Постанова № 6250728, 06.08.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2009 р. № 10/259 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого Дерепи В.І. (доповідача),

суддів :Подоляк О.А.,

Самусенко С.С.,

за участю повноважних представників

позивача -

відповідача - Боровця В.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання та касаційне подання прокуратури Львівської області

на ухвалувід 15 грудня 2008 року господарського суду Львівської області

та постанову від 12 травня 2009 року Львівського апеляційного господарського суду за позовомВідкритого акціонерного товариства "ЕКТІавтопром"

до

треті особиДержавного Львівського дослідно-експериментального заводу технологічного обладнання

без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ВАТ "Львівобленерго", ОСОБА_1

проусунення перешкод в користуванні трансформаторною підстацією ТП-728 та стягнення збитків у сумі 99413,86 грн. ВСТАНОВИВ: У грудні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до відповідача про усунення перешкод в користуванні трансформаторною підстанцією ТП-728 та відшкодування збитків. 04.12.2008 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про забезпечення позову та просив заборонити Державному Львівському дослідно-експериментальному заводу технологічного обладнання вчиняти будь-які дії, у будь-якій формі та будь-який спосіб, що перешкоджають або можуть перешкоджати ВАТ "ЕКТІавтопром" у володінні, користування та розпорядженні трансформаторною підстанцією ТП-728, яка знаходиться на першому поверсі головного виробничого лабораторного корпусу ВАТ "ЕКТІавтопром" (літ. Б-4) в приміщеннях № 21, 22, 23, 34 за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити ДЛ ДЕЗТО споживати електроенергію без укладення договору з енергопостачальником ВАТ "Львівобленерго" на споживання електричної енергії.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 15 грудня 2008 року вказана заява задоволена та постановлено заборонити Державному підприємству "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" (79035, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 00231320) вчиняти будь-які дії, у будь-якій формі та у будь-який спосіб, що перешкоджають або можуть перешкоджати Відкритому акціонерному товариству "Експериментально-конструкторський технологічний інститут захисних покрить" у володінні, користуванні та розпорядженні трансформаторною підстанцією ТП-728, яка знаходиться на першому поверсі головного виробничого лабораторного корпусу ВАТ "ЕКТІавтопром" (літ Б-4) в приміщеннях № 21, 22, 23, 24 за адресою: АДРЕСА_1.

Заборонити Державному підприємству "Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання" (79035, м.Львів, вул.Зелена, код ЄДРПОУ 00231320) споживати електричну енергію у відсутність договору про постачання йому електричної енергії.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12травня 2009 року ухвала місцевого господарського суду залишена без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить вказані судові рішення скасувати, як прийняті з порушення норм процесуального права.

Заступник прокурора Львівської області також звернувся до ВГСУ з касаційним поданням на вказані судові рішення попередніх інстанцій вважаючи їх незаконними і необгрунтованими.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третіх осіб до суду не надходили.

Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм процесуального права суд вважає, що касаційна скарга та касаційне подання підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту статті 66 названого Кодексу випливає, що заходи до забезпечення позову мають бути розмірними із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обгрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до зазначених вимог закону Верховний Суд України в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз?яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з?ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарський діяльності юридичної особи, яка здійснює таку діяльність.

Задовольнивши заяву позивача та заборонивши відповідачу перешкоджати господарський діяльності позивача на об?ектах нерухомого майна, в тому числі споживати електричну енергію, господарський суд, з яким погодилась апеляційна інстанція, наведених вимог закону та роз?яснень Пленуму Верховного Суду України не врахував та забезпечив позов у спосіб, що фактично є вирішенням заявлених позовних вимог до прийняття судом рішення у справі та перешкоджає господарській діяльності відповідача, що визнати законним і обгрунтованим не можна.

Окрім того, відповідно до роз?яснень президії Вищого господарського суду України від 23.08.94 № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів забезпечення позову", приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визнати, які саме дії заборонено вчиняти.

Ухвала місцевого господарського суду, за своїм змістом, цим вимогам не відповідає, оскільки в ній конкретно не визначено які дії, в якій формі та у який спосіб відповідачеві заборонено вчиняти.

За вказаних обставин, ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції, як прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції для розгляду справи по суті спору.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Львівської області від 15 грудня 2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12 травня 2009 року скасувати, задовольнивши касаційне подання і касаційну скаргу.

Справу повернути господарському суду Львівської області для розгляду по суті спору.

Головуючий Дерепа В.І.

Судді: Подоляк О.А.

Самусенко С.С.