Рішення № 62401348, 27.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Провадження:№ 22ц/790/5980/16 Головуючий 1 інст. Срокіна І.І. Справа № 639/7984/15-ц Доповідач Карімова Л.В.

Категорія: сімейні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 28.07.2012 року, який розірвано за рішеням Жовтневого районного суду міста Харкова від 18.11.2015 року.

У вересні 2015 року ОСОБА_4звернулася до суду з позовом про припинення спільної сумісної власності на автомобіль skoda fabia elegance легковий комбі-В 2007 року випуску. Просила визнати його особистою власністю ОСОБА_3 та стягнути з останнього на її користь вартість ? частини автомобіля в сумі 102000 грн.

У січні 2016 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернулась до суду з уточненою та зміненою позовною заявою. Просила на підставі ст.ст. 70, 71, 77 ЦПК України здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя шляхом виділення у власність ОСОБА_3 вищевказаного автомобіля та стягнення з нього на її користь 1/2 вартості автомобіля у розмірі 94775 грн.

Судові витрати просила покласти на відповідача.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав, посилаючись на те, що вартість спірного автомобіля згідно наданого позивачем звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу не відповідає вимогам ст.ст. 57, 58 ЦПК України.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 серпня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об»єктом спільної сумісної власності подружжязадоволено частково.

У задоволенні позовних вимог про виділення у власність ОСОБА_3 у порядку поділу спільного майна подружжя автомобіля skoda fabia elegance легковий комбі-В 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 у порядку поділу спільного майна подружжя вартість 1/2 частини автомобіля skoda fabia elegance легковий комбі-В 2007 року випуску у розмірі 94 775 грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 понесені нею судові витрати у розмірі 947,75 грн.

Вказане рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем ОСОБА_3 в частині задоволення позову ОСОБА_4

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду в оскаржуваній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Не оспорюючи факт придбання спірного автомобіля під час шлюбу з ОСОБА_6, зазначає, що його вартість згідно поданого ОСОБА_6 звіту про оцінку вартості транспортного засобу не відповідає вимогам закону.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить відхилити її та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що з»явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в оскаржуваній частині.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом (ч.2). Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у засіданні (ч.3).

Між тим, рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині не відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення вартості ? частини спірного автомобіля, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, а тому позивачу належить ? частина цього автомобіля, вартість якої визначена звітом №160118-501 Про оцінку вартості колісного транспортного засобу.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду не відповідає вимогам закону та обставинам справи виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з 28.07.2012 р. до 18.11.2015 р. перебували у шлюбі, під час якого був придбанийавтомобіль skoda fabia elegance легковий комбі-В 2007 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 та зареєстрований за ОСОБА_3

Згідно довідки-розрахунку від 08.09.2015 року вказаний автомобіль був проданий ОСОБА_7 за 15000 грн.

Із звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу № 160118-501 від 18.01.2016 р. вбачається, що ринкова вартість автомобіля skoda fabia elegance, державний номерний знак НОМЕР_1 189550 грн.

Згідно з ч. 1ст. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1ст. 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно роз'яснень,викладених у п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»,вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Відповідно до положень ч.ч. 1,2ст. 71 СК Українимайно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбаченихЦивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду (ч. ч. 4, 5ст. 71 СК України).

Крім того, у п. 25постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»роз'яснено, що, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема, неподільні речі, суди мають застосовувати положення ч. ч. 4, 5ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, аза відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбаченихст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦПК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток,суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Як встановлено судом спірний автомобіль skoda fabia elegance є об'єктом права спільної сумісної власності колишнього подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Згоди щодо поділу автомобіля, який є неподільним майном, сторони не досягли. Вимог щодо припинення права на частку у спільному майні в п орядкуст.365 ЦК України ОСОБА_4 не заявляла.

За таких обставин відсутні правові підстави для стягнення з одного співвласника на користь другого грошової компенсації вартості частки у спільному майні подружжя.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України по справі 6-2811цс15.

У зв'язку з наведеним висновок районного суду щодо стягнення на користь ОСОБА_4 вартості ? частини автомобіля у порядку поділу спільного сумісного майна подружжя є необґрунтованим та зробленим з порушенням норм матеріального права, що у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 серпня 2016 року в оскаржуваній частині та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 серпня 2016 року не перевірялося.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 10 серпня 2016 року в оскаржуваній частині скасувати та відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення вартості ? частини автомобіля в порядку поділу спільного майна подружжя.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: