Ухвала суду № 62477406, 04.11.2016, Миронівський районний суд Київської області

04.11.2016 Єдиний унікальний № 371/1212/16-ц

Провадження 2-з/371/12/16

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

4 листопада 2016 року суддя Миронівського районного суду Київської області Гаврищук А.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 у жовтні 2016 року звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

4 листопада 2016 року позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт усе на майно відповідача.

Того ж дня, 4 листопада 2016 року, відповідно до здійсненого автоматичного розподілу справ заяву було передано для розгляду судді Гаврищуку А.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь в справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до роз'ясненьПостанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій заяві жодним чином не обґрунтовано, чому невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову, завяник не довів, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У поданій до суду заяві заявник не обґрунтував необхідність забезпечення позову, не вказав, на яке конкретно майно просить накласти арешт, зокрема це стосується автомобіля ОСОБА_3, який за твердженнями заявника належить ОСОБА_2, не вказав, де знаходиться дане рухоме чи нерухоме майно.

Відсутність зазначених вище відомостей у заяві ОСОБА_1, а також конкретизованих вимог щодо виду забезпечення позову, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.151-153,209 ЦПК України,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду у разі її подання.

Суддя: підпис ОСОБА_4

Згідно з оригіналом

Суддя: А.В. Гаврищук