Ухвала суду № 62405447, 25.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2016 р.Справа № 820/3976/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Дудки О.А.

за участю сторін: представника позивача - Гарагулі В.А.; представника відповідача - Ковальчука Т.О.; представника третьї особи - Зубарєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Фонду державного майна України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016р. по справі № 820/3976/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Турбоатом"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС третя особиа Фонд державного майна України

про визнання дій незаконними,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство «Турбоатом» ( далі по текст - ПАТ «Турбоатом») звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, в якому, просило визнати незаконними дії відповідача щодо пропозиції ПАТ «Турбоатом» сплатити (доплатити) на користь Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 21010100 частину чистого прибутку, отриманого позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності в 2015 році, в сумі 303 396 353 грн. 17 коп.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 р. позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 р. до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України.

Відповідач і третя особа, не погодилися з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції в зв'язку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України «Про акціонерні товариства», Закону України «Про управління об'єктами державної власності», КАС України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, які беруть участь у справі, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що вимоги апеляційних скарг задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ «Турбоатом» є акціонерним товариством з державною часткою в статутному капіталі.

Судовим розглядом встановлено, що Держава в особі Фонду державного майна України є власником акцій ПАТ «Турбоатом» в кількості, що відповідає 75,2241 % статутного капіталу. Інші акції позивача в кількості, що відповідає 24,7759 %, належать фізичним та юридичним особам.

Листом від 22 липня 2016 року відповідач запропонував позивачу, ПАТ «Турбоатом», сплатити частину чистого прибутку за звітний 2015 рік в сумі 303 396 353 грн. 17 коп.

Судовим розглядом встановлено, що інформуючи позивача про необхідність сплатити частину чистого прибутку, відповідач станом на час розгляду справи вже нарахував позивачу пеню в розмірі 5 760 374 грн. 59 коп. за несвоєчасне виконання останнім пропозиції відповідача про доплату частини чистого прибутку.

Не погодившись із діями відповідача позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, надсилаючи листи подібні листу від 22.07.2016 р., діяв з порушенням службових повноважень (обов'язків ), покладених на нього Постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014 р. "Про татвердження Положення про Державну фіскальну службу" .

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» визначено, що акція - це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про акціонерні товариства», акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 25 цього Закону кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на отримання дивідендів.

Статтею 30 вказаного Закону визначено, що дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.

Таким чином, частина чистого прибутку від діяльності позивача має розподілятись між акціонерами товариства у повній відповідності до кількості належних їм акцій.

Порядок виплати зазначеної частини чистого прибутку такому акціонеру, як Держава, визначає ст.11 Закону України «Про управління об'єктами державної власності».

Згідно ч. 5 ст. 11 даного Закону, що господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів. Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним.

Отже, одночасно з обов'язком акціонерного товариства прийняти рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі, Законом встановлені також гарантії отримання державою своєї частки чистого прибутку на випадок, якщо акціонерне товариство не прийме такого рішення - в цьому разі акціонерне товариство все одно повинне сплатити на користь держави частину чистого прибутку, розмір якого має визначатись з урахуванням відповідного базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 23.03.2016 р. «Про затвердження базового нормативу відрахування чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави» затверджений базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2015 році господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, у розмірі 75 відсотків.

Даною постановою затверджений не сам розмір чистого прибутку акціонерного товариства, який має сплачуватись на користь Держави, а розмір чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Із цього розміру має вираховуватись безпосередньо сума дивідендів, в залежності від кількості акцій, належних Державі.

Таким чином, в разі коли акціонерне товариство з державною часткою в статутному капіталі не приймає рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів Державі, у тому числі не встановлює, яка частка чистого прибутку буде спрямована на виплату дивідендів, то це все одно не звільняє акціонерне товариство від виплати частини чистого прибутку на користь Держави.

В цьому випадку обов'язок з виплати частини чистого прибутку виникає на підставі безпосередньо Закону (а не рішення загальних зборів акціонерів), при цьому замість загальних зборів закон також визначає, із якої частки чистого прибутку має вираховуватись належна Державі сума дивідендів.

Зокрема, стосовно 2015 року було встановлено, що на виплату дивідендів має спрямовуватись не весь чистий прибуток акціонерного товариства, а лише 75 %.

Судовим розглядом встановлено, що загальними зборами акціонерів позивача в строк до 01 травня 2016 року не було прийняте рішення про виплату дивідендів, у зв'язку з чим позивач визначив розмір частини чистого прибутку, належного Державі як акціонеру товариства, керуючись вищенаведеними вимогами законодавства України.

