Рішення № 6253239, 25.08.2009, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2009 р. Справа № 9/90

Господарський суд Івано-Франківської області у складі суду: судді Фанди Оксани Михайлівни при секретарі судового засідання Поліводі Сергію Володимировичу розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2

до відповідача 1: Берлогівської сільської ради, с. Берлоги, Рожнятівський район, Івано-Франківська область, 77630

до відповідача 2: Приватного підприємства "Алтом", вул. Приходька, 4/2, м. Рівне, 33000

про стягнення коштів в сумі 223 549, 92 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_4 - представник, (довіреність № 1603/01 від 23.06.2009 року)

Від відповідача1, 2 представники не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення з відповідачів Берлогівської сільської ради та Приватного підприємства "Алтом" 223 549, 92 грн., в тому числі 99 858 грн. - основної заборгованості; 11 133, 94 грн. - індексу інфляції, 1 698, 95 грн. - три відсотки річних; 103 353, 03 грн. - пені; 7 500 грн. - витрат на правову допомогу в солідарному порядку.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. В обгрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне. Відповідно до умов договору поставки № 1/30-10 від 30.10.08 року, укладеного між ПП ОСОБА_2 та ПП "Алтом", сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ПП ОСОБА_2 ( продавець) зобов"язується з 31.10.08 року по 05.11.08 року поставити і передати у власність ПП "Алтом" ( покупець) товар, а покупець зобов"язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору.

Представник позивача зазначив, що на виконання умов договору ПП ОСОБА_2 згідно видаткової накладної № 144/1 від 03.11.08 року поставлено товар на суму 99 858 грн., який ПП "Алтом" отримало в повному обсязі.

Даний товар використаний покупцем в процесі реалізації по договору підряду, укладеного між ним та Берлогівською сільською радою на виконання робіт по усуненню наслідків липневої повені, а саме з метою укріплення берегів річки Лімниця.

Із посиланням на ст. 553-559, 1050, 1054 ЦК України та умови договору представник позивача зазначив, що позивачем нараховано три відсотки річних за користування чужими коштами в сумі 1 698, 95 грн., інфляційні витрати від суми невиконаного основного зобов"язання в сумі 11 133, 94 грн., 103 353, 03 грн. - пені. Одночасно, позивач просить відшкодувати витрати на правову допомогу.

Відповідач 1 не скористалився своїм правом та представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судових засідань, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась судом обов"язковою. Письмових заперечень по суті спору відповідачем суду не подано.

Відповідач 2 ПП "Алтом" в судове засідання представника не направив, в суду відсутні відомості щодо причин неявки представника.

Суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.09 року, 28.07.09 року направлялись за адресою, вказаною у позовній заяві, а саме: вул. Приходька, 4/2, м. Рівне, 33000.

Однак, вищезазначені ухвали господарського суду Івано-Франківської області повернені на адресу суду з відміткою пошти про повернення листа у зв"язку із закінченням терміну зберігання.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 28.07.09 року судом зроблено запити до Державного реєстратора м. Рівне та Головного управління статистики в Івано-Франківській області, яких зобов"язано повідомити суд про юридичну адресу або її зміну ПП "Алтом".

Згідно витягу з ЄДРПОУ, наданого Головним управлінням статистики в Івано-Франківській області, адреса ПП "Алтом" - вул. Приходька, 4/2, м. Рівне, 33000.

Враховуючи викладене, ухвали господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.09 року, 28.07.09 року направлялись відповідачу за правильною адресою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частина 1 ст. 69 ГПК України встановлює, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань. В суду відсутні відомості щодо причин неявки представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справи розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до умов договору поставки № 1/30-10 від 30.10.08 року, укладеного між ПП ОСОБА_2 та ПП "Алтом", сторони взяли на себе наступні зобов"язання: ПП ОСОБА_2 ( продавець) зобов"язується з 31.10.08 року по 05.11.08 року поставити і передати у власність ПП "Алтом" ( покупець) товар, а покупець зобов"язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 6.1, 6.3 Договору загальна сума договору складає 99 858 грн. і є незмінною пртягом усього строку дії даного договору. Покупець зобов"язаний перерахувати кошти в сумі 99 858 грн. до 05.11.08 року.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору ПП ОСОБА_2 згідно видаткової накладної № 144/1 від 03.11.08 року, копія якої наявна в матеріалах справи, поставлено товар на суму 99 858 грн., який ПП "Алтом" отримало в повному обсязі. Суду не подано доказів сплати відповідачем суми боргу.

