової експертизи, а згідно з частиною п'ятою цієї ж статті ухвалу про зупинення провадження може бути оскаржено. Отже, у вирішенні питань, пов'язаних з оскарженням відповідних ухвал, господарським судам необхідно враховувати таке. Якщо апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, така скарга з урахуванням вимог частини першої статті 106 та частини першої статті 111-13 ГПК не може бути розглянута господарським судом. У разі коли апеляційна чи касаційна скарга за своїм змістом стосується ухвали про зупинення провадження у справі, вона може бути розглянута господарським судом у загальному порядку виключно з точки зору наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для такого зупинення (згаданий пункт 1 частини другої статті 79 ГПК). Якщо ж в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження

Як встановлено судом, доводи скаржника, які викладені останнім в апеляційній скарзі, стосуються виключно підстав та необхідності призначення судом першої інстанції експертизи у даній справі, що відповідно до приписів чинного законодавства, не може бути предметом перегляду судом апеляційної інстанції. В той же час, ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням відповідної судової експертизи скаржником не оскаржується.

Згідно із ч. 2 ст. 106 ГПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

У п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо апеляційну скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд згідно з частиною другою статті 106 ГПК повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню. Якщо ж місцевий господарський суд помилково не повернув апеляційну скаргу та направив її до апеляційного господарського суду, то останній відмовляє в прийнятті такої скарги з посиланням на статтю 91 та частину другу статті 106 ГПК.

Враховуючи вищенаведені норми ГПК України та Закону про банкрутство, колегія суддів приходить до висновку, що скаржник фактично оскаржує ухвалу, яка оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, з огляду на що у прийнятті апеляційної скарги Уповноваженої особи від засновників (учасників) ТОВ „Полірем" ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року про призначення судової економічної експертизи необхідно відмовити.

Доводи скаржника щодо можливості оскарження ухвали суду про призначення судової експертизи у справі про банкрутство з посиланням на ст. 8 Закону про банкрутство, відповідно до якої в апеляційному порядку можуть бути оскаржені зокрема, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки суперечать загальним положенням ГПК України.

За таких обставин, керуючись статтями 86, 91 та 106 ГПК України та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Уповноваженої особи від засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю „Полірем" ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2016 року у справі № 910/24368/14 про призначення у справі судової економічної експертизи.

2. Матеріали справи № 910/24368/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко