Ухвала суду № 62405448, 26.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2016 р.Справа № 643/4398/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Присяжнюк О.В. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

позивач ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача Лісовицької О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2016р. по справі № 643/4398/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

14.04.2016р. ОСОБА_1, звернулася до Московського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом в якому просила :

- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - щодо здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за стажем та заробітком з 22.02.2006 р. зі зниженням індивідуального коефіцієнта заробітної плати до 1,02280 та перерахунку з 25.02.2008 р. за стажем та заробітком зі зниженням індивідуального коефіцієнта заробітної плати до 0,92536; та щодо обмеження понаднормативного стажу ОСОБА_1 максимальною межею 65 років, починаючи з 28.05.2012 р.;

- зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058-ІУ за стажем, застосувавши індивідуальний коефіцієнт заробітку 1,29238, компенсувати та виплатити різницю, що виникла внаслідок незаконного перерахунку з 22.02.2006 р.; та здійснити перерахунок пенсії без застосування обмеження до понаднормативного стажу та виплатити різницю, яка виникла у зв'язку зі зменшенням пенсії внаслідок обмеження понаднормативного стажу з 28.05.2012 р.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2016 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) не погодившись з рішення суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Московського районного суду м.Харкова від 05.08. 2016 та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом не враховано положення ст. 28, п.п. 11, 13 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідачем подані заперечення на апеляційну скаргу, в яких він вважає постанову суду першої інстанції законною та такою, що прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги позивача та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, надав письмові заперечення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 07.02.1984 р. перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі міста Харкова та отримує пенсію за віком .

В 2006р., 2008р. та 2012р. позивачка зверталася з заявами до відповідача про здійснення перерахунку пенсії, за наслідками яких пенсійним органом були здійснені перерахунки.

14.04.2016р. ОСОБА_1 вважаючи, що перерахунок її пенсії в 2006,2006р. та з 2012р. здійснений невірно, звернулась з адміністративним позовом до Московського районного суду м. Харкова , з вимогами визнання неправомірними дій відповідача стосовно здійснення перерахунку пенсії за стажем та заробітком з 22.06.2006р. зі зниженням індивідуального коефіцієнта заробітної плати до 1,02280 та перерахунку з 25.02.2008р. за стажем та заробітком зі зниженням індивідуального коефіцієнта заробітної плати до 0,92536, а також щодо обмеження понаднормативного стажу максимальною межею 65 років, починаючи з 28.05.2012р. та зобов'язання здійснити перерахунок.

Вирішуючи спір за період з 22.02.2006р. по 13.10.2015р. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до суду, а тому є підстави для відмови в задоволені позову.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлене законом обмеження строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.

Згідно з ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до абз. 21 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи те, що пенсійні виплати є періодичними щомісячними платежами, позивач отримувала їх безпосередньо, зокрема після подачі відповідних заяв протягом 2006р -2016р., а отже про порушення своїх прав ОСОБА_1 мала дізнатися в 2006 року, 2008р. та 2012р. відповідно.

Позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду та наявності причин, які перешкоджали позивачу звернутися до суду своєчасно, зокрема в 2006р. ,2008 та 2012р. відповідно.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Доказів, в підтвердження наявності обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.2 ст.100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на наведене колегія зазначає, що оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами за період з 22.02.2006р. по 13.10.2015р., позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду.

Оскільки процесуальним наслідком пропуску строку звернення до суду є ухвала про залишення позову без розгляду, а не постанова суду про відмову в позову, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції в частині відмови в позові за зазначений період підлягає скасуванню, з прийняттям нової ухвали про залишення позову без розгляду.

Щодо інших позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10.11.2015 р. ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за стажем і зазначила, що бажає здійснити перерахунок без урахуванням заробітної плати. Розпорядженням від 13.11.2015 р. № 153981 позивачу здійснений такий перерахунок, за результатами якого розмір пенсії позивача не змінився.

За результатами розгляду заяви позивача від 10.11.2015р. Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова враховано страховий стаж (з урахуванням коефіцієнту 0,85) ОСОБА_1 85 років (1020 місяців); робота за списком № 1 - 33 роки 6 місяців 11 днів; страховий стаж з 01.07.2000р. - 15 років 3 місяці 27 днів; загальний стаж (після 2004 року) - 11 років 9 місяців 27 днів; загальний стаж (повний) - 57 років 1 місяць 24 дні). Розмір доплати становить 612,45 грн. (за 65 років понаднормативного стажу).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням понаднормового стажу, що складає 69 років, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог, оскільки відповідно до статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", коефіцієнт страхового стажу не може перевищувати 0,85, саме цей коєфіціент і застосовано по позивача. Таким чином, Управлінням при перерахунку пенсії права ОСОБА_1 не порушено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги , що її понаднормовий стаж складає 69 років і розмір доплати повинен становити 741,06 грн. (10,74 * 69 років) не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка містить посилання на ст. 25 і 27 цього Закону, коефіцієнт страхового стажу не може перевищувати 0,85. Отже, понаднормативний стаж позивача = 85 років - 20 років (страховий стаж) = 65 років.

У ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначена формула заробітної плати, яка використовується при обчисленні пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.

Згідно з абз. 10 ч. 3 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ", за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, 0,85.

Коефіцієнт страхового стажу позивача складає 0,85.

Перерахунок пенсії позивача внаслідок звернення із заявою 10.11.2015р., обчислений з 01.11.2015р. з урахуванням коефіцієнту стажу - 0,85000; коефіцієнту стажу (з кратністю 1,35) - 0,85; розміру пенсії за віком - 942,23000 грн., доплати до прожиткового мінімуму (1074,00 грн.) - 131,77000 грн.; доплати за понаднормовий стаж - 612,45000 грн. (за 65 років); загального розміру пенсії за віком - 1686, 45000 грн.; надбавки дітям війни - 66,43 грн. Загальний розмір пенсії позивача починаючи з 01.11.2015р. становить 1852,88 грн.

Таким, чином, враховуючи те, що позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме на основі коефіцієнту стажу - 0,85 і визначеного понаднормативного стажу 65 років, то доводи позивача, що використання обмежувального коефіцієнту для перерахунку пенсії не відповідають вимогам вищезазначеного закону та обмежують право позивача на гідний рівень соціального забезпечення є необґрунтованими, адже такий обмежувальний коефіцієнт не скасовано та на час розгляду справи у суді він є чинним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, відповідачем доведено правомірність прийняття рішення про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням понаднормового стажу, визначеного статтею 28 Закону № 1058-ІV, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1

Таким чином в цій частині постанова Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2016 р. по справі № 643/4398/16-а є законною та обґрунтованою та підлягає залишенню без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови в позові щодо позовних вимог з-а період з 22.06.2008р. по 13.10.2015р. з прийняттям нового рішення про залишення в цій частини позовних вимог без розгляду.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 155, 160,167, 195,196,п.4 ч.1 ст.198,п.4 ч.1 ст.202, 205,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2016р. по справі № 643/4398/16-а скасувати в частині відмови в задоволені позову ОСОБА_1 за період з 22.02.2006р. по 13.10.2015р. та в цій частині позов залишити без розгляду.

В іншій частині Постанову Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2016р. по справі № 643/4398/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касасційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 31.10.2016 р.