Постанова № 6242269, 12.06.2008, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 1-429/2008

Постанова

іменем України

12 червня 2008 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Дев'ятка В.В.,

при секретарі - Слободян Ю.О., з участю прокурора - Петрука Ю.О., потерпілого - ОСОБА_1, захисника - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ВИРОК

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1. 25.05.1992 Київським міським судом за ч.3 ст. 81, ст. 86-1 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі; 2. 17.06.1998 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі з конфіскацією майна; 3. 31.03.1999 Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 17, ст. 94 КК України 1960 року до 8 років позбавлення волі, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

встановив:

ОСОБА_3, 23.02.2008, близько 20 години, після спільного вживання спиртних напоїв в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, поблизу вказаного будинку, маючи умисел на спричинення тяжкого тілесного ушкодження, наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар кухонним ножем в грудну клітину. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 593/е від 22.05.2008 ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва на рівні четвертого міжребер'я по середньо-підпахвеній лінії, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпечності для життя в момент заподіяння.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_3 свою винність, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України визнав, покаявся, підтвердивши обставини вчиненого. Зокрема, пояснивши, що 23.02.2008, близько 20 години, після спільного вживання спиртних напоїв в АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин, поблизу вказаного будинку наніс потерпілому ОСОБА_1 один удар ножем в грудну клітину. Злочин вчинив будучи ображеним потерпілим. Також підсудний пояснив, що шкодує про вчинене, наміру позбавити життя потерпілого не мав, відшкодував заподіяну потерпілому шкоду, цивільний позов

визнає та зобов'язується погасити.

На підставі ст. 299 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин; сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена.

Дії ОСОБА_3 повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України, тому що він вчинив дії, що виразились у умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя у момент заподіяння.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що підсудний щиро покаявся, відшкодував потерпілому матеріальну та моральну шкоду.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочинів.

Крім цього, при обранні підсудному ОСОБА_3 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують: підсудний за місцем проживання характеризується позитивно, до затримання на його утриманні перебувала малолітня дитина.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, тому що вважає, що його перевиховання та виправлення не можливі без ізоляції від суспільства, однак, враховуючи декілька обставин, що пом'якшують його покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, вважає за доцільне призначити ОСОБА_3 покарання з застосуванням ст. 69 КК України - призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 1 ст. 121 КК України.

Враховуючи фактичні обставини справи, характер вчиненого злочину та ступінь його тяжкості, наявність обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 суд не знаходить підстав для застосування до підсудного ст. 75 КК України.

Цивільний позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1, суд вважає за необхідне задовольнити в повному обсязі, як такий, що був підтриманий прокурором та визнаний підсудним у судовому засіданні.

Суд також вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 93 КПК України стягнути з ОСОБА_3, на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві витрати за проведення криміналістичної експертизи.

?

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без зміни - утримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань міста Києва та Київської області.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з часу затримання - з 26 лютого 2008 року.

Позов заступника прокурора Оболонського району м. Києва про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_1 - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, р/р № 35426002001136 в ГУДК м. Києва, МФО 820019, код по АКПО 00184945 - 553 грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, р/р № 35226002000466 в УДК у Київській обл., МФО 821018, код 25575285 - витрати на проведення криміналістичної експертизи у розмірі 243 грн. 38 коп.

Речовий доказ - кухонний ніж - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - з моменту отримання копії вироку.