Рішення № 6235303, 26.03.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

26.03.2009Справа №2-2/662-2009 за позовом - ТОВ "Євро Лізинг" (юр. адреса:03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67; адреса для листування: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-б)

до відповідача - СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 17 175,89 грн.

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача : Корєнєвська представник, довіреність у справі.

Від відповідача : не зявився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суд АРК із позовною заявою до відповідача про стягнення 16383грн.42коп. заборгованості, 647грн.29коп. пені, 3% річних у сумі 53грн.16коп., 92грн.02коп. збитків від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між сторонами було укладено договір фінансового лізингу від 05.2.2008 р. №671. Згідно вимог договору відповідачу були передані транспортні засоби. Відповідно до вимог договору сплачуються лізінгові платежі, розмір та строки яких встановлюється в плані лізінгу. Відповідач, порушуючи умови договору, лізінгові платежі належним чином не сплачував, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

24 березня 2009 року до суду від позивача надійшло правове обґрунтування вимог за позовною заявою.

У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по амортизаційним платежам у сумі 6337грн56коп за період з 20.11.2008р по 20.01.2009р та заборгованість по комісії у сумі 10045грн86коп за той же період, а також 647грн.29коп. пені, 53грн.16коп 3% річних, 92грн.02коп. збитків від інфляції, що відображено у протоколі судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією із повідомленням.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. (ст..806 ЦК України)

Відповідно до ч.1ст.16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Між ТОВ "Євро Лізинг", як лізингодавцем, та СПД ОСОБА_2, як лізингоогдержувачем, було укладено договір фінансового лізингу №671 від 05.02.2008р, відповідно до п.2 якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу ТЗ ( транспортний засіб) у відповідності з замовленням на ТЗ. Транспортний засіб, що передається у лізинг, придбаний на підставі наданого лізингоодержувачем замовлення на ТЗ.

Відповідно до п.5.1 договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюється у плані лізингу (додаток 3 до договору, у якому визначається строк лізингу, розмір лізингових платежів, періодичність сплати лізингових платежів, річний пробіг, дата повернення, місце передачі та інш.) та інших додатках.

Підписаними сторонами планом лізингу №671/001 від 05.02.2008р із змінами до плану лізингу №671/001 від 31.3.2008р, №671/001 від 13.10.2008р встановлено графік сплати лізингових платежів.

Пунктом 5.5 договору лізингу встановлено, що лізингоодержувач не має права затримувати лізингові платежі, термін сплати яких настав, навіть з причин пошкодження ТЗ або внаслідок виникнення обставин, які виникли не з вини лізингоодержувача.

Оплата вартості послуг лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж та інші платежі за договором обчислюються відповідно до змін обмінного курсу НБУ української гривні до валюти, зазначеної у плані лізингу, на момент виставлення рахунку лізингодавцем. При цьому, кожний наступний платіж здійснюється у наступному порядку: сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується у сумі .зазначеній у плані лізингу; комісія лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою: КЛПМ = КЛПЛ + (ЛППЛ * КоефКВ - ЛППЛ) де КЛПМ комісія лізингодавця за поточний місяць; КЛПЛ - відповідний місяць згідно плану лізингу; ЛППЛ лізинговий платіж за відповідний місяць згідно плану лізингу; КоефКВ коефіцієнт зміни курсу валюти, який розраховується наступним чином: офіційний курс валюти, зазначеної у плані лізингу, за даними НБУ на момент виставлення рахунку лізингодавцем / курс валюти, зазначений у плані лізингу. Комісія лізингодавця збільшується на суму ПДВ, що нараховується на частину комісії, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ на момент сплати такої комісії, розраховану від вартості обєкту лізингу. ( п.5.8, 5.9 договору).

Пунктом 3.2.2 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо комісія лізингодавця за місяць перевищує в сумі подвійну облікову ставку НБУ, розраховану від первісної вартості обєкта лізингу без ПДВ, то така частина перевищення комісії оподатковується ПДВ.

Згідно з п.7.16 договору лізингоодержувач зобовязаний вчасно та у повному обсязі сплачувати лізингодавцю всі необхідні лізингові платежі, а також платежі за послуги, надані лізингодавцем, штрафні санкції відповідно до положень договору та інші платежі, які повязані з використанням ТЗ і не входять до складу щомісячних лізингових платежів.

Позивач у виконання забовязань за договором фінансового лізингу №671 від 05.02.2008р передав відповідачеві транспортний засіб, а саме Volkswagen Caddy Kombi, шасі №НОМЕР_4, реєстраційний № НОМЕР_1, що підтверджується замовленням на ТЗ №671/001 від 05.02.2008р та актом приймання передачі ТЗ №671/001 від 31.3.2008р.

Відповідач взяте зобов'язання по сплаті лізингових платежів належним чином не виконував, у порушення умов договору та діючого законодавства лізингові платежі належним чином не сплачував, в результаті чого за період з 20.11.2008р по 20.01.2009р за відповідачем склалася заборгованість по амортизаційним платежам у розмірі 6337грн56коп та заборгованість по комісії у розмірі 10045грн86коп.

Отже, станом на 23.01.2009р загальний розмір заборгованості відповідача становить 16383грн42коп, на момент розгляду спору заборгованість відповідачем погашена не була, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК| України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав|уявив|, оскільки відповідач не довів виконання зобовязань перед позивачем по сплаті 16383грн42коп боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Отже, позовні вимоги у частині стягнення 16383грн42коп. боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім суми лізингових платежів позивач просить стягнути 647грн.29коп. пені та 53грн.16коп 3% річних за період з 01.11.2008р по 23.01.2009р, а також 92грн.02коп. збитків від інфляції за грудень 2008р.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.16.1 договору, при порушенні лізингоодержувачем зобовязань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цім договором, лізингоодержувач сплачує пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Отже, у частині|частці| стягнення 647грн.29коп пені за період з 01.11.2008р по 23.01.2009р позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 16.1 договору фінансового лізингу №671 від 05.02.2008р та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

У силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як позивач не довів суду предявлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобовязання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції у розмірі 92грн.02коп. за грудень 2008р. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 53грн.16коп за період з 01.11.2008р по 23.01.2009р на даний момент не має.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

З відома представника позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 30.3.2009р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85ГПК України, суд

В И Р И Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з СПД ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_5 в АКБ «Укрсоцбанк» МФО 300023. ІНН НОМЕР_2) на користь ТОВ "Євро Лізинг" (юр. адреса:03062, м. Київ, пр-т. Перемоги, 67; адреса для листування: 03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, корп. 8-б, п/р 2600510828 в ВАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478, ЄДРПОУ 32774741) 16383грн.42коп. заборгованості, 647грн.29коп. пені, 170грн31коп. держаного мита, 117,00грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. У стягненні 53грн.16коп 3% річних, 92грн.02коп. збитків від інфляції відмовити.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.