Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
РІШЕННЯ
Іменем України
28.04.2009Справа №2-24/16614-2007 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», (95034 АРКрим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400)
До Приватного підприємства «Сафарі», (98200 АР Крим, Ленінський район, с. Камянське, вул. Набережна, 35; ідентифікаційний код 31709760)
Про стягнення 6583,24 грн.
За зустрічним позовом - Приватного підприємства «Сафарі», (98200 АР Крим, Ленінський район, с. Камянське, вул. Набережна, 35; ідентифікаційний код 31709760)
До Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», (95034 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400)
До Ленінського району електричних мереж ВАТ «Крименерго», (98200 АР Крим, Ленінський район, смт. Леніно, вул. Висоцького,5)
Про визнання незаконним та скасування акту, визнання незаконними дій та спонукання до виконання певних дій
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) Єфошкіна М.В., довіреність б.н. від 04.01.2009 р., Банніков К.В., довіреність № 007-Д від 05.01.2009 р.
Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) Болховітін Ю.М., довіреність б.н. від 29.12.2008 р., Полупан Н.П., директор
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» звернулося з позовом до Господарського суду АР Крим до Приватного підприємства «Сафарі» про стягнення 6583,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі акту про порушення Правил користування електричною енергією № 100511 від 25.07.2007 р. відповідачу була нарахована сума недооблікованої електричної енергії у розмірі 6583,24 грн. Проте, позивач зазначає, що вказана сума по акту у розмірі 6583,24 грн. не була сплачена відповідачем в добровільному порядку та в повному обсязі, через що позивач був змушений звернутися до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості за недораховану електроенергію у розмірі 6583,24 грн. в примусовому порядку.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.11.07р. справа була прийнята до провадження суддею О.Ю. Копиловою та призначена до слухання.
Також, 03.04.2008 р. до господарського суду АР Крим від Приватного підприємства «Сафарі» надійшла зустрічна позовна заява до ВАТ «Крименерго» та до Ленінського РЕМ ВАТ «Крименерго» про визнання незаконним та скасування акту № 100511 від 25.07.2007 р. про порушення ПКЕЕ, складеного ВАТ «Крименерго» Ленінським РЕМ у відношенні ПП «Сафарі», про визнання незаконними дій ВАТ «Крименерго» по відключенню бази відпочинку «Сафарі» від споживання електроенергії, про зобовязання ВАТ «Крименерго» Ленінського РЕМ підключити базу відпочинку «Сафарі» до електроенергії.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.04.2008 р. зустрічний позов ПП «Сафарі» був прийнятий до спільного розгляду разом з первісним позовом.
Цією ж ухвалою суд зупинив провадження у справі до вирішення по суті повязаної з нею справи № 2-19/2008.
Крім того, 17 квітня 2008 року до Господарського суду АР Крим від Приватного підприємства «Сафарі» надійшла зустрічна позовна заява, в якій відповідачами вказані Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» та Ленінський район електричних мереж ВАТ «Крименерго», відповідно до прохальної частини якої позивач за зустрічним позовом просить визнати незаконними дії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» по відключенню бази відпочинку Приватного підприємства «Сафарі» від постачання електроенергії та зобовязати Ленінський район електричних мереж ВАТ «Крименерго» підключити базу відпочинку «Сафарі» до енергопостачання.
Вказана заява була долучена судом до матеріалів справи (а.с.131-133,т. 1).
Також ухвалою ГС АР Крим від 21.04.2008 р. суд задовольнив заяву ПП «Сафарі» про забезпечення позову, та заборонив ВАТ «Крименерго» здійснювати дії з відключення бази відпочинку «Сафарі» від енергопостачання, зобовязав ВАТ «Крименерго» підключити базу відпочинку «Сафарі» до споживання електричної енергії до розгляду даної справи.
20.11.2008 р. ВАТ «Крименерго» повідомив суд про те, що 02.06.2008 р. Ленінським районним судом АР Крим прийнято рішення по цивільній справі № 2-19/2008.
Ухвалою ГС АР Крим від 21.11.2008 р. провадження у справі поновлено, справа призначена до слухання.
Згідно резолюції Заступника Голови Господарського суду АР Крим від 22.01.2009 р. справа № 2-25/16614-2007 передана на розгляд судді господарського суду АР Крим Пєтухової Н.С. у звязку з відпусткою судді господарського суду АР Крим Копилової О.Ю.
Ухвалою ГС АР Крим від 23.01.2009 р. справа була прийнята до провадження суддею господарського суду АР Крим Пєтуховою Н.С. та призначена до слухання.
09.02.2009 р. до господарського суду АР Крим від ПП. «Сафарі» надійшла заява в порядку статті 20 Господарського процесуального кодексу України про відвід судді Пєтухової Н.С. по справі № 2-9/16614-2007.
Вказана заява була розглянута Головою господарського суду АР Крим М.І. Луцяком та ухвалою господарського суду АР Крим від 10.02.20009 р. заява була задоволена, суддю ГС АР Крим Пєтухову Н.С. відведено від розгляду справи № 2-9/16614-2007, справа передана на розгляд судді ГС АР Крим Колосової Г.Г.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.02.2009 р. справа була прийнята до провадження суддею господарського суду АР Крим Г.Г. Колосовою із привласненням справі № 2-24/16614-2007.
У судовому засіданні 16 березня 2009 року позивач за зустрічним позовом - Приватне підприємство «Сафарі» надав додаткову позовну заяву до відповідачів - Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» та Ленінського району електричних мереж ВАТ «Крименерго», згідно з прохальною частиною якої просить визнати недійсними у повному обсязі акт № 1000511 від 25.07.07р. про порушення правил користування електричною енергією, складений представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», а також протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25.07.07р. про порушення Правил користування електричною енергією.
Крім того позивач за зустрічним позовом просить у позові Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» до Приватного підприємства «Сафарі» про стягнення заборгованості у розмірі 6583,24 грн. відмовити.
У судовому засіданні, яке відбулось 07 квітня 2009 року, позивач за зустрічним позовом - Приватне підприємство «Сафарі» надав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить визнати недійсним протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25 липня 2007 року про порушення правил користування електричною енергією.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07.04.2009 р. зазначені уточнення ПП «Сафарі» прийняті судом до розгляду.
Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Відповідач за первісним позовом проти позовних вимог заперечує. Так відповідач посилається на те, що ним було своєчасно повідомлено позивача про зрив пломб, а отже позивач не мав права проводити перерозрахунок обєму споживчої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у звязку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією. Також відповідач посилається на те, що трансформаторна підстанція, на якій проводилась перевірка, з березня 2007 р. була незаконно загарбана громадянином ОСОБА_9, який самовільно підключив спальний корпус до підстанції та зірвав держпломби. На підтвердження зазначених заперечень, відповідач посилається на те, що з липня 2007 р. у провадженні Ленінського районного суду АР Крим знаходиться справа за позовом ПП «Сафарі» до ОСОБА_9 про усунення перешкод у здійсненні ПП «Сафарі» права власності та користування майном, у тому числі ТП-225. Проти факту пошкодження плом відповідач не заперечував, у судовому засіданні підтвердив наявність пошкоджень пломб.
Зустрічні вимоги відповідачем були підтримані у повному обсязі відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 07.04.2009 р.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
07.04.2009 р. та 28.04.2009 р. розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу за ініціативою суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази, суд
ВСТАНОВИВ :
10.03.2005 р. між ВАТ «Крименерго» (Постачальник електричної енергії) зам. Керівника Ленінського РЕМ та Приватним підприємством «Сафарі» (Споживач) укладено договір № 590 про постачання електричної енергії. (а.с. 13-16, том 1).
Згідно пункту 1 договору, Постачальник поставляє електричну енергію Споживачу, а Споживач сплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі (5-ти кратний розмір тарифу за перевищення договірної величини електроспоживання, пеню, за графіком погашення заборгованості, за актами порушення ПКЕЕ) згідно умовам цього Договору та додаткам до Договору, які є його невідємними частинами.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.
Згідно з пунктом 2 Договору під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобовязуються керуватись чинним законодавством України, зокрема, Законом України „Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Пунктом 9.5 Договору передбачено, що цей Договір вступає в силу з дня його підписання та діє до 31 грудня 2005 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення. Цей договір вважається щорічно продовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії Договору жодної зі сторін не буде заявлено про розірвання цього договору або його перегляд.
Сторони не представили доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України для доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.
Відповідно до додатку № 6 до договору № 590 від 10.03.2005 р., Актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, ПП «Сафарі», як Споживач зобовязався нести відповідальність за стан плашечних затисків на ТП-225 (а.с.55-56).
Згідно з актом від 02.06.2007 р. технічної перевірки розрахункової точки обліку електроенергії - ТП 225 , ПП «Сафарі» прийняв на відповідне зберігання електролічильник № 594154, прибори схеми обліку та пломби на них. Зазначений акт підписаний директором ПП «Сафарі» (а.с.64-65).
25.07.2007 р. представниками ВАТ „Крименерго” в особі Ленінського РЕМ проведена перевірка ТП 225, яка розташована за адресою с. Каменське, вул. Набережна, 35, в ході якої були виявлені порушення Правил користування електричною енергією, а саме “самовільний зрив пломби енергопостачальної організації”, про що був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією № 100511 від 25.07.2007 р. (а.с. 30).
Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 2006 року N 1497 (далі Правила) у разі виявлення у споживача пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу приладу обліку тощо), встановлення перемички, шунтуючої коло струму лічильника, використання різного роду пристроїв з метою зменшення показів приладу обліку, несанкціонованого втручання у параметри багатофункціональних лічильників, порушення цілісності ізоляції вторинних кіл трансформаторів струму чи напруги, знеструмлення кіл струму або кіл напруги приладу обліку, самовільного встановлення споживачем трансформаторів струму чи напруги, коефіцієнти трансформації яких не відповідають указаним на паспорті (табличці) трансформатора та/або вказаним у договорі про постачання, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Пунктом 6.41 Правил, передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Так, як вбачається з матеріалів справи, акт № 100511від 25.07.2007 р. був складений та підписаний представниками позивача у присутності представника ПП «Сафарі» - директора. Акт складений у двох примірниках, один з котрих був вручений споживачу директору ПП «Сафарі» під розпис у акті. У поясненнях до акту директором ПП «Сафарі» було зазначено, що пломби були зірвані ОСОБА_9, який вчинив загарбання ТП-225, самовільно зірвав пломби та підключив спальний корпус без узгоджень та дозволів (а.с.123, том 1).
Також споживач був повідомлений про дату та час засідання комісії відносно розгляду акту № 100511 від 25.07.2007 р. під розпис у акті.
Відповідно до пункту 6.42 Правил на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Засідання комісії відбулось 08.08.2007 р., за результатами якого був складений протокол № 1611 засідання комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ (а.с.31-32, том 1).
Розглянувши акт № 100511 від 25.07.2007 р., комісія дійшла висновку щодо проведення перерозрахунку обєму споживчої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у звязку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
Так, висновком комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ № 100511 від 25.07.2007 р. розрахована вартість споживчої електричної енергії за період з червня 2007 р. по липень 2007 у розмірі 6583,24 грн.
14.08.2007 р. позивачем був виставлений рахунок № 590 на суму 6583,24 грн. по акту № 100511 від 25.07.2007 р. за порушення ПКЕЕ, який був спрямований на адресу відповідача, та отриманий останнім 16.08.2007 р. (а.с. 33-35, том 1).
Відповідно до п. 6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом. Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Однак, відповідачем вказана сума заборгованості не була сплачена в повному обсязі в добровільному порядку, що і стало приводом для звернення ВАТ “Крименерго” з позовом до суду про стягнення суми заборгованості за недовраховану електричну енергію у розмірі 6583,24 грн. в примусовому порядку.
У судових засіданнях та у відзиві на позов відповідач посилається на те, що трансформаторна підстанція, на якій проводилась перевірка, з березня 2007р. була незаконно загарбана громадянином ОСОБА_11, який самовільно підключив спальний корпус до підстанції та зірвав держпломби.
На підтвердження вказаних заперечень, відповідач зазначив, що з липня 2007 р. у провадженні Ленінського районного суду АР Крим знаходиться справа за позовом ПП «Сафарі» до ОСОБА_11 про усунення перешкод у здійсненні ПП «Сафарі» права власності та користування майном, у тому числі ТП-225.
Тому відповідач вважає, що зрив пломби було здійснено саме ОСОБА_11
У заяві від 07.04.2009р. ПП «Сафарі» посилається також на те, що у скоєному виновні ОСОБА_11, ОСОБА_12, охоронне підприємство «Аль-кут»(т. 2, а.с. 49-53).
