Рішення № 62460392, 31.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2016Справа №910/13960/16

За позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна"

до Приватного підприємства "Омега Фуд"

про виплату компенсації за порушення авторських прав

Суддя Гумега О.В.

Представники:

від позивача: Ластовін О.С. за довіреністю б/н від 30.12.2015

Швачка Д.О. за довіреністю б/н від 20.10.2016

від відповідача: Станкевич О.М. за довіреністю № 06/16 від 30.09.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Омега Фуд" (відповідач) про виплату компенсації за порушення авторських прав у розмірі 14500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2016 порушено провадження у справі № 910/13960/16 та призначено розгляд справи на 19.09.2016 об 11:10 год.

16.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.

В судове засідання, призначене на 19.09.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 19.09.2016 не з'явився, але повідомив суд про причини неявки, подавши 16.09.2016 через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.

В судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, судом розглянуте та задоволене клопотання відповідача, подане 16.09.2016 через відділ діловодства суду, про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2016 подав клопотання про продовження строку вирішення спору. Клопотання судом задоволене, залучене до матеріалів справи та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання позивача про продовження строку вирішення спору, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 03.10.2016 о 14:00 год.

23.09.2016 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю з огляду на те, що відповідач не порушував майнових авторських прав позивача, а ті фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач вважає недоведеними. Зокрема, на думку відповідача, з наданого позивачем відеозапису не видно джерела звучання музичного твору у приміщенні закладу "Фрау Роза", а тому не можливо дійти висновку про використання відповідачем спірного музичного твору саме в приміщенні ресторану "Фрау Роза", розташованому у м. Києві по вул. Урицького 1а, де здійснює свою господарську діяльність відповідач.

В судове засідання, призначене на 03.10.2016, представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.10.2016 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 03.10.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 03.10.2016, здійснювалося дослідження доказів, а саме диску з фіксацією використання відповідачем спірного музичного твору.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 03.10.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2016 відкладено розгляд справи на 12.10.2016 о 10:00 год.

10.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо належності і допустимості доказів, які подавалися позивачем (копій Акту фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань № 20/09/14 від 12.09.2014, фіскального чеку від 12.09.2014, диску з фіксацією 12.09.2014).

10.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення щодо фіксації.

В судове засідання, призначене на 12.10.2016, представники позивача та відповідача з'явились.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2016 надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням пояснень, поданих 10.10.2016 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2016 надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, поданих 23.09.2016 через відділ діловодства суду.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 12.10.2016.

В судовому засіданні 12.10.2016 суд оголосив перерву до 24.10.2016 о 14:50 год.

13.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що за допомогою відеозапису на диску можна пересвідчитись у наявності джерела звучання (колонка) в приміщенні. Позивач також звернув увагу суду на те, що відповідач не заперечував з приводу наявності в його приміщенні колонок, а також щодо відсутності у нього договору на використання спірного музичного твору.

20.10.2016 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення, які аналогічні за змістом додатковим поясненням, поданим 13.10.2016 через відділ діловодства суду.

В судове засідання, призначене на 24.10.2016, представники позивача та відповідача з'явились.

Представники позивача в судовому засіданні 24.10.2016 надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали з урахуванням пояснень, поданих 10.10.2016 через відділ діловодства суду, додаткових пояснень, поданих 13.10.2016 та 20.10.2016 через відділ діловодства суду.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.10.2016 надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву, поданих 23.09.2016 через відділ діловодства суду.

В судовому засіданні 24.10.2016 здійснювалося дослідження доказів, а саме дисків з фіксацією використання відповідачем спірного музичного твору.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 24.10.2016.

В судовому засіданні 24.10.2016 суд оголосив перерву до 31.10.2016 о 09:50 год.

28.10.2016 через відділ діловодства суду представник позивача подав додаткове пояснення, зокрема, щодо значимості фіскального чеку як доказу та щодо наявності/відсутності на відеозйомці співробітника відповідача.

В судове засідання, призначене на 31.10.2016, представники позивача та відповідача з'явились.

Представники позивача в судовому засіданні 31.10.2016 надали усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримали повністю з урахуванням всіх поданих через відділ діловодства суду пояснень та додаткових пояснень.

Представник відповідача в судовому засіданні 31.10.2016 надав усні заперечення проти заявлених позовних вимог.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 31.10.2016 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

в с т а н о в и в :

Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - Організація) звернулась до Господарського суду міста Києва на захист прав позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Омега Фуд" про виплату компенсації за порушення авторських прав у розмірі 14500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1).

Відповідно до поданої позовної заяви факт використання відповідачем об'єкту авторського права (музичного твору) "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1) у приміщенні ресторану "Фрау Роза", розташованому за адресою: м. Київ, вулиця Урицького, 1-А, в якому здійснює господарську діяльністю Приватне підприємство "Омега Фуд", підтверджується наступними доказами: Актом фіксації фактів прямого чи опосередкованого комерційного використання музичних творів, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм, їх примірників та зафіксованих у них виконань № 12/09/14 від 12.09.2014 (далі - Акт фіксації від 12.09.2014), складеним уповноваженим представником Організації, відеозаписом (фіксацією використаного музичного твору за допомогою технічних засобів у відповідну дату) та фіскальним чеком від 12.09.2014.

У позовній заяві вказується, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося способом публічного виконання без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Водночас, майнові авторські права на використання вказаного музичного твору належать позивачу, що підтверджується Ліцензійним договором №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладеним між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел" та Додатками № 1, № 1/2 до нього, Декларацією музичних творів № 1.

Також у позовній заяві зазначені докази на підтвердження наявності у Організації повноважень здійснювати колективне управління майновими правами суб'єкта авторського права - позивача, зокрема, щодо музичного твору"ІНФОРМАЦІЯ_1", а саме: свідоцтво про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011; статут Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"; Договір №АВ-24012014/01 від 24.01.2014 про управління майновими авторськими правами, укладений між Організацією та позивачем, Декларацію Музичних творів № 1.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Статтею 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до статті 440 ЦК України та частини третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Частиною другою статті 32 Закону встановлено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

У пункті 29 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" зазначено, що з огляду на приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об'єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 15 Закону майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" (далі - Постанова № 5) зазначено, що відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з підпунктом "г" частини першої статті 49 Закону організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У пункті 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності" наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 42, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України "Про авторське право і суміжні права" - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Судом встановлено, що Приватна організація "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011 (а.с. 28 т. 1).

24.01.2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - видавник, позивач) укладено Договір №АВ-24012014/01 про управління майновими авторськими правами (далі - Договір №АВ-24012014/01) (а.с. 46-55 т. 1), за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору (п. 2.1 Договору №АВ-24012014/01);.

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання, з метою захисту прав видавника та реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами, має право: пред'являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації; вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника (п. 9.2 Договору №АВ-24012014/01);

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє безстроково (п. 12.1 Договору №АВ-24012014/01).

Відповідно до змісту Декларації музичних творів № 1 до Договору №АВ-24012014/01 (а.с. 58-71 т. 1), видавник - Товариство з обмеженою вівдповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" передав в управління Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами", музичні твори, зокрема, твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автор - ОСОБА_2, ОСОБА_3, частка правовласника щодо публічного виконання - 50%) (п. 50 вказаної Декларації).

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" отримало майнові права на зазначений твір від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппелл" на підставі Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014 (далі - Ліцензійний договір №ВЧ-01112014/02-д). Наведене зазначено на стор. 1 вказаної Декларації музичних творів № 1 (а.с. 58 т. 1).

За умовами вказаного Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д (а.с. 72-78 т. 1):

- ТОВ "Ворнер/Чаппелл" (далі - видавник) надає ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - субвидавник) право на використання протягом строку (як він визначений у п. 11) на території (Україна) способами, вказаними в договорі, всіх творів, що входять до каталогу видавника, за виключенням Продакшн Музики (п. 2.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- субвидавник має право використовувати твори протягом строку на території на умовах виключної ліцензії (п. 2.3 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- у випадку, коли субвидавнику стане відомо про будь-який випадок неавторизованого або такого, що порушує права використання тих чи інших творів, субвидавник (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") зобов'язаний невідкладно повідомити про це видавника (ТОВ "Ворнер/Чаппелл"), а видавник вправі самостійно визначити, чи використовувати засоби судового захисту та якщо використовувати, то які (п. 8.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- субвидавник вправі в досудовому порядку забезпечити дотримання і захищати всі права на твори на території або від свого імені та (або) від імені видавника без отримання попереднього погодження видавника, субвидавник (ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") не вправі ініціюювати від свого імені та (або) від імені видавника (ТОВ "Ворнер/Чаппелл") судові процеси відносно будь-яких творів без отримання попереднього письмового погодження видавника (п. 8.2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- строк договору починає обчислюватись з моменту його підписання та з урахуванням положень пункту 11.2, спливає 31 грудня 2014 року. При цьому сторони окремо обумовили, що договір в частині надання прав субвидавнику розповсюджується на період, попередній даті укладення договору, а саме - з 01 січня 2014 року. Сторони окремо обумовили, що видавник надає субвидавнику право вимагати та отримувати від третіх осіб будь-які види винагороди та компенсацій за використання творів, не зібраних на момент укладення договору іншими субвидавниками видавника або правовласниками творів (п. 11.1 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д);

- строк договору може автоматично продовжуватись на наступний період в 1 (один) рік, якщо та до тих пір поки не буде розірваний будь-якою зі сторін шляхом направлення письмового повідомлення іншій стороні не менш ніж за 30 (тридцять) календарних днів. При умові отримання такого повідомлення про розірвання даний договір припиняється, починаючи з 30 червня або з 31 грудня, в залежності від того, яка дата слідує після спливу 30 (тридцяти) календарних днів (п. 11.2 Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д).

З Додатку № 1 до Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д ("Роздруківка з каталогу музичних творів") (а.с.79-81 т. 1) вбачається, що ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" підтвердили станом на 01.11.2014 згідно Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д надання прав по відношенню до наведеного в цьому додатку переліку музичних творів, серед яких: музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автор - ОСОБА_2, ОСОБА_3, частка правовласника (публічне виконання) - 50%) (п. 50 вказаного Додатку № 1).

Відповідно до Додатку № 1/2 до Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д (а.с. 82-84 т. 1) вбачається, що ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" проінформувало ТОВ "Ворнер/Чаппелл" про використання на території України без відповідного дозволу музичних творів згідно переліку, серед яких музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1, автор - ОСОБА_2, ОСОБА_3, частка правовласника (публічне виконання) - 50%) (п. (п. 50 вказаного Додатку № 1/2).

Крім того, вказаними Додатками № 1, № 1/2 до Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", останнє зазначене товариство наділено правом звернення до суду відповідно до діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права.

Згідно вказаних Додатків № 1, № 1/2 ТОВ "Ворнер/Чаппелл" також погодилося з правом ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" доручати судове представництво ПО "ОКУАСП" (код 37396151) на основі договору про управління майновими авторськими правами. В тому числі і у відношенні тих музичних творів, порушення у відношенні яких були встановлені до 01.11.2014. Водночас, в останньому реченні останнього абзацу на сторінках 10 Додатків № 1, № 1/2 зазначено, що у такому випаду позивачем, в інтересах якого буде звертатись ПО "ОКУАСП" буде виступати ТОВ "Ворнер/Чаппелл" (а.с. 81, 84 т. 1).

Отже, за змістом Додатків № 1, № 1/2 до Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д слідує, що у відношенні музичних творів, порушення щодо яких були встановлені до 01.11.2014, позивачем, в інтересах якого буде звертатись ПО "ОКУАСП" буде виступати ТОВ "Ворнер/Чаппелл".

Судом враховано, що відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним; зазначені договори є чинними і недійсними у встановленому законом порядку не визнавалися.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що на підставі Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д та Додатків № 1, № 1/2 до нього ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" набув майнові права, зокрема, на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", а Організація на підставі Договору №АВ-24012014/01 та Декларації музичних творів № 1 набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами суб'єкта авторського права - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", зокрема, щодо музичного твору"ІНФОРМАЦІЯ_1".

В той же час, по матеріалам справи судом встановлено, що використання відповідачем об'єкту авторського права - музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1) у приміщенні ресторану "Фрау Роза", розташованому за адресою: м. Київ, вулиця Урицького, 1-А, фактично відбулось 12.09.2014, що підтверджується Актом фіксації від 12.09.2014 (а.с. 86,87 т. 1), відеозаписом (фіксацією використаного музичного твору за допомогою технічних засобів у відповідну дату) (а.с. 89а, 127 т. 1) та фіскальним чеком від 12.09.2014 (а.с. 88 т. 1).

Отже, з урахуванням змісту Додатків № 1, № 1/2 до Ліцензійного договору №ВЧ-01112014/02-д, які підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками ТОВ "Ворнер/Чаппелл" та ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", у спірному випадку (порушення у відношенні спірного музичного твору відбулось до 01.11.2014, а саме 12.09.2014), позивачем, в інтересах якого Організація мала право звернутись з відповідним позовом до суду повинно бути ТОВ "Ворнер/Чаппелл". Натомість фактично Організація звернулась з даним позовом до суду в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна", визначивши саме вказане товариство позивачем у справі.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про те, що Організацією належними та допустимими доказами не доведено її право на звернення до господарського суду на захист прав на спірний музичний твір, порушення яких відбулося 12.09.2014, з позовом саме в інтересах визначеного Організацією позивача - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна".

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на поточний рахунок Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" компенсації за незаконне використання твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1) належить відмовити повністю.

При цьому всі інші доводи та заперечення сторін та надані на їх підтвердження докази судом не приймаються на підставі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не мають значення для даної справи з огляду на те, що Організація не вірно визначила позивача - суб'єкта авторського права, на захист інтересів якого вона звернулась з даним позовом до суду у зв'язку з порушенням відповідачем майнових авторських прав на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавець - ОСОБА_1).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2016

Суддя Гумега О.В.