Отже, вимога позивача щодо стягнення основної суми заборгованості є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Ст. 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст. 231 Господарського Кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 9.3 Договору передбачено стягнення пені з покупця за порушення умов договору. Позивачем допущено арифметичну помилку щодо стягнення пені в сумі 103 353, 03 грн. - пені.

Відповідно до п. 6.3 Договору покупець зобов"язаний перерахувати кошти в сумі 99 8585 грн. до 05.11.08 року. Отже, останнім днем оплати є 05.11.08 року.

Отже, сума пені за прострочення платежу за період з 06.11.08 року по 06.05.09 року становить 11 874, 60 грн. і підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, нарахування позивачем 11 133, 94 грн. - індексу інфляції та 1 698, 95 грн. - три відсотки річних є правомірним та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7 500 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 10 листа Вищого господарського суду України від 14.12.07 року № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" нормами процесуального права передбачено відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені учасником судового процесу за отримання лише послуг адвокатів, а не інших представників такого учасника.

Позивачем подано суду угоду про надання послуг адвокатом від 17.02.09 року на суму 7500 грн., квитанцію про оплату, свідоцтво про право на занняття адвокатською діяльністю № 657. Отже, вимога про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7500 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення заборгованості на користь відповідачів в солідарному порядку, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Частина 1 ст. 543 ЦК України встановлює, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

В спірному випадку договір поставки № 1/30-10 від 30.10.08 року, укладений між ПП ОСОБА_2 та ПП "Алтом", тобто договірні зобов"язання виникли у сторін саме даного договору. Відповідач 1 Берлогівська сільська рада не є учасником ( стороною) договору, а тому не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання сторонами договору поставки своїх зобов"язань.

Укладеним договором поставки № 1/30-10 від 30.10.08 року не передбачено право вимоги виконання зобов"язання солідарними боржниками.

Посилання позивача на укладений між Берлогівською сільською радою та ПП "Алтом" договір підряду є необгрунтоаваним, оскільки в спірному випадку зобов"язальні відносини виникли між радою та підприємством..

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позивачем не доведено суду порушення його цивільного права та інтересу відповідачем 1 Берлогівською сільською радою. За наведеного вимога позивача щодо стягнення в солідарному порядку заборгованості з Берлогівської сільської ради є необгрунтованою. В цій частині позову слід відмовити. Позов підлягає задоволенню за рахунок відповідача 2 ПП "Алтом".

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 202, 509, 525, 526, 527, 526, 541, 543, 549, 551, 610-612, 625, 629 ЦК України , ст. 193, 231, 232 ГК України, Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. 44, 49, 69, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з відповідача 2 Приватного підприємства "Алтом", вул. Приходька, 4, кв. 2, м. Рівне, 33002 ( код ЄДРПОУ 34781279; р/р 2600601530360 АКБ "Правекс-банк", м. Київ, МФО 321983, св. 100007829) на користь позивача Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2 ( р/р НОМЕР_2; МФО 336462; ІФ ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", ІПН НОМЕР_1; Св. НОМЕР_3): 99 858 грн. - основної заборгованості; 11 874, 60 грн. - пені; 11 133, 94 грн. - індексу інфляції; 1 698, 95 грн. - три відсотки річних; 7500 грн. - витрат на правову допомогу; 1320, 73 грн. - витрат по сплаті державного мита; 184, 63 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову слід відмовити.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

рішення виготовлено ті підписано 01.09.09 року

Виготовлено в АС "Діловодство суду" Олейняш Е.М.