Ухвала суду № 62428369, 02.11.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/262/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1909/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Максюти І.О., Матківського Р.Й.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю апелянта ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2, заінтересована особа - відділ ДВС Тисменицького районного управління юстиції на дії державного виконавця за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тисменицького районного суду від 15 липня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зазначеною скаргою та просив визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні.

Ухвалою Тисменицького районного суду від 15 липня 2016 року скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду.

На дану ухвалу ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що суд дійшов помилкового висновку про те, що він зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи.

Апелянт вказує, що причини відкладення розгляду справи є поважними, так як це повязано зі станом його здоровя і він до заяви про відкладення розгляду справи долучав довідку з лікувального закладу. Крім того, державний виконавець не зявлявся до суду жодного разу і ним подано клопотання про витребування з ВДВС Тисменицького РУЮ матеріалів виконавчого провадження, однак судом це проігноровано і замість цього його скаргу залишено без розгляду.

Вважає такі дії суду є порушенням вимог ст. 3 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на судовий захист.

На думку апелянта, суд даним обставинам не дав належної оцінки та постановив ухвалу з порушенням вимог закону.

З вище наведених підстав просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт доводи апеляційної скарги підтримав, просив про їх задоволення.

Представник ВДВС в судове засідання не зявився, хоча належним чином повідомлявся про час й місце розгляду справи, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи заявлялися письмові клопотання про відкладення розгляду справи з різних причин та жодного разу суду не надано докази поважності причин неявки в судове засідання, на які посилається скаржник.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.

З матеріалів справи вбачається відсутність ухвали суду про прийняття до розгляду скарги ОСОБА_2 та призначення її до розгляду, хоча розгляд даної справи судом неодноразово відкладався за клопотанням скаржника, зокрема: 15.03.2016 року, 13.05.2016 року, 06.06.2016 року та 11.07.2016 року. При цьому, ОСОБА_2 подавав в суд клопотання про відкладення розгляду справи, вказуючи на поважність - такі, як перебування на лікарняному та зайнятість на роботі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 не звертався в суд із заявою про розгляд справи у його відсутності. Разом з тим він подавав заяву про відкладення розгляду справи з поважних причин, що свідчить про його бажання брати участь в судовому засіданні.

Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що скаржником у прохальній частині скарги клопоталось про витребування з ВДВС Тисменицького РУЮ матеріалів зведеного виконавчого провадження, однак таке клопотання судом не вирішене, натомість суд залишив скаргу ОСОБА_2 без розгляду.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та прийшов до передчасного висновку про наявність підстав для залишення скарги ОСОБА_2 на дії державного виконавця без розгляду у зв'язку з тим, що останній без поважних причин не зявляється у судове засідання, оскільки судом ці питання належним чином перевірені не були.

За наведених обставин, ухвалу суду про залишення скарги ОСОБА_2 без розгляду не можна визнати законною, а тому її необхідно скасувати на підставі п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії прийняття скарги.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 15 липня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: І.О. Максюта

ОСОБА_3