З матеріалів справи вбачається, що розмір чистого прибутку позивача за результатами 2015 року становить 1 632 751 000 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам товариства згідно з затвердженим базовим нормативом має бути спрямоване 75 % від цієї суми, тобто, 1 224 563 250 грн. Оскільки Держава в особі Фонду державного майна України володіє не всіма акціями ПАТ «Турбоатом», а лише їх частиною (75,2241 %), їй, відповідно, має сплачуватись не вся сума чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, а лише з урахуванням пропорції кількості акцій, належних Державі. Дана сума складає 921 166 896, 83 грн.

Судовим розглядом встановлено, що позивач до 01 липня 2016 року платіжними дорученнями № 3302 від 31.05.2016 р. на суму 330 000 000 грн. та № 4019 від 30.06.2016 р. на суму 591 166 896, 83 грн. сплатив до Державного бюджету України на державну частку акцій дивіденди в розмірі 921 166 896 грн. 83 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач до 01 липня 2016 року правомірно розрахував та сплатив до Державного бюджету України частину чистого прибутку, яка дорівнює сумі дивідендів, розрахованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 228 від 23.03.2016 р. (75%) та з урахуванням державної частки 75,22 % в статутному капіталі ПАТ «Турбоатом» у сумі 921 166 896, 83 грн.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пропозиція відповідача про доплату частини чистого прибутку в розмірі 303 396 353, 17 грн. не ґрунтується на положеннях законодавства України.

Колегія суддів зазначає, що відповідач не врахував, що Державі належить не 100 % акцій позивача, тому у нього відсутні підстави вимагати, щоб частка чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів відповідно до базового нормативу, повністю була розподілена лише на користь Держави.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо повідомлення ПАТ «Турбоатом» про необхідність сплатити (доплатити) на користь Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації 21010100 частину чистого прибутку, отриманого Позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності в 2015 році, в сумі 303 396 353 грн. 17 коп. є незаконними, протиправними та такими, що порушують права Позивача.

Статтею 25 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи право отримання дивідендів.

Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Держава в особі Фонду державного майна України є одним із акціонерів позивача поряд з багатьма іншими акціонерами - фізичними та юридичними особами, кількість яких складає понад 7000 осіб, а тому їх право на отримання частини чистого прибутку від фінансово-господарської діяльності ПАТ «Турбоатом» на кожну належну акцію, як це передбачає Закон України «Про акціонерні товариства», є однакові.

Відповідно, чистий прибуток товариства (його частка), що спрямовується на виплату дивідендів, має розподілятись між всіма акціонерами в залежності від кількості належних їм акцій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виплата повністю всієї суми чистого прибутку товариства, спрямованого на дивіденди, одному акціонеру - Державі, як того вимагає відповідач, буде грубим порушенням прав інших акціонерів - власників акцій ПАТ «Турбоатом» та суперечитиме Законам України «Про акціонерні товариства», «Про управління об'єктами державної власності» та Конституції України.

Станом на час розгляду справи загальні збори акціонерів позивача прийняли рішення про виплату загального фонду дивідендів всім акціонерам в розмірі 75 % від суми чистого прибутку, отриманого товариством в 2015 році, а саме, в розмірі 1 224 563 250 грн., з яких Державі належні дивіденди в розмірі 921 166 896 грн. 83 коп.

При цьому, Держава - в особі Фонду державного майна України, яка володіє корпоративними правами позивача в розмірі 75, 2241 %, підтримала це рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 42 Закону України «Про акціонерні товариства», одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства.

Поряд з цим, рішення загальних зборів акціонерного товариства з питання, внесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, встановлених цим Законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Фонд державного майна України, який володіє корпоративними правами Державі в статутному капіталі позивача, згоден з позицією нарахування дивідендів пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутному капіталі ПАТ «Турбоатом».

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що право пропонувати, а також надсилати вимоги та будь-які пропозиції про сплату частини чистого прибутку у вигляді дивідендів належить не відповідачу, а Фонду державного майна України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, надсилаючи подібні листи, діяв з перевищенням службових повноважень (обов'язків), покладених на нього Постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014 р. «Про затвердження Положення про Державну фіскальну службу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно із з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційні скарги без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016 року - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, Фонду державного майна України залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.08.2016р. по справі № 820/3976/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Присяжнюк О.В.Судді Курило Л.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.