Доводи відповідача суд до уваги не приймає у звязку з наступним.
Як вбачається з рішення Ленінського районного суду АР Крим від 02.07.2008 р. у справі № 2-19/2008 за позовом ПП «Сафарі» до ОСОБА_11, до ОСОБА_13, до ПП «Аль Кут» про витребування майна з чужого незаконного володіння, виселення та зобовязання не чинити перешкоди у здійсненні права власності, позов задоволений частково, зобовязано ОСОБА_11 та ОСОБА_13 не чинити перешкоди у здійснені право власності ПП «Сафарі» на обєкті нерухомості бази відпочинку «Сафарі», в позовних вимогах до ОСОБА_11 про виселення відмовлено, оскільки з пояснень представників позивача ПП «Сафарі» вбачається, що даний відповідач не знаходиться на базі відпочинку «Сафарі» (а.с.143-144, том 1).
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з ч.ч. 2-4 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням від 02.06.2008р. факт вчинення дій щодо зриву пломби ОСОБА_11 не встановлений.
Відповідачем також були додані до матеріалів справи постанови Ленінського РВ від 11.07.2007 р., від 04.07.2007 р., від 27.08.2007 р., від 23.08.2008 р. про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою директора ПП «Сафарі» про самовільне розпорядження майном відповідача.
На думку ПП «Сафарі», у вказаних постановах також встановлений вищезазначений факт.
Однак, як вбачається з цих постанов, в них вказано про дії невстановлених осіб, або що відомості про такі дії викладені зі слів ОСОБА_6, тобто директора ПП «Сафарі».
Посилання відповідача на лист № 3651 від 07.04.2009р. керівника Ленінського РВ ГУМВС України в АР Крим А.О.Бабич та пояснювальну від 16.03.2009р. дільничого інспектору Ленінського РВ Салата О.В. як на доказ факту, що зрив пломби здійснено гр. ОСОБА_11 суд також до уваги не приймає (т. 2, а.с. 35, 36).
У вказаних документах є лише інформація щодо дій працівників Ленінського РВ при їх виїзді для перевірок за заявами ОСОБА_6
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не представив суду належних доказів того, що пломби були зірвані саме громадянином ОСОБА_11
Крім того, відповідач також вважає, що він своєчасно та належним чином повідомив позивача про зрив пломб, у звязку з чим позивач не мав права проводити перерозрахунок обєму споживчої електричної енергії та її вартості у відповідності до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої у звязку з порушенням споживачем Правил користування електричною енергією.
У якості доказів ПП «Сафарі» посилається на те, що працівники Ленінського РЄМ неодноразово виїздили на місце порушення та бачили протиправні дії інших осіб, також відповідач письмово повідомляв Ленінський РЄМ про зрив пломб заявою від 17.05.2007 р. ПП «Сафарі», яка була отримана Ленінським РЕМ ВАТ «Крименерго» 18.05.2007 р.(а.с.39, том 1).
Доводи відповідача не можуть бути прийняті у звязку з наступним.
Відповідно до п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562 із змінами і доповненнями, внесенимипостановою Національної комісії регулювання електроенергетики Українивід 8 лютого 2007 року N 154, у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії) письмового повідомлення споживачем постачальника електричної енергії про пошкодження засобів обліку, пошкодження або зрив пломб Методика не застосовується.
Суд не може прийняти вищевказану заяву як доказ належного повідомлення про зрив пломби, оскільки у зазначеній заяві ПП «Сафарі» просить відключити обєкт спальний корпус б/о Сафарі від електроспоживання.
Відповідач також посилається на п. 10.10 Правил, яким передбачено, що Споживач не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом (електропередавальній організації) або третім особам, та матеріальні збитки, які викликані: форс-мажорними обставинами (наслідки форс-мажорних обставин підтверджуються відповідним актом); некваліфікованими діями персоналу електропередавальної організації, постачальника електричної енергії або субспоживача, оскільки відповідачем не представлено доказів наявності форс мажорних обставин відповідними актами, а також доказів того, що пошкодження пломб і як слідство нарахування відповідачу розміру недоврахованої електричної енергії сталося у звязку з некваліфікованими діями персоналу електропередавальної організації, постачальника електричної енергії або субспоживача.
Крім того, на думку відповідача, аналогічні положення викладені у п. 4.3.1 договору № 590 від 10.03.2005р., згідно з яким сторони не несуть відповідальність за повне або часткове невиконання своїх обовязків по цьому договору, якщо воно є результатом дії обставин надзвичайної або непереробної сили, захист від дій якої не передбачена у проектній та іншій нормативній документації, дію якої неможливо попередити застосуванням високопрофесійної практики персоналу, дія якої може бути викладено, зокрема, непередбаченими ситуаціями, які виз віні діями сторони, яка не є енергопостачальною організацією та споживачем електроенергії ( забастовка, локаут, дія суспільного ворогу, обявлена та не проголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові безпорядки, суспільна демонстрація, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух).
Відповідно до п. 4.3.2 договору, сторона, для якої виконання зобовязань стало неможливим у результаті дії обставин непереробної сили, повинна не пізніше ніж через 5 календарних днів у письмовому виді повідомити іншу сторону про начало, тривалість та достовірну дату припинення дій непереробної сили.
Належних доказів виконання вказаного пункту договору відповідач не надав.
Тому суд вважає, що п. 4.3.1 договору не підлягає застосуванню у правовідносинах, які склалися між сторонами.
Згідно зі статтею 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці відповідно до закону є зокрема крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до обєктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.
Відповідач не представив суду обґрунтованих доказів оплати заборгованості перед позивачем за актом про порушення ПКЕЕ № 100511 від 25.07.2007 р. у розмірі 6583,24 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Таким чином, відповідачем порушено вимоги Закону України “Про електроенергетику”, через що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми недорахованої внаслідок порушення користувачем ПКЕЕ електроенергії у розмірі 6583,24 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
03.04.2008 р. до господарського суду АР Крим від Приватного підприємства «Сафарі» надійшла зустрічна позовна заява до ВАТ «Крименерго» та до Ленінського РЕМ ВАТ «Крименерго» про визнання незаконним та скасування акту № 100511 від 25.07.2007 р. про порушення ПКЕЕ, складеного ВАТ «Крименерго» Ленінським РЕМ у відношенні ПП «Сафарі», про визнання незаконними дій ВАТ «Крименерго» по відключенню бази відпочинку «Сафарі» від споживання електроенергії, про зобовязання ВАТ «Крименерго» Ленінського РЕМ підключити базу відпочинку «Сафарі» до електроенергії, яка ухвалою Господарського суду АР Крим від 10.04.2008 р. прийнята до спільного розгляду разом з первісним позовом.
У подальшому ПП «Сафарі» змінив позовні вимоги та просить суд визнати недійсним протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25 липня 2007 року про порушення правил користування електричною енергією.
Заяву про зміну позовних вимог прийнято до розгляду ухвалою від 07.04.2009р.,тому суд розглядає зустрічні позовні вимоги в обсязі, який підтримує позивач ПП «Сафарі».
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що акт № 1000511 від 25.07.07р. про порушення правил користування електричною енергією, складений представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», а також протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25.07.07р. про порушення правил користування електричною енергією не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам.
Так, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що зрив пломби стався не з його вини, а також на те, що позивач за зустрічним позовом неодноразово повідомляв Ленінський РЕМ ВАТ «Крименерго» про порушення пломб.
Позивач за зустрічним позовом просить визнати недійсним протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25 липня 2007 року про порушення правил користування електричною енергією.
Відповідно до розяснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обовязковий характер для субєктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкту (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Розяснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, розяснення тощо, у звязку з тим, що не мають обовязкового характеру для виконання.
Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорювані акт Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” № 1000511 від 25.07.07р., протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25.07.07р. не регулюють суспільних відносин і не мають обовязкового характеру для субєктів цих відносин.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обовязковий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акт про порушення Правил користування електричною енергією до таких актів не відноситься, оскільки не має обовязкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсним протоколу № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25 липня 2007 року про порушення правил користування електричною енергією, не передбачений законом та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Як було встановлено судом при розгляді первісного позову, акт № 1000511 від 25.07.07р. про порушення правил користування електричною енергією, складений представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», а також протокол № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25.07.07р. відповідає дійсним обставинам справи та складений у відповідності з діючими нормами, заперечення відповідача, на яких також ґрунтуються підстави зустрічного позову ПП «Сафарі», спростовувались матеріалами справи та не були прийняті до уваги судом.
