Ухвала суду № 62371086, 27.10.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2016 р.Справа № 818/923/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - Кліменченка С.В., відповідача - Токаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2016р. по справі № 818/923/16

за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір"

до Волинської митниці ДФС

про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Приватне виробниче підприємство "Вибір" (далі по тексту - позивач, ПВП "Вибір") звернулося до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС (далі по тексту - митниця, відповідач), в якому просило суд :

1) визнати протиправним рішення Волинської митниці ДФС про відмову оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки, митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету, оформлене листами від 06.06.2016 р. №4930/03-70-19 та від 19.07.2016 р. №6309/03-70-19-02;

2) зобов'язати Волинську митницю ДФС оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) про повернення з Державного бюджету України Приватному виробничому підприємству "Вибір" податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету в розмірі 164978,15 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року по справі № 818/923/16 адміністративний позов приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниці ДФС про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Визнано протиправним рішення Волинської митниці ДФС про відмову оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки, митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету, оформлене листами від 06.06.2016 р. №4930/03-70-19 та від 19.07.2016 р. № 6309/03-70-19-02.

Зобов'язано Волинську митницю ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) про повернення з Державного бюджету України Приватному виробничому підприємству "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, офіс №6, код ЄДРПОУ 30608151) податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету в розмірі 164978,15 грн.

Стягнуто на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (40009, м. Суми, вул. Пролетарська, 60/1, офіс №6 код ЄДРПОУ 30608151) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська область, Любомльський район, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 39472698) суму судового збору в розмірі 2756 грн. (дві тисячі сімсот п"ятьдесят шість грн.).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року по справі № 818/923/16 скасувати, в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що відмова митниці у здійсненні оформлення повернення надмірно сплачених коштів обґрунтована припиненням застосування преференційного режиму у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1146 «Про ставки ввізного мита стосовно товарів, що походять з Російської Федерації», та, як наслідок, неможливістю застосування режиму вільної торгівлі до товарів, оформлених на підставі сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003798 від 31.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 500300812 від 30.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року по МД № 205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року. Вказав, що питання щодо встановлення митного режиму вирішувалось не під час прийняття рішень про відмову у прийнятті митної декларації, а після лише скасування судом карток відмови у прийнятті декларацій (митному оформленні товарів) від 14.11.2015 року та від 12.11.2015 року. Оскільки на момент скасування вищезазначених карток відмови постановою Кабінету Міністрів України від 30.12. 2015 року № 1146 щодо товарів, які походять з Російської Федерації, було скасовано преференційний режим, та запроваджено застосування ставок ввізного мита, що передбачені Митним тарифом України, то надання вказаним товарам режиму вільної торгівлі та в подальшому повернення ПВП «Вибір» надмірно сплачених платежів є неможливим.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2016 року по справі № 818/923/16 скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в надісланих до суду письмових запереченнях та в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. З вказівкою на ст.ст.41, 45, 301 Митного кодексу України стверджує, що у разі, якщо рішення митного органу скасоване, повернення надмірно сплачених митних платежів, сплата яких була спричинена цим скасованим рішенням, повинно бути здійснене в обов'язковому порядку. Процедура повернення таких коштів передбачена Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надміру сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби від 20.07.2007 року № 618, який станом на даний час є чинним. З посиланням на п.п.1, 2, 3, 7 розділу ІІІ зазначеного вище Порядку вказує на обов'язок відповідача після скасування карток відмови у митному оформленні товарів підготувати висновок про повернення надміру сплачених коштів, який є підставою для здійснення відповідних виплат органом Державного казначейства. В той же час, Волинською митницею ДФС не вжито жодних передбачених законом дій щодо підготовки вищезазначеного висновку, незважаючи на те, що зі свого боку ПВП «Вибір» вчинило усі необхідні дії (оскаржило рішення митного органу та після скасування цих рішень подало заяву про повернення митних платежів, надмірно сплачених до бюджету). Відмітив, що на час оформлення митних декларацій (листопад 2015 року) Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 року та Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав були чинними, а отже, відповідачем повинні були бути застосовані преференції до товару шляхом звільнення від сплати мита за товари, які походять з країни-учасниці СНД. Вказує на те, що позивачем під час митного оформлення товарів були надані документи, які надають право на застосування преференцій (режиму вільної торгівлі), а саме, сертифікати про походження товару за формою СТ-1. Отже, твердження відповідача про те, що зі сторони ПВП «Вибір» не було надано таких документів, як на одну з підстав для незастосування режиму вільної торгівлі, є такими, що не відповідають дійсності.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Волинською митницею ДФС видано ПВП "Вибір" картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 р. №205020006/2015/0034, від 04.11.2015 р. №205020006/2015/0035 та від 12.11.2015 р. № 205020006/2015/00036.

Внаслідок наявності карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 р. №205020006/2015/0034, від 04.11.2015 р. №205020006/2015/0035 та від 12.11.2015 р. №205020006/2015/00036, ПВП "Вибір" 03.11.2015 р., 04.11.2015 р. та 12.11.2015 р. здійснило митне оформлення товару без застосування преференцій, відповідно до Угоди про Правила визначення країни походження товарів у СНД від 20.11.2009 р. зі сплатою мита та ПДВ в більшому розмірі, а саме ПВП "Вибір" надмірно сплатило податки та митні платежі в сумі 164978,15грн. (а.с.19-21).

Проте, не погодившись з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ПВП "Вибір" оскаржило їх в судовому порядку.

Так, постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 р. по справі № 818/3687/15 задоволено адміністративний позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування карток відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036. Зобов'язано Волинську митницю відновити приватному виробничому підприємству "Вибір" режим вільної торгівлі за наданим оригіналом сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA 500300798 від 28.10.2015 року по МД №205020006/2015 від 31.10.2015р., СТ-1 № RUUA 500300812 від 30.10.2015 року по МД № 205020006/2015 від 04.11.2015р., СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015р. по МД №205020006/2015 від 12.11.2015р.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 р. скасовано постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 р. по справі №818/3687/15 в частині зобов'язання Волинської митниці ДФС відновити ПВП "Вибір" режим вільної торгівлі за наданими оригіналами сертифікатів про походження товару форми СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003798 від 31.10.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000812 від 30.10.2015 року по МД № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року, СТ-1 № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року по МД №205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року. В цій частині прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні цієї частини позову ПВП "Вибір". В іншій частині постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 р. по справі №818/3687/15 залишено без змін.

17.05.2016 р. ПВП "Вибір" направило на адресу Волинської митниці ДФС заяву про повернення податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету (а.с.10).

Листом від 06.06.2016 р. №4930/03-70-19 Волинська митниця ДФС відмовила ПВП "Вибір" в задоволенні заяви та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита (а.с.12).

05.07.2016 р. ПВП "Вибір" повторно направило на адресу Волинської митниці ДФС заяву про повернення податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету, із зазначенням реквізитів електронного рахунку (а.с.13).

Листом від 19.07.2016 р. №6309/03-70-19-02 Волинська митниця ДФС відмовила ПВП "Вибір" в задоволенні заяви та здійсненні оформлення та повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість та мита з посиланням на першу відмову від 06.06.2016 р. (а.с.15).

Не погодившись з відмовою відповідача в оформленні пакету документів на повернення коштів, ПВП «Вибір» звернулось до суду з даним позовом про оскарження таких дій відповідача та зобов'язання Волинської митниці ДФС оформити та направити на адресу Державної казначейської служби пакет документів на повернення позивачеві з Державного бюджету України коштів, надміру сплачених до бюджету, в загальній сумі 164987,15 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Волинська митниця ДФС, після отримання від ПВП "Вибір" заяв про повернення надмірно сплачених коштів, повинна була здійснити заходи щодо оформлення повернення надміру сплачених митних платежів, зокрема, скласти та направити до органів ДКСУ відповідний висновок, однак, таких заходів з боку відповідача вжито не було. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що на час оформлення митних декларацій (листопад 2015 року) були чинними Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011р. та Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, якими передбачались митні преференції для підприємств-імпортерів товарів із Російської Федерації, а відтак, і для позивача по справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до пп. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За визначенням п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Мінфіну та Державної митної служби України від 24.01.2006, № 25/44, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

За приписами п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, факт відсутності податкового боргу позивача підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 01.07.2016 р. (а.с.65).

Згідно з ч. 3 ст. 301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. № 618, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за № 1097/14364 (далі по тексту - Порядок №618).

Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Порядку №618, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів: а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку; б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на банківський рахунок 2603; в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603; г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються: аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу митних платежів митного органу (далі по тексту - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

За приписами п.п. 3, 4, 6, 7 розділу III Порядку №618 Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. N 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Отже, за змістом наведених норм Порядку № 618, за наслідками перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати Відділом митних платежів митного органу готується висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи. При цьому, такий висновок повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Колегія суддів зауважує, що станом на час прийняття Порядку № 618 форма Висновку була встановлена Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 р. N 611/147, з урахуванням спільного Наказу Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року N 882/1188 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань» (далі по тексту - Порядок № 882/1188).

Згідно з п.п. 5, 7 Порядку № 882/1188, чинного на час подачі позивачем митних декларацій МД №205020006/2015 від 31.10.2015р., МД № 205020006/2015 від 04.11.2015р., о МД №205020006/2015 від 12.11.2015р., повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку, яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у визначеному законодавством порядку (п. 10 Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань).

Наведеним положенням Порядку № 882/1188 та Порядку № 618 кореспондують норми Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.2015 року № 1146, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1679/28124, чинного на час скасування судом карток відмови Волинської митниці ДФС від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036 (далі по тексту - Порядок № 1146, Порядок взаємодії).

Так, відповідно до п.п.5, 7 Порядку № 1146 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань (крім грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Згідно з п.8 Порядку № 1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання (п.9 Порядку № 1146).

Таким чином, підставою для виплати органом Казначейства надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Колегія суддів відмічає, що відповідачем по справі не спростовується факт відповідності вимогам Порядку № 618, Порядку № 882/1188 та Порядку № 1146 заяв про повернення надміру сплачених коштів, що подавались Приватним виробничим підприємством «Вибір» 17.05.2016 року та 05.07.2016 року.

Разом з тим, Волинською митницею ДФС не вжито жодних заходів для оформлення висновку про повернення з Державного бюджету України митних платежів у розмірі 164978,15 грн., надміру сплачених до бюджету позивачем.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що виходячи зі змісту пункту 11 Порядку № 618 відмова у поверненні коштів у встановленому порядку можлива лише за умови відсутності підстав для такого повернення.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено обставини, що дають підстави вважати кошти в сумі 164978,15 грн. надміру сплаченими - неправомірність прийнятих відповідачем карток відмови від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036 (встановлену судовими рішеннями, що набрали законної сили), а також факт додаткової сплати коштів у зв'язку з прийняттям Волинською митницею ДФС вказаних карток відмови, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень від 04.11.2015 р. № 789936, 11.11.2015 р. № 789954 (а.с.21).

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 15.04.2014 року по справі № 21-29а14, від 12.11.2014 року по справах № 21-268а14, 21-391а14, 25.11.2014 року по справі № 21-338а14, від 24.03.2015 року по справі №21-3а15, від 03.11.2015 року по справі № 21-422а15, який в силу ст.244-2 КАС України є обов'язковим для врахування усіма судами України, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надміру зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

Таким чином, за наявності рішення суду, яким визнано протиправними та скасовано картки відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.11.2015 року № 205020006/2015/0034, від 04.11.2015 року № 205020006/2015/0035, від 12.11.2015 року № 205020006/2015/00036, внаслідок прийняття яких позивачем було здійснено митне оформлення товару зі сплатою мита та ПДВ у більшому розмірі, беручи до уваги факт подання позивачем заяв про повернення коштів, поданих до Митниці у встановленому порядку, колегія суддів дійшла висновку, що митниця у спірних відносинах не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї Порядком № 618 та Порядком № 1146, а тому така бездіяльність митного органу є протиправною.

Колегією суддів встановлено, що свою відмову в оформленні пакету документів, зокрема, висновок про повернення коштів у розмірі 164978,15 грн., Волинська митниця ДФС мотивує неможливістю застосувати до спірних партій товару, імпортованих позивачем, митного режиму вільної торгівлі.

Так, відповідач стверджує, що митний режим вільної торгівлі не може бути застосований до вказаних партій товару, оформлених митними деклараціями № 205020006/2015/003798 від 31.10.2015 року, № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року та № 205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. № 1146 «Про ставки ввізного мита стосовно товарів, що походять з Російської Федерації» скасовані преференції щодо товарів, місцем походження яких є Російська Федерація.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, на час оформлення зазначених вище митних декларацій (листопад 2015 року) Договір про зону вільної торгівлі від 18.10.2011р. та Угода про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав були чинними, як і Порядок № 618, що регламентує питання повернення коштів, що були надміру сплачені до бюджету.

Між тим, відповідач вказує, що питання про застосування до спірних партій товару режиму вільної торгівлі під час подачі позивачем зазначених митних декларацій не вирішувалось, оскільки подані позивачем сертифікати за формою СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року, № RUUA 500300812 від 30.10.2015 року та № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року, не відповідали вимогам Правил визначення країни походження товарів, затверджених Угодою у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року та не давали змоги визначити країною походження товарів Російську Федерацію. У зв'язку з чим, на думку відповідача, на даний час неможливо застосувати до товару, зазначеного у вищевказаних митних деклараціях, режим вільної торгівлі, та, як наслідок, відсутні підстави для повернення коштів ПВП «Вибір».

В обґрунтування такого твердження відповідач відмічає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 р. по справі №818/3687/15 відмовлено позивачеві в зобов'язанні митниці застосувати режим вільної торгівлі до сертифікатів форми СТ-1 № RUUA 5003000798 від 28.10.2015 року, № RUUA 500300812 від 30.10.2015 року та № RUUA 5003000832 від 07.11.2015 року, які супроводжували вищезазначені партії товару.

Однак, колегія суддів зауважує, що Харківський апеляційний адміністративний суд, відмовляючи у задоволенні цієї частини позовних вимог, у постанові від 14.04.2016 року зазначив, що суд не може перебирати на себе повноваження митних органів. Саме митний орган, після отримання заяви підприємства/декларанта, повинен вжити всіх заходів щодо відновлення режиму вільної торгівлі та повернення надмірно сплачених митних платежів.

Враховуючи викладене, колегія суддів констатує, що відмова суду у задоволенні позовних вимог ПВП «Вибір» про зобов'язання митниці застосувати до товарів, що були імпортовані позивачем відповідно до митних декларацій № 205020006/2015/003798 від 31.10.2016 року, № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року та № 205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року, мотивована виключно неприпустимістю втручатися у дискреційні повноваження органу державної влади - Волинської митниці ДФС, а не відсутністю у позивача права на застосування митного режиму вільної торгівлі, як помилково стверджує відповідач.

Як вбачається зі змісту постанови Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2016 року та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016 року по справі № 818/3687/15, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що надані позивачем до митного оформлення сертифікати за формою СТ-1 та акти експертизи, видані на кожну партію товару, підтверджують право позивача на режим вільної торгівлі, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків таких актів експертиз.

Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт подання позивачем до митного оформлення разом з митними деклараціями № 205020006/2015/003798, № 205020006/2015/003819 від 04.11.2015 року та № 205020006/2015/004000 від 12.11.2015 року всіх необхідних документів для застосування режиму вільної торгівлі.

Отже, незастосування цього митного режиму під час митного оформлення мало місце лише внаслідок помилкової оцінки відповідачем цих документів, що було згодом встановлено судом, а відтак, прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30.12.2015р. № 1146 «Про ставки ввізного мита стосовно товарів, що походять з Російської Федерації» не є підставою для відмови у поверненні позивачеві коштів у розмірі 164978,15 грн. як таких, що були сплачені надміру.

Згідно з ч.4 ст.301 Митного кодексу України якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Колегія суддів вважає, що позивач, вчинивши під час митного оформлення усі дії, необхідні для застосування митного режиму вільної торгівлі, не повинен нести тягар негативних наслідків протиправних дій суб'єкта владних повноважень - митного органу у вигляді відмови у поверненні платежів до бюджету, що були сплачені надміру.

Отже, підстави для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів у розмірі 164978,15 грн. відсутні, а відтак, Волинська митниця ДФС, після отримання заяв від ПВП "Вибір" від 17.05.2016 року та 05.07.2016 року, повинна була здійснити заходи щодо оформлення пакету документів, передбаченого Порядком № 618 для повернення коштів.

Відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Волинська митниця ДФС, як суб'єкт владних повноважень, не довела правомірності рішення про відмову оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки, митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки, митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету, оформленого листами від 06.06.2016 р.№4930/03-70-19 та від 19.07.2016 р. № 6309/03-70-19-02, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, Порядком № 618, без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України, а отже, наявні підстави для скасування даного рішення Волинської митниці ДФС.

Беручи до уваги наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПВП «Вибір» щодо визнання протиправним вказаного рішення Волинської митниці ДФС та зобов'язання відповідача оформити та направити на адресу органу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) про повернення з Державного бюджету України ПВП "Вибір" податків, митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету в розмірі 164978,15 грн.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 25.08.2016р. по справі № 818/923/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 01.11.2016 р.