Рішення № 62473523, 31.10.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 130/1170/16-ц Провадження № 22-ц/772/3009/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27 Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої: Марчук B.C.

Суддів: Жданкіна В.В., Якименко М.М.

при секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2016 року, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року ПАТ «Акціонерний Банк «Експрес Банк» звернулось у Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області з даним позовом. Вимоги мотивовані тим, що 11.09.2013 року між позивачем ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк" та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір №158519/363/к5, за умовами якого остання отримала споживчий кредит в сумі 14000 грн., строком на 24 місяці з 11.09.2013 року по 11.09.2015 року зі сплатою за користування кредитом 23% річних.

Посилаючись на те, що відповідачем в порушення умов договору не виконуються особисті зобовязання щодо здійснення фіксованих платежів, просив стягнути на користь позивача ПАТ "Акціонерний банк "Експрес-банк" з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в розмірі 22851,35 грн., що складається із суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 9844,67 грн., суми прострочених відсотків по кредиту в розмірі 1868,50 грн., суми простроченої комісії по кредиту в розмірі 420,00 грн., суми пені за несвоєчасне повернення кредиту 4722,70 грн., суми пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 265,97 грн., суми пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 129,78 грн., суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400,00 грн. та заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції в сумі 4199,73 грн., а також судовий збір в сумі 1378 грн.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2016 року позов задоволено. Вирішено: стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Експрес-Банк" заборгованість за кредитним договором №158519/363/к5 від 11.09.2013 року станом на 19.05.2016 року у виді суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 9844 гривні 67 копійок, суми прострочених відсотків по кредиту в розмірі 1868 гривень 50 копійок, суми простроченої комісії по кредиту в розмірі 420 гривень, суми пені за несвоєчасне повернення кредиту 4722 гривні 70 копійок, суми пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 265 гривень 97 копійок, суми пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 129 гривень 78 копійок, суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400 гривень та заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції в сумі 4199 гривень 73 копійки, а усього боргу на загальну суму 22851 (двадцять дві тисячі вісімсот пятдесят одну) гривню 35 копійок, а також 1378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Дане рішення суду ОСОБА_2 оскаржила в апеляційному порядку, як незаконне та необґрунтоване, оскільки судом не враховані норми Закону України «Про захист прав споживача» в частині несправедливих умов; майновий стан відповідача; застосована подвійна відповідальність у вигляді штрафу та наявна недостатність доказів у справі. Просить скасувати рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2016 року та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити частково у розмірі 6820,80 грн.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні оскаржуваного рішення суду, вказані правові вимоги не були дотримані в повному обсязі.

Так, в ході розгляду справи встановлено, що ПАТ "АБ "Експрес-Банк" та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №158519/363/к5 від 11.09.2013 року, відповідно до копії останнього на а/с4-5. Згідно розділів 1,2 Договору, відповідачці було надано кредит на споживчі цілі в сумі 14000 грн. шляхом відкриття рахунку №22034015851905.0 та перерахування кредиту на відкритий у кредитодавця поточний (картковий) рахунок позичальника №26208880110120.0 строком на 24 місяці з 11.09.2013 року по 11.09.2015 року із сплатою 23% річних.

Відповідно до п.1.6. зазначеного Договору, за надання кредитодавцем позичальнику супутніх послуг, які пов'язані з отриманням та обслуговуванням кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю плату згідно тарифів, зазначених в Додатку №1 (а/с6), що є невідємною частиною договору. Це зокрема, комісія за надання кредиту в розмірі 1050 грн. та комісія за зарахування кредитних коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника в розмірі 64,75 грн., що є одноразовими виплатами.

Відповідно до п.1.7. Договору, позичальник сплачує кредитодавцю щомісячну комісію за послуги з супроводження кредиту за цим договором в розмірі 0,5% від суми кредиту.

Згідно п.3.1. кредитного Договору, забезпеченням виконання зобовязань позичальника за договором, є неустойка, а також інші види забезпечення виконання зобовязань згідно із правочинами, які можуть бути укладені з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за договором, незалежно від того, зазначені вони в договорі чи ні.

Відповідно до п.4.3 Договору, проценти за користування простроченою сумою нараховуються на прострочену суму кредиту за фактичну кількість днів користування і, включаючи день виникнення простроченої заборгованості та не включаючи день такої заборгованості за ставкою, яка визначається як сума ставки, визначеної в п.1.4.Договору тобто, 23 % річних та 5 % річних.

Згідно п.6.1. кредитного Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, він відшкодовує кредитодавцю завдані цим збитки в повному обсязі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені договором.

Відповідно до п.6.2. та п.6.3 Договору, за прострочення позичальникомвизначеного договором строку (терміну) сплати процентів за користування кредитом в розмірі, визначеному Договором, та за прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) сплати нарахованої комісії в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого невиконанням зобовязання за кожен день прострочення.

Згідно до вимог п.6.4 кредитного договору за прострочення позичальником визначеного договором строку (терміну) повернення кредиту (в т.ч. строку (терміну), дострокового повернення кредиту, визначеного кредитодавцем) в розмірі, визначеному договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми, від суми простроченого невиконанням зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.6.5. вказаного Договору, за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої умови договору, зазначеної у п.п.5.2.3., 5.2.4. Договору, позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту за кожен випадок такого невиконання або неналежного виконання.

З представленого позивачем розрахунку вбачається, що відповідачем ОСОБА_2, в порушення особистих зобовязань не у повній мірі здійснювались платежі за кредитним договором №158519/363/к5 від 11.09.2013 року стосовно щомісячної сплати обовязкових платежів, у тому числі, визначених у Додатку №1, який є невідємною частиною останнього, оскільки за нею станом на 19.05.2016 року рахується заборгованість на загальну суму 22851,35 грн., яка складається з суми простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 9844,67 грн., суми прострочених відсотків по кредиту в розмірі 1868,50 грн., суми простроченої комісії по кредиту в розмірі 420,00 грн., суми пені за несвоєчасне повернення кредиту 4722,70 грн., суми пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 265,97 грн., суми пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 129,78 грн., суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400,00 грн. та заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції в сумі 4199,73 грн. (а/с7-12)

Згідно копії письмового повідомлення позивача від 16.02.2015 року №169 (а/с15), яке було вручено рекомендованим листом особисто відповідачу за даними зворотного поштового повідомлення від 17.02.2016 року, ОСОБА_2 було предявлено вимогу про дострокове погашення в порядку п.2.5. у строк до 26 лютого 2015 року простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими процентами в сумі 7524,95 грн. за договором кредиту №158519/363/к5 від 11.09.2013 року, через порушення строків щомісячного повернення кредиту. А невиконання даної вимоги, що вбачається з розрахунку більшої суми заборгованості станом на 17.02.2016 року, становить застережені п.п.5.2.3. кредитної угоди підстави дострокового повернення кредиту з нарахованими процентами за період фактичного користування ним та інших платежів згідно умов договору.

За вказаних обставин, суд керувався нормами параграфа 1 та 2 глави 71 ЦК України, які регулюють кредитні правовідносини, а також нормами глави 51 ЦК України, щодо правових наслідків порушення зобов`язання та відповідальності за порушення зобов`язання, і що є правильним і задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400,00 грн., з огляду на наступне.

Дійсно, сторони дійшли згоди у п.6.1. кредитного Договору, що у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором, він відшкодовує кредитодавцю завдані цим збитки в повному обсязі понад неустойку (штраф, пеню), які передбачені договором. А відповідно до п.6.5. вказаного Договору, за невиконання або неналежне виконання позичальником будь-якої умови договору, зазначеної у п.п.5.2.3., 5.2.4. Договору, позичальник сплачує позикодавцю штраф у розмірі 10% від суми отриманого кредиту за кожен випадок такого невиконання або неналежного виконання.

Проте, відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання( ч.2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання ( ч.3 ст. 549 ЦК України).

За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення.

Про це говориться і у правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року, яка обов`язкова до застосування, в силу ст. 360-7 ЦПК України.

Отже, оскільки стягується пеня за несвоєчасне повернення кредиту, за несвоєчасне повернення відсотків та за несвоєчасне повернення комісії, то штраф за неналежне виконання умов договору, а отже, за ці самі порушення, не може бути застосований. Тому, в цій частині апеляційна скарга підлягає до задоволення, а рішення суду до зміни, яка полягає в тому, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400,00 грн. слід відмовити.

В решті рішення необхідно залишити без змін, оскільки відповідачка не зверталася до суду з вимогами про визнання незаконними тих чи інших умов кредитного договору з підстав їх невідповідності Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо тверджень апелянта про неповне з`ясування обставин справи при ухваленні рішення суду, яке полягає в тому, що суд стягнув пеню без врахування майнового стану відповідачки та співмірності заборгованості та пені, то вони безпідставні та не відповідають діючому законодавству, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як видно з оскаржуваного рішення, збитки складають суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 9844,67 грн., суму прострочених відсотків по кредиту в розмірі 1868,50 грн. та суму простроченої комісії по кредиту в розмірі 420,00 грн., що в загальному становить 12133,17 грн. Пеня ж складає 5118,45 грн., а саме: сума пені за несвоєчасне повернення кредиту 4722,70 грн., сума пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 265,97 грн. та сума пені за несвоєчасне повернення комісії в розмірі 129,78 грн., що не перевищує розміру збитків.

Відсутні і будь-які інші підстави, оскільки відповідачка під час розгляду справи в суді першої інстанції про них не вказувала, лише своєю заявою на а/с 27 частково визнавала позовні вимоги в розмірі 6820 грн.

Отже, в решті рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому має залишитися без змін.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19.07.2016 року змінити, відмовивши у задоволенні вимоги про стягнення суми штрафу за неналежне виконання умов договору в сумі 10% від суми отриманого кредиту згідно умов п.6.5 кредитного договору в розмірі 1400,00 грн. В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

суддя: В.С. Марчук