Рішення № 62445760, 18.10.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/488/16-ц

Провадження № 2/456/785/2016

РІШЕННЯ

іменем України

18 жовтня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В. ,

при секретарі Дяк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з останнього 43 016,70 грн. заборгованості.

В обґрунтування позову покликався на те, що між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 02.06.2008 року було укладено Кредитний договір № CL 50457 на загальну суму 21 500,00 гривень з терміном повернення кредиту до 15.05.2013 року, із сплатою 36 % річних. Зазначений кредит Боржником отримано на споживчі потреби. Факт отримання кредитних коштів відповідачем підтверджується заявою на видачу готівки № 035В501081550003 від 03 червня 2008 р.

Відповідно до п.6.6. Кредитного договору Кредитор має право вимагати від Позичальника достроково погасити Кредит до настання остаточного строку/терміну погашення, а Позичальник зобов'язується на письмову вимогу Кредитора достроково погасити Кредит в повному обсязі та сплатити нараховані проценти за користування Кредитом, нараховану неустойку та інші платежі й нарахування за цим Договором (якщо мають місце), що підлягають сплаті Позичальником на користь Кредитора, але не пізніше 30-ти календарних днів з дати одержання такої вимоги Кредитора.

Згідно з п.5.2 Кредитного договору сума щомісячних платежів включає погашення основної суми кредиту та нарахованих процентів, зазначена у Додатку 1 до Договору. Графік щомісячних платежів визначено у Додатку 2 до Договору.

Відповідно до ст.612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідач, у встановлений Кредитним договором термін, кошти не повернув, у звязку з чим банк звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу від 29.03.2010 року про стягнення заборгованості за Кредитним договором.

14.04.2010 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області було задоволено заяву Банку та видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 26 532,72 грн. та судових витрат в сумі 162,6 грн.

21.06.2010 року судовий наказ був переданий для виконання в Стрийський ВДВС МУЮ.

Сума в судовому наказі розраховувалась на момент підготовки справи в суд, а саме станом на 14.04.2010р. Після звернення судового наказу до виконання, відповідач в добровільному порядку його не виконав, тому сума заборгованості зростала, в тому числі й відсотки за кредитним договором.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору проценти на кредит обчислюються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 360 днів. Відповідно до п.2.2 Кредитного договору, проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту. Відповідно до п. 2.4 Кредитного договору, за користування кредитом понад встановлений строк встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору.

Пунктом 12.5 передбачено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань Позичальника за Договором

Наявність судового наказу від 14.04.2010 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, а також припинення строку дії договору не звільняє відповідача по справі від виконання тих зобов'язань, що лишились невиконаними з будь-яких причин. Виконання судового наказу не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що залишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

Станом на 05.09.2016 рік заборгованість відповідача становить 43016,70 грн., з яких: заборгованість по відсотках - 11570,39 грн., заборгованість по підвищених відсотках 31446,32 грн.

На підставі наведеного та ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України позивач просив стягнути зазначену суму з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задоволити, ствердила, що нараховані підвищені відсотки є неустойкою.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позов заперечили, покликаючись на те, що кредит в розмірі 21500,00 грн. наданий позивачем відповідачу на строк до 15.05.2013р. з процентною ставкою 36% річних. До 2010р. він сплачував кредит за графіком, потім через фінансові проблеми в нього виник борг перед банком. Судовим наказом від 14.04.2010р. з нього на користь ПАТ «Універсал Банк» було стягнуто 26532,72 грн., з яких: тіло кредиту - 19870,46 грн. та 6662,23 грн. - відсотки. Дана заборгованість ним сплачена. 28.08.2014р. він був призваний у ЗСУ за частковою мобілізацією. Відповідно до п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та листа НБУ від 02.09.2014р. №18-112/48620, листа МОУ від 21.08.2014р. за №322/2/7142 банки на час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобовязані їх списувати для вищезазначених осіб. Просили, застосувавши позовну давність щодо кожного періодичного платежу по нарахованих відсотках та спеціальну позовну давність щодо неустойки, відмовити в позові повністю.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст.55 Конституції України та положень ст.ст.3, 11, 15, 59, 60 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Розгляд цивільних справ здійснюється не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін самостійно, на власний розсуд розпоряджається своїми правами й зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст.ст. 57,58 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно із ст.ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України). Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Судом встановлено, що між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_1 02.06.2008 року було укладено Кредитний договір № CL 50457 на загальну суму 21 500,00 грн. з терміном повернення кредиту до 15.05.2013р. та сплатою 36 % річних за користування кредитом.

14.04.2010 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області було задоволено заяву Банку та видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором на користь ПАТ «Універсал Банк» в сумі 26 532,72 грн., яка розрахована станом на час звернення до суду із заявою про видачу судового наказу, та судових витрат в сумі 162,6 грн.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Кредитного договору, проценти на кредит обчислюються виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році, що складається з 360 днів; проценти нараховуються на щомісячній основі на суму несплаченого щоденного залишку кредиту; за користування кредитом понад встановлений строк встановлюється підвищена процентна ставка, що вказана в Додатку 1 до Договору.

Згідно з п. 12.5 Кредитного договору, договір набирає чинності з моменту його підписання обома Сторонами та діє до повного виконання зобов'язань Позичальника за Договором

Наявність судового наказу від 14.04.2010 року про стягнення заборгованості із ОСОБА_1, а також припинення строку дії договору не звільняє відповідача від виконання тих зобов'язань, що залишились невиконаними з будь-яких причин.

Виконання судового наказу не тягне за собою припинення зобов'язань, що випливають з цього договору, також у випадку, якщо такі зобов'язання виникли після припинення (закінчення) строку дії договору на підставі зобов'язань, що залишились невиконаними на момент закінчення строку дії договору.

У справі № 6-157цс16 ВСУ висловив правову позицію, згідно з якою, виходячи із системного аналізу статей 525, 526, 599, 611 ЦК України та змісту кредитного договору можна зробити висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Станом на 05.09.2016 рік заборгованість відповідача становить 43016,70 грн., з яких: заборгованість по відсотках - 11570,39 грн., заборгованість по підвищених відсотках 31446,32 грн. Дана заборгованість виникла за період з 14.04.2010р. по 05.07.2016р. та складається із щомісячних нарахувань.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно із частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 253 ЦК України).

За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення. Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. За таких обставин включення для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності, не ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.ст.257, 261 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три року. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.2. ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно із частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята статті 261 ЦК України).

Згідно із ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Стаття 266 ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідач в судовому засіданні заявив вимогу про застосування позовної давності.

В даному випадку згідно із умовами кредитного договору позичальник зобов'язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити неустойку за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже, і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Згідно з довідкою №2361 від 17.06.2016р., що видана ТзОВ «Леоні ваерінг системс УА ГмБХ» ОСОБА_1, за період з вересня 2010р. по листопад 2014р. відповідно до судового наказу №2н-110/2010 від 14.04.2010р. з нього проводились стягнення заборгованості на користь ПАТ «Універсал Банк»; дата останнього платежу 14.11.2014р.

Згідно копії судового наказу від 14.04.2010р. №2н-110/2010 із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» стягнуто борг у розмірі 26 532,72 грн.

За розрахунком заборгованості за кредитним договором CL №50457 позивач після видання судом судового наказу про стягнення з відповідача заборгованості за договором продовжив нарахування відсотків за договором та підвищених відсотків як неустойки за порушення виконання зобовязання. Станом на 05.07.2016р. заборгованість становить 43016,70 грн., з яких: заборгованість по відсотках - 11570,39 грн.; заборгованість по підвищених відсотках 31446,32 грн.

Відповідно до листа ПАТ «Універсал Банк» №28353 від 31.08.2016р. на звернення ОСОБА_1 проценти по його кредиту нараховувались виключно до закінчення терміну кредиту по 15.05.2013р., на підставі наданих відповідачем документів підвищені проценти (нараховані в зв'язку з простроченням платежу) були зупинені, з 28.08.2014р. жодних процентів, штрафних санкцій банком не нараховувалось.

Як вбачається з відбитку штемпеля на конверті, в якому скеровано позовну заяву до суду, датою звернення до суду є 19.02.2016р.

Таким чином від цієї дати слід відраховувати початок перебігу строку позовної давності 3 роки щодо вимог по погашенню відсотків за кредитом (з 19.02.2013р.) та 1 рік щодо погашення пені (з 19.02.2015р.), оскільки про застосування строків позовної давності заявлено відповідачем.

Виходячи з наданого позивачем уточненого розрахунку розмір заборгованості по відсотках станом на 14.02.2013р. (найбільш наближеної до початку перебігу 3-річного строку позовної давності) 11352,35 грн., розмір заборгованості по процентах, заявлений позивачем 11570,39 грн. тобто з відповідача слід стягнути 218,04 грн. Також, враховуючи 1-річний строк спеціальної позовної давності, що почався з 19.02.2015р. та те, що неустойка за цей період не нараховувалась, в частині позовних вимог про стягнення неустойки (підвищених відсотків) слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати позивачеві слід відшкодувати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст.16,267,525,526,527,532,536, 541,543,553,554,1050,1054 ЦК України, суд

вирішив:

позов задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» (р/р 29093000203333 у ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) заборгованість по відсотках в розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 04 коп., а також 6 (шість) грн. 89 коп. судових витрат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області через Стрийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а у разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя ОСОБА_4