Рішення № 62454286, 01.11.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.16р. Справа № 904/8537/16

За позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Кароліна", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС", м.Дніпро

про стягнення 28 256,50грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 30.06.2015р.

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Кароліна" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" про стягнення 34 757,95 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 7 642,67 грн. - пеня, 1 249,27 грн. - 3% річних, 10 875,00 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги № ФП-12/11 від 12.11.2013р., в частині повернення наданих грошових коштів.

Ухвалою суду від 28.09.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.2016р.

Ухвалою суду від 17.10.2016р. розгляд справи відкладено на 31.10.2016 р.

31.10.2016р. позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 28 256,50 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 772,60 грн. - пеня, 1 338,90 грн. - 3% річних, 11 145,00 грн. - інфляційні втрати.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог (ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

У судове засідання з'явився представник позивача.

У судове засідання представник відповідача не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло. Згідно реєстру відправника Господарського суду Дніпропетровської області № 153 від 19.10.2016р. на відправку рекомендованої пошти з повідомленням по Дніпру, поштовому відправленню (ухвали суду від 17.10.2016р.) на адресу відповідача, присвоєно 13-символьний цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) 4930004164875. Згідно результату пошуку за штрихкодовим ідентифікатором 4930004164875 на WEB сторінці Укрпошти (http://ukrposhta.ua/ua/vidslidkuvati-forma-poshuku), вбачається, що відправлення вручене за довіреністю 01.11.2016р. обєктом поштового звязку ДКД ДНІПРО з індексом 49501.

Відповідач в судове засідання жодного разу не зявився, відзиву на позов до суду не надав, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Відзиву на позов до суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2013р. між Приватним підприємством "Науково-виробнича фірма "Кароліна" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (отримувач) було укладено договір про надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги № ФП-12/11 (далі - договір).

У відповідності з умовами цього договору кредитор надає отримувачу зворотну безпроцентну фінансову допомогу (надалі - фінансова допомога) (п. 1.1. договору).

Кредитор надає отримувачу фінансову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. (п. 3.1. договору).

Кредитор за цим договором не отримує за надання отримувачу допомоги жодної компенсації (у матеріальному чи нематеріальному вигляді), винагороди та/або заохочення (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кредитор зобов'язаний:

Надати отримувачу фінансову допомогу на умовах, встановлених у договорі (п. 2.1.1. договору).

Отримати фінансову допомогу у отримувача після закінчення строку, встановленого у договорі (п. 2.1.2. договору).

Згідно з п. 2.2. договору отримувач зобов'язаний:

Отримати у кредитора фінансову допомогу на умовах, встановлених у договорі (п. 2.2.1. договору).

Повернути кредитору фінансову допомогу у строки, встановлені у даному договорі (п. 2.2.2. договору).

Кредитор зобов'язується надати отримувачу фінансову допомогу у розмірі, передбаченому у п. 3.1. договору, шляхом безготівкового переказу зазначеної суми грошових коштів на поточний рахунок отримувача протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати підписання договору (п. 4.1. договору).

Датою надання безпроцентної фінансової допомоги є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок отримувача (п. 4.2. договору).

Кредитор надає отримувачу фінансову допомогу на строк до 25 грудня 2013 року (п. 4.3. договору).

Отримувач зобов'язується повернути кредитору фінансову допомогу не пізніше спливу зазначеного строку шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок кредитора грошових коштів у розмірі фінансової допомоги, що належить до повернення (п. 4.4. договору).

Датою повернення фінансової допомоги є дата зарахування останньої частини грошових коштів на поточний рахунок кредитора (п. 4.8. договору).

За невиконання або неналежне виконання обовязків за договором сторони несуть одна перед одною майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України та умовами договору (п. 5.1. договору).

Сторони домовились, що за невиконання зобов'язань за цим договором протягом (десяти) днів з моменту виникнення обов'язку виконання будь-якого зобов'язання штраф санкції, пені та/або неустойки, а так само і проценти за невиконання грошових зобов'язань сторін не застосовуються (п. 5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до повного завершення взаємних розрахунків (п. 8.6. договору).

Всі доповнення та зміни до цього договору є його невід'ємними, частинами превалюють і мають переважну силу перед його положеннями і перед положеннями раніше укладених змін та доповнень, і набирають чинності, якщо вони здійснені у письмовій формі мають дату прийняття і підписи повноважних представників сторін, завірені печатками (п. 8.7. договору).

14.11.2013р. сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 12) відповідно до якої внесено зміни до п.3.1 до розділу 3. Розмір фінансової допомоги та збільшити розмір надання зворотної безпроцентної фінансової допомоги на 10 000,00 грн.

Позивач стверджує, що свої зобовязання за договором виконав належним чином, надав отримувачу зворотну безпроцентну фінансову допомогу у розмірі 20 000,00 грн., на підтвердження чого надав виписки банку по рахунку позивача за 13.11.2013р. та за 15.11.2013р. (а.с. 13-14).

Як зазначає позивач, відповідач в порушення умов договору надану грошову допомогу повернув не в повному обсязі, а саме повернув лише 5 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 70 від 27.06.2014р. на суму 5 000,00 грн., з призначенням платежу: «повернення зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно договору № ФП-12/11 від 12.11.2013р.», яке проведено банком 01.07.2014р., про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення. У звязку із викладеним у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 15 000,00 грн., що і стало причиною звернення до суду.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Доказів повернення зворотної безпроцентної фінансової допомоги у розмірі 15 000,00 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності заборгованості у вказаному розмірі не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 15 000,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 772,60 грн., 3 % річних у розмірі 1 338,90 грн. та інфляційні втрати у розмірі 11 145,00 грн.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Оскільки законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, то застосовуються санкції, передбачені договором. Суд зазначає, що стягнення пені не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Як вказано вище, стягнення пені умовами укладеного між сторонами договору не передбачено. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є безпідставними та необґрунтованими, отже не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку розрахунку позивача та встановлено, що він виконаний невірно.

Позивачем при розрахунку не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Відповідно до розрахунку позивача 3 % річних нараховано:

- на суму 20 000,00 грн. за період з 05.01.2014р. по 04.07.2014р. у розмірі 295,89 грн.;

- на суму 15 000,00 грн. за період з 05.07.2014р. по 28.10.2016р. у розмірі 1 043,01 грн.

Як вказано вище, кредитор надає отримувачу фінансову допомогу на строк до 25 грудня 2013 року (п. 4.3. договору). Відповідно до платіжного доручення № 70 від 27.06.2014р. відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн., з призначенням платежу: «повернення зворотної безвідсоткової фінансової допомоги, згідно договору № ФП-12/11 від 12.11.2013р.», яке проведено банком 01.07.2014р., про що свідчить відповідна відмітка в правому нижньому куті вказаного платіжного доручення. Враховуючи вищевказане, оскільки грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн. зараховано на рахунок позивача 01.07.2014р. Таким чином, вірний період нарахування 3% річних на суму заборгованості 20 000,00 грн. є: з 26.12.2013р. по 30.06.2014р., проте оскільки суд не виходить за межі позовних вимог 3 % річних на суму заборгованості 20 000,00 грн. підлягають нарахуванню за період з 05.07.2014р. по 30.06.2014р. включно.

Відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір 3 % річних становить:

- на суму 20 000,00 грн. за період з 05.01.2014р. по 30.06.2014р. - 290,96 грн.;

- на суму 15 000,00 грн. за період з 05.07.2014р. по 28.10.2016р. - 1 043,23 грн., тобто є більшим, ніж визначений позивачем, однак суд не виходить за межі позовних вимог, тому задоволенню підлягає сума, зазначена у заяві, а саме 1 043,01 грн. Загальна сума 3 % річних, що підлягає стягненню, становить 1 333,97 грн.

Щодо інфляційних втрат, господарський суд зазначає, що відповідно до здійсненого судом розрахунку розмір інфляційних втрат є більшим, однак суд не виходить за межі позовних вимог.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобовязання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 27 478,97 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 1 333,97 грн. - 3% річних, 11 145,00 грн. - інфляційні втрати.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача 37,89 грн. (2,75 %), на відповідача 1 340,11 грн. (97,25 %).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, буд. 68, корп. 8, офіс 202, ідентифікаційний код 37987429) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Кароліна" (49006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13469980) 27 478,97 грн., з яких: 15 000,00 грн. - основний борг, 1 333,97 грн. - 3% річних, 11 145,00 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "НКС" (49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, буд. 68, корп. 8, офіс 202, ідентифікаційний код 37987429) на користь Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Кароліна" (49006, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 13469980) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 340,11 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.2016р.

Суддя ОСОБА_2