Таким чином, провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Сафарі» до ВАТ «Крименерго» про визнання недійсним протоколу № 1611 від 08.08.2007р. засідання комісії Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» з розгляду акту № 1000511 від 25.07.07р. підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Зазначений висновок суду відповідає п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
Щодо зустрічних вимог до Ленінського РЕМ, суд вважає за необхідним зазначити наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Так, системний аналіз діючого законодавства та судової практики дозволяє дійти висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, якщо, зокрема, спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Частиною 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Згідно з частиною 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
З матеріалів справи вбачається, що зустрічний позов поданий до Ленінського РЕМ, який відповідно до Положення є відокремленим структурним підрозділом ВАТ «Крименерго».
Відповідно до статті 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.
Тобто, Ленінський РЕМ не має статусу юридичної особи, а отже у даному випадку не може бути учасником судового процесу згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Сафарі» до Ленінського РЕМ підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Крім того, ПП «Сафарі» не було заявлено певної матеріально-правової вимоги до Ленінського РЕМ, яка би кореспондувалися зі способами захисту цивільних прав та інтересів, передбаченими статтею 16 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 8 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» від 21 січня 1993 року N 7-93 у редакції, чинній на день розгляду справи, сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадку припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в господарському суді, а також коли позов подано недієздатною особою.
Враховуючи, що провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Сафарі» було припинено, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, суд вважає за необхідне повернути ПП «Сафарі» з державного бюджету державне мито у розмірі 255,00 грн., яке сплачене квитанціями № 232510062 від 25.03.2008 р. на суму 85,00 грн., № 232510060 від 25.03.2008 р. на суму 85,00 грн., № 123241 від 06.03.2008 р. на суму 85,00 грн.
Також, відповідно до підпункту ”а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн.).
Позивачем за первісним позовом заявлена позовна вимога про стягнення 6583,24 грн.
З платіжного доручення № 11419 від 02.11.2007 р., доданого до позовної заяви, вбачається, що держмито сплачено у розмірі 658,32 грн., тоді як потрібно 102,00 грн.
Таким чином, держане мито у розмірі 556,32 грн., зайве сплачене ВАТ «Крименерго» за подання позовної заяви підлягає поверненню на підставі статті 47 Господарського процесуального кодексу України.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом покладаються на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 05 травня 2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, пунктом 1 частини 1 статті 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1.Первісний позов ВАТ «Крименерго» задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства «Сафарі», (98200 АР Крим, Ленінський район, с. Камянське, вул. Набережна, 35; ідентифікаційний код 31709760) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 260323051142 філія КРУ ВАТ «Ощадбанк», МФО 324805, ідентифікаційний код 00131400) 6583,24 грн. заборгованості за недовраховану електричну енергію.
3.Стягнути з Приватного підприємства «Сафарі», (98200 АР Крим, Ленінський район, с. Камянське, вул. Набережна, 35; ідентифікаційний код 31709760) на користь Відкритого акціонерного товариства „Крименерго” (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, р/р 2005303320163 філія КЦО «ПИБ» м. Сімферополь, МФО 324430, ідентифікаційний код 00131400) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4.Провадження у справі за зустрічним позовом ПП «Сафарі» припинити.
5.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго», (95034 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6; ідентифікаційний код 00131400) 556,32 грн. зайве сплаченого державного мита платіжним дорученням № 11419 від 02.11.2007 р.
6.Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002; Одержувач Державний бюджет м. Сімферополя; Код платежу 22090200 ; ЄДРПОУ 34740405; Банк ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь; МФО 824026) на користь Приватного підприємства «Сафарі», (98200 АР Крим, Ленінський район, с. Камянське, вул. Набережна, 35; ідентифікаційний код 31709760) 255,00 грн. зайве сплаченого державного мита квитанціями № 232510062 від 25.03.2008 р. на суму 85,00 грн., № 232510060 від 25.03.2008 р. на суму 85,00 грн., № 123241 від 06.03.2008 р. на суму 85,00 грн.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.
Судове рішення № 6243591, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 28.04.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 16614-2